Коротко

Польська мова виражає можливість, бажання, обов’язок і перевагу за допомогою невеликого набору модальних дієслів — móc (могти), chcieć (хотіти), musieć (мусити), umieć (уміти), woleć (воліти) і powinien (повинен) — кожне з яких дієвідмінюється за особами і супроводжується безпосередньо інфінітивом. Основне правило просте: продієвідмінюйте модальне дієслово, а друге дієслово лишіть в інфінітиві без сполучного слова. Лише powinien випадає із загальної схеми — воно узгоджується в роді й числі, як прикметник, а не як звичайне дієслово.

Правило

У польській мові немає окремого граматичного класу модальних дієслів, як англійські «can / must / will». Натомість модальне значення несе кілька звичайних (здебільшого неправильних) дієслів, і всі вони вживаються за однією схемою: дієвідмінюване модальне дієслово + чистий інфінітив. Інфінітив ніколи не змінюється, хоч би яким був підмет.

• móc = могти, бути здатним, мати дозвіл: Mogę przyjść. (Я можу прийти.)
• chcieć = хотіти: Chcę spać. (Я хочу спати.)
• musieć = мусити, бути зобов’язаним: Muszę iść. (Я мушу йти.)
• umieć = уміти (набута навичка): Umiem pływać. (Я вмію плавати.)
• woleć = воліти, віддавати перевагу: Wolę zostać. (Я волію залишитися.)
• powinien = повинен, мав би: Powinienem odpocząć. (Мені слід відпочити.)

móc проти umieć — два значення «can»

Англійське «can» у польській мові розпадається на два дієслова. móc означає можливість чи дозвіл залежно від обставин («я можу / мені дозволено»); umieć — набуту навичку чи вміння («я вмію»).

• Nie mogę dzisiaj przyjść. (Я не можу прийти сьогодні — через обставини.)
• Nie umiem gotować. (Я не вмію готувати — ніколи не навчився(-лася) цього.)

Для набутих навичок і того, що комусь вдається зробити, можна також почути potrafić (бути здатним, зуміти) — близький синонім umieć: On potrafi rozpalić ognisko bez zapałek. (Він уміє розпалити багаття без сірників.) Nie potrafię kłamać. (Я не вмію брехати.)

Заперечення

Заперечення ставить nie безпосередньо перед дієвідмінюваним модальним дієсловом; інфінітив лишається на місці: Nie muszę pracować. (Я не мушу працювати.) Зверніть увагу на зміну значення в musieć: nie musieć означає «не зобов’язаний / не треба», а не «заборонено». Щоб сказати «не можна», вживайте nie wolno (див. Поради) або nie powinien.

powinien — прикметникове модальне дієслово

powinien — особливе дієслово: у нього немає ні інфінітива, ні звичайного теперішнього часу. Воно поводиться як короткий прикметник, узгоджуючись із підметом у роді й числі, і приймає ті самі рухомі особові закінчення (-em, -eś, -śmy, -ście), що вже траплялися в минулому часі (урок 21). Тож чоловік каже powinienem, а жінка — powinnam, щоб сказати «я повинен / повинна».

Форми й моделі

Теперішній час модальних дієслів, що дієвідмінюються звичайно (зверніть увагу на зміни основи в móc, chcieć та musieć):

powinien — узгоджується в роді й числі та приймає рухомі особові закінчення:

Безособові модальні слова (одна незмінна форма, після якої йде інфінітив):

Приклади

Типові помилки

• Mogę do przyjść -> Mogę przyjść — жодного прийменника чи сполучного слова перед інфінітивом після модального дієслова.
• Muszę idę -> Muszę iść — друге дієслово лишається в інфінітиві, його ніколи не дієвідмінюють.
• Nie umiem przyjść dzisiaj -> Nie mogę przyjść dzisiaj — неможливість через обставини передає móc, а не umieć (навичка).
• Nie muszę palić (у значенні «тобі не можна курити») -> Nie wolno palić — nie musieć означає «не зобов’язаний», а не «заборонено».
• Ja powinien iść (сказане жінкою) -> Powinnam iść — powinien узгоджується в роді; жінка каже powinnam.
• Powinnię pracować -> Powinienem pracować (ч.) / Powinnam pracować (ж.) — powinien приймає рухомі особові закінчення, а не закінчення теперішнього часу.
• Chcę że spać -> Chcę spać — підмет один, тож вживайте звичайний інфінітив, а не підрядне речення з że.

Поради

• Усі вони вкладаються в одну схему: дієвідмінюване модальне дієслово + інфінітив, і між ними нічого немає.
• Два «can»: móc = здатний через обставини / має дозвіл; umieć = уміє (набута навичка). Якщо цього можна навчитися на заняттях, це umieć.
• nie musieć = не зобов’язаний; щоб заборонити, беріть nie wolno або nie powinien. Не дозволяйте nie muszę зісковзувати в значення «заборонено».
• powinien не має інфінітива — не можна сказати chcę powinien. Сприймайте його як короткий прикметник: оберіть рід (powinien / powinna / powinno) і додайте особове закінчення (-em, -eś, -śmy…).
• Безособова трійка trzeba / można / nie wolno дає змогу висловити необхідність, дозвіл і заборону без вибору підмета — ідеально для табличок і правил.
• woleć … niż / od: Wolę kawę niż herbatę або Wolę kawę od herbaty (Я волію каву, а не чай).