Коротко

Вказівні займенники (ten, ta, to = цей/той) вказують на щось, а присвійні займенники (mój, twój, nasz, wasz = мій, твій, наш, ваш) кажуть, чиє це. У польській мові обидва типи насправді поводяться як прикметники: вони стоять перед іменником і узгоджуються з ним у роді, числі й відмінку. Тож закінчення, яке ви оберете, залежить від польського іменника, а не від українського слова — mój змінюється на moja, moje, moich тощо.

Правило

Вказівний чи присвійний займенник узгоджується зі своїм іменником точно так само, як прикметник (див. урок 11): він повторює рід іменника (чоловічий / жіночий / середній), число (однина / множина) і відмінок (називний, знахідний тощо). На відміну від англійської, окремої системи артиклів немає — ten dom охоплює і «цей будинок», і «той будинок», а сам займенник несе в собі рід.

Вказівні займенники: ten / ta / to

Один набір форм означає і «цей», і «той». Базові форми (називний відмінок однини):

• ten — чоловічий рід: ten kot (цей кіт), ten dom (цей будинок)
• ta — жіночий рід: ta kobieta (ця жінка), ta książka (ця книжка)
• to — середній рід: to okno (це вікно), to dziecko (ця дитина)

У множині польська мова розрізняє за чоловічо-особовістю (див. урок 30): ci для групи, що містить чоловіків, te для всього іншого.

• ci — чоловічо-особовий (мос.): ci studenci (ці студенти, чоловіки)
• te — уся інша множина: te koty (ці коти), te kobiety (ці жінки), te okna (ці вікна)

Якщо справді потрібно протиставити близьке й далеке, додайте tu / tutaj («тут») або tam («там»): ten dom tutaj (цей будинок тут) проти ten dom tam (той будинок там). Для чіткого «он той» існує також tamten / tamta / tamto — повсякденне слово, зовсім не офіційне, яке відмінюється так само, як ten.

Не плутайте два «to». Вказівний займенник to (середній рід, «цей/той») узгоджується з іменником середнього роду: to okno. Незмінне вказівне слово to у To jest…/To są… («Це…/Це…», урок 4) ніколи не змінюється за родом: To jest kot, To jest kobieta, To są koty — усі вживають те саме to.

Присвійні займенники: mój / twój / nasz / wasz

Вони відмінюються, як прикметники, і узгоджуються з тим, чим володіють, а не з власником:

• mój / moja / moje = мій
• twój / twoja / twoje = твій (одна людина, неформ.)
• nasz / nasza / nasze = наш
• wasz / wasza / wasze = ваш (кілька людей, неформ.)

Для ввічливого «ваш» (звертання pan / pani, урок 8) польська вживає pana (чоловіка) / pani (жінки) / państwa (групи): pana samochód (ваша машина, пане), pani książka (ваша книжка, пані). Вони не відмінюються за іменником.

Присвійні займенники 3-ї особи: jego / jej / ich

«Його», «її» і «їхній» — це невідмінювані слова jego (його), jej (її) і ich (їхній). Вони ніколи не змінюються, щоб узгодитися з іменником:

• jego dom, jego siostra, jego dzieci — його будинок / сестра / діти
• jej brat, jej książka, jej oczy — її брат / книжка / очі
• ich samochód, ich matka — їхня машина / мати

Це ті самі слова, що й родовий відмінок особових займенників on / ona / oni (урок 19), повторно вжиті для позначення належності.

Форми й моделі

Вказівний займенник ten — повне відмінювання

*Чоловічий рід, знахідний однини: ten для неістот (Widzę ten dom — Я бачу цей будинок), tego для істот/осіб (Widzę tego kota — Я бачу цього кота). Жіночий знахідний — tę (особлива коротка форма; у мовленні також почуєте tą).

Присвійний займенник mój — повне відмінювання

twój відмінюється так само (twój, twoja, twoje, twoi…).

*Той самий поділ за істотою, що й у ten: неістоти — mój (mój dom), істоти/особи — mojego (mojego brata). Скорочені форми mego, memu, mej, mych існують, але звучать книжно — тримайтеся повних форм.

Присвійний займенник nasz — повне відмінювання

wasz відмінюється так само (wasz, wasza, wasze, wasi…).

*Неістоти — nasz (nasz dom), істоти/особи — naszego (naszego syna).

Узгодження в називному відмінку — коротко

Приклади

Типові помилки

• ta dom -> ten dom — dom чоловічого роду, тож вказівний займенник — ten, а не жіночий ta.
• ten kobieta -> ta kobieta — kobieta жіночого роду (-a), тож вживайте ta.
• mój siostra -> moja siostra — присвійний займенник узгоджується з родом іменника; siostra жіночого роду -> moja.
• te studenci -> ci studenci — група чоловіків-людей чоловічо-особова, тож множина — ci, а не te.
• ci koty -> te koty — коти немос., тож вказівний займенник множини — te.
• Widzę ten pies -> Widzę tego psa — знахідний чоловічого роду для істот бере tego (і psa), а не називний ten pies.
• jego dom у значенні «її будинок» -> jej dom — jego означає «його», jej — «її»; обирайте за власником, хоч саме слово й не змінюється.
• jejego / ichni samochód -> jej / ich samochód — jej і ich — сталі форми, які ніколи не отримують прикметникових закінчень; ichni — окреме розмовне слово, не літературна польська.

Поради

• Обирайте закінчення за польським іменником: спершу подумайте про його рід і відмінок, потім додайте відповідну форму ten чи mój.
• mój, twój, nasz, wasz відмінюються в такт із прикметниками — якщо ви вмієте відмінювати dobry / dobra / dobre (урок 11), ви вже знаєте їхню модель.
• jego, jej, ich — ваша легка перемога: три сталі слова, жодних закінчень вчити не треба.
• Форми чоловічого роду мають вбудований поділ за істотою у знахідному: речі зберігають ten / mój, живі істоти переходять на tego / mojego (так само, як знахідний іменників, урок 9).
• Пам’ятайте про два різні to: вказівний займенник середнього роду to (узгоджується: to okno) проти застиглого представляльного to у To jest… (ніколи не узгоджується).
• Для множини запитайте: «Чи є в групі чоловік?» — так -> чоловічо-особові ci / moi / nasi; ні -> te / moje / nasze.
• Скорочені mego, mej, mych цілком можна впізнавати під час читання, але звучать застаріло; самі вживайте повні mojego, mojej, moich.