Коротко

Присвійні займенники вказують, кому щось належить: mijn boek (моя книжка), haar auto (її автомобіль). Вони стоять одразу перед іменником і майже ніколи не змінюють форму. Єдиний виняток — ons / onze: уживайте ons перед словом на het, onze — перед словом на de і перед будь-якою множиною.

Правило

Присвійний займенник ставте одразу перед іменником, як в англійському «my/your/her»: mijn huis, jouw fiets, haar tas. Він не відмінюється за de/het чи за числом — одна форма підходить до кожного іменника. Тож mijn boek і mijn boeken, zijn auto і zijn auto’s: сам присвійний займенник лишається незмінним.

Єдиний виняток — ons / onze («наш»):

• ons + слово на het (однина) -> ons huis, ons kind, ons land
• onze + слово на de (однина) -> onze auto, onze tuin, onze hond
• onze + будь-яка множина (слово на de чи на het) -> onze auto’s, onze kinderen, onze huizen

Наголошена й ненаголошена форми: деякі форми мають слабкий розмовний варіант (mijn -> m’n, zijn -> z’n, haar -> d’r/‘r). Вони належать розмовному мовленню; у звичайному письмі вживайте повну форму mijn, zijn, haar.

Щоб наголосити на належності або сказати «мій, твій» самостійно, вживайте van + займенник-додаток (див. урок 13): Die fiets is van mij = Цей велосипед мій. Is dat boek van jou? = Ця книжка твоя?

Для імен — і для слів на позначення родичів, які вживаються як імена, — є два звичайні варіанти:

• Присвійне -s: додайте -s до імені, зазвичай без апострофа -> Jans boek, Maries jas, Peters auto. Після довгого одиночного голосного (a, o, u, i, y) пишеться саме -‘s, так само як у множині: Anna’s tas, Otto’s fiets, Ruby’s jas. Те саме -s додається до слова на позначення родича: vaders fiets, moeders recept, mijn broers kamer, oma’s bril.
• van + ім’я: het boek van Jan, de jas van Marie. Це дуже поширений варіант, особливо в розмовній мові, — а для іменника, який не є ні іменем, ні словом на позначення родича, це єдиний можливий варіант: de auto van de buurman, а не de buurmans auto.

Форми й моделі

Однина, що позначає річ, зазвичай бере zijn незалежно від артикля: het toestel -> zijn batterij, de boom -> zijn bladeren — те, що власник — слово на de, не привід переходити на haar, яке належить особі жіночої статі. (У офіційному письмі haar таки вживають для організацій та абстрактних слів на de: de regering en haar beleid.)

Примітка: коли власник — jullie, присвійний займенник може скорочуватися до je, якщо це зрозуміло з контексту: Hebben jullie je paspoort bij je? В іншому разі вживайте jullie boek.

Вибір між ons / onze одним поглядом:

Приклади

Типові помилки

• onze huis -> ons huis — «huis» — слово на het, тому в однині вживайте ons (не onze).
• ons auto -> onze auto — «auto» — слово на de; слова на de і будь-яка множина беруть onze.
• mijne boek / mijnen huis -> mijn boek — присвійні займенники ніколи не набувають закінчень (змінюється лише ons/onze).
• jou boek -> jouw boek — присвійний займенник — це jouw (з -w); jou (без -w) — це займенник-додаток, як у voor jou.
• Jan’s boek -> Jans boek — присвійне -s при імені пишеться без апострофа.

Поради

• Підказка для запам’ятовування єдиного винятку: ons + слово на het, onze для всього іншого (слова на de й будь-яка множина).
• Пастка з написанням: jouw = присвійний («твій» + іменник), jou = додаток («тобі/для тебе»). Звучать однаково, тож зважайте на те, що йде далі: іменник -> jouw, інакше -> jou.
• Потрібне самостійне «мій/твій/його»? Перейдіть на van + займенник-додаток: van mij, van jou, van hem, van haar, van ons, van hen (див. урок 13).
• Слабкі форми m’n, z’n, d’r годяться для усного мовлення, а в звичайному тексті пишіть mijn, zijn, haar.