Коротко

Газети, договори, судові звіти й оголошення компаній рясніють дієприкметниками, яких сучасна розмовна грецька мова вже не утворює: ο ενδιαφερόμενος, τα λεγόμενα, οι συλληφθέντες, ο διευθύνων σύμβουλος. Ті самі тексти пишуть υπέγραψε, а не «очікуване» υπόγραψε, і εστάλη, а не στάλθηκε. Усе це не окрема граматика, яку треба активно засвоювати, — це закритий перелік, успадкований від καθαρεύουσα, який осів у книжному регістрі.

Розглядайте цей урок як рецептивний. Ваше завдання — розшифрувати закінчення, знайти звичайне дієслово, що ховається всередині, і перефразувати його означальним підрядним реченням: ο συλληφθείς = αυτός που συνελήφθη. Саме спроба самостійно утворювати ці форми — те, де учні найчастіше помиляються: неправильно відмінений книжний λόγιος дієприкметник в електронному листі впадає в очі значно більше, ніж звичайне розмовне речення.

Правило

У книжному регістрі живуть три системи дієприкметників. Кожна побудована на давній основі, кожна відмінюється, і кожна має повсякденний перифрастичний відповідник.

1. Теперішній медіопасивний на -όμενος / -ούμενος (α’ дієвідміна -όμενος, β’ дієвідміна -ούμενος): ο ενδιαφερόμενος, οι εργαζόμενοι, τα λεγόμενα, το ζητούμενο, ο κατηγορούμενος. Відмінюється точнісінько як прикметник на -ος, -η, -ο, і це далеко найпродуктивніша з трьох систем — десятки таких слів просто стали звичайними іменниками й прикметниками. Значення: дія у процесі, або «те, що X-ується» від перехідного дієслова (το εξεταζόμενο θέμα, ο κατηγορούμενος), або, від відкладного чи неперехідного дієслова, просто агентивне значення — «той, хто X-ить»: ο εργαζόμενος означає не «попрацьований», а «той, хто працює», ο ενδιαφερόμενος — «той, хто цікавиться».

2. Аористовий пасивний на -είς, -είσα, -έν: ο συλληφθείς, η τραυματισθείσα, το ληφθέν μέτρο. Чоловічий і середній рід будуються на основі -ντ- (του συλληφθέντος, οι συλληφθέντες), жіночий — на -εισ- (της συλληφθείσας). Значення: завершена дія, «той, кого X-нули». Це мова поліцейських протоколів і юридичних текстів; поза цими жанрами майже не трапляється.

3. Активний на -ων, -ουσα, -ον: ο διευθύνων σύμβουλος, οι συμμετέχοντες, ο παρών / η παρούσα / το παρόν, τα ισχύοντα. Чоловічий і середній рід знову вживають основу -ντ- (του παρόντος, των συμμετεχόντων), жіночий — -ουσ- (η παρούσα, των παρουσών). Значення: «той, хто X-ить». ΛΚΝ позначає весь цей клас як λόγιο: ενδιαφέρων, συμμετέχων, μέλλων, παρών і απών — усі мають позначку (λόγ.). Позбувається цієї позначки середній рід, що перетворився на іменник — το ενδιαφέρον «інтерес» і το μέλλον «майбутнє» подано без жодної регістрової позначки. ενδιαφέρων, ενδιαφέρουσα, ενδιαφέρον «цікавий» так чи так постійно вживається в побуті.

-όμενος — це не -μένος. Дієприкметник з уроку 50 на -μένος називає стан, що є результатом завершеної дії (γραμμένος «написаний», κουρασμένος «втомлений»); він цілком розмовний, і ним варто вільно користуватися. Книжний -όμενος називає сам процес або його виконавця. Звідси стала пара: η αναπτυσσόμενη χώρα — це країна, яка розвивається, η ανεπτυγμένη χώρα — та, яка вже є розвиненою. (ΛΚΝ дає αναπτύσσω два дієприкметники, αναπτυγμένος і ανεπτυγμένος; другий, із внутрішнім аугментом, — той, який книжний регістр уживає в цьому словосполученні.)

Внутрішній аугмент. Дієслова, утворені на книжному префіксі (υπο-, περι-, εν-, εισ-, δια-, ανα-, κατα-, απο-, επι-, μετα-, συν-, προ-), ставлять аористний аугмент усередині слова, одразу після префікса, де на нього й падає наголос: υπογράφω → υπέγραψε, περιγράφω → περιέγραψε, εγκρίνω → ενέκρινε, εισάγω → εισήγαγε, συλλαμβάνω → συνέλαβε, αναφέρω → ανέφερε. Аугмент з’являється лише там, де його потребує наголос, тож у 1-й і 2-й особі множини він зникає: υπέγραψα, але υπογράψαμε. Справді розмовні префікси (ξε-, ξανα-) так ніколи не роблять: ξέγραψε, ξανάγραψε.

Книжні медіопасивні дієслова. Невелика замкнена група дієслів на -ίσταμαι і -κειμαι зберігає давню морфологію й уживається майже виключно в 3-й особі: πρόκειται (να / για), υπόκειται σε, επίκειται, υφίσταται, συνίσταται. Поряд із ними стоять звичайне контрактне медіопасивне αποτελείται από і атематичні τίθεται, διατίθεται, які зберігають давні закінчення τίθεμαι. ΛΚΝ виписує цю парадигму повністю — τίθεμαι, τίθεσαι, τίθεται, τιθέμεθα, τίθεστε, τίθενται — тож лише τιθέμεθα має закінчення, якому взагалі немає сучасного відповідника, τίθεμαι і τίθενται відрізняються від повсякденних -ομαι, -ονται лише однією голосною, а 2-а особа множини τίθεστε перебудована на сучасне закінчення. Там же зафіксована й регуляризація в розмовному регістрі: (προφ.) θέτομαι, διαθέτομαι, καταθέτομαι.

Аористи новинних випусків. Замість розмовного пасивного на -θηκε офіційна мова вживає давній аорист на -η / -θη, з аугментом попереду простого дієслова (εστάλη, ελήφθη, ετέθη) і всередині префіксованого (υπεγράφη, συνελήφθη, ενεκρίθη, κατετέθη); множина -ησαν: εστάλησαν, συνελήφθησαν. Читайте їх, але не кажіть — крім συνελήφθη, яке нині звичайне слово навіть на телебаченні.

Форми й моделі

1. Теперішній медіопасивний: ο εργαζόμενος (α’ дієвідміна -όμενος)

Родовий — саме там ці слова хитаються, але не там, де можна було б очікувати. ΛΚΝ заносить εργαζόμενος, κατηγορούμενος, προηγούμενος і επόμενος до класу Ε5 — тип όμορφος, наголос якого не зсувається — тож του εργαζόμενου, τους εργαζόμενους це словникові форми, а не недбала мова. Зсув на один склад праворуч супроводжує субстантивоване вживання, і саме там ΛΚΝ сам це фіксує (των εργαζομένων, του κατηγορουμένου, τους υφισταμένους) і заносить іменник до класу з рухомим наголосом: ο υφιστάμενος Ο20α, το ζητούμενο Ο40, а також окремі іменники жіночого роду η κατηγορουμένη, η προηγουμένη, η επομένη. Тож правильні й του εργαζομένου, і του εργαζόμενου, а в субстантивованій множині των εργαζομένων — форма, яку ви зустрічатимете всюди. Дієслова з медіопасивом на -ούμαι дають -ούμενος (ζητώ → το ζητούμενο, χρησιμοποιώ → ο χρησιμοποιούμενος, κατηγορώ → ο κατηγορούμενος), а ті, чий медіопасив на -ώμαι, дають -ώμενος (ερωτώ → ο ερωτώμενος «відповідач»); відмінюються обидва однаково.

2. Аористовий пасивний: ο συλληφθείς

Парадигма ΛΚΝ для цього класу (Ε12γ, модель διασωθείς) справді дає кличний відмінок, тотожний називному, — але це паперова форма: ці слова третьоособові, документальні, і жодна жива людина не звертається до когось як до συλληφθείς. Та сама модель: ο τραυματισθείς, ο εκλεγείς, ο διορισθείς, το ληφθέν μέτρο, τα διαλυθέντα σωματεία.

3. Активний: ο παρών, η παρούσα, το παρόν

Довші члени класу зсувають наголос у родовому множини так само, як іменники: ο συμμετέχων → του συμμετέχοντος → των συμμετεχόντων; η συμμετέχουσα → των συμμετεχουσών; ο διευθύνων σύμβουλος → του διευθύνοντος συμβούλου → τους διευθύνοντες συμβούλους. Протилежність до παρών — це απών, απούσα, απόν, яке відмінюється так само. ΛΚΝ розрізняє ці два типи позначкою: παρών і απών належать до Ε12α (модель ανιών), уже наголошених на останньому складі основи, тож нічого зсуватися нікуди, і родовий множини лишається των παρόντων; тоді як συμμετέχων, διευθύνων, ισχύων і ενδιαφέρων належать до Ε12 (модель τρέχων → των τρεχόντων), де родовий множини таки тягне наголос праворуч.

4. -όμενος проти -μένος (урок 50)

5. Внутрішній аугмент в аористі

Ще приклади того самого типу: περιγράφω → περιέγραψε, διαγράφω → διέγραψε, αναφέρω → ανέφερε, μεταφέρω → μετέφερε, καταθέτω → κατέθεσε, υποβάλλω → υπέβαλε, απορρίπτω → απέρριψε, επιτρέπω → επέτρεψε, διακόπτω → διέκοψε, αποστέλλω → απέστειλε, συλλαμβάνω → συνέλαβε, προβλέπω → προέβλεψε. Зверніть увагу: εγκρίνω пише свій префікс як εγ- перед κ, але як εν- перед аугментом: εν + έ + κρινε.

6. Книжні медіопасивні дієслова та одне звичайне повністю

υπόκειται, επίκειται і συνίσταται — недостатні дієслова: ΛΚΝ позначає всі три як «μόνο στον ενεστώτα», лише теперішній час, і на практиці — лише третю особу (множина υπόκεινται, επίκεινται). πρόκειται недостатнє інакше: ΛΚΝ заносить його як безособове (απρόσ.), тож у нього ніколи немає множини, зате є минулий час — імперфект επρόκειτο (Επρόκειτο να μείνουμε τρεις μέρες στο νησί· Επρόκειτο για μια παρεξήγηση). υφίσταμαι третьоособове лише в тому значенні «існувати», яке нас тут цікавить; в іншому значенні, «зазнавати, терпіти», ΛΚΝ відмінює його повністю, з аористом на іншій основі: υπέστη, θα υποστείς, έχει υποστεί. αποτελούμαι, навпаки, — цілком звичайне медіопасивне дієслово β’ дієвідміни (ΛΚΝ Ρ10.10):

У реальних текстах трапляється лише 3-тя особа, бо підметом завжди є річ.

7. Аористи з новинних випусків

Приклади

Типові помилки

• Ο υπουργός υπόγραψε τη σύμβαση. -> Ο υπουργός υπέγραψε τη σύμβαση. — книжні дієслова з префіксом ставлять аугмент усередині, одразу після префікса, і на нього падає наголос; так само з περιέγραψε, ανέφερε, κατέθεσε. (ΛΚΝ справді фіксує υπόγραψα і υπόβαλα, але позначає їх як (προφ.), суто розмовні; κατάθεσα подано поряд з κατέθεσα узагалі без жодної позначки, тож ця форма не є помилкою.)
• Υπέγραψαμε τη σύμβαση χθες. -> Υπογράψαμε τη σύμβαση χθες. — внутрішній аугмент з’являється лише там, де цього потребує наголос, тож у 1-й і 2-й особі множини він зникає.
• Θα φύγουμε την επόμενη. -> Θα φύγουμε την επομένη. — коли один із цих дієприкметників уживається як іменник, наголос зсувається на склад праворуч і там і залишається: η επομένη / η προηγουμένη «наступний / попередній день», ο υφιστάμενος → τους υφισταμένους, τα δικαιώματα των εργαζομένων, των ενδιαφερομένων. Як звичайний прикметник наголос не зсувається (ΛΚΝ клас Ε5): η επόμενη μέρα — і του εργαζόμενου так само правильне, як і του εργαζομένου.
• Η υπουργός ήταν παρών στη συνεδρίαση. -> Η υπουργός ήταν παρούσα στη συνεδρίαση. — дієприкметники на -ων не є незмінюваними словами: у них є повний жіночий рід на -ουσα (παρούσα, απούσα, ενδιαφέρουσα) і середній рід на -ον.
• τους συλληφθέντους δράστες -> τους συλληφθέντες δράστες — дієприкметники на -είς відмінюються на основі -ντ-, як παρών, а не як прикметники на -ος.
• Είναι ανεπτυγμένη χώρα, γι’ αυτό χρειάζεται βοήθεια. -> Είναι αναπτυσσόμενη χώρα, γι’ αυτό χρειάζεται βοήθεια. — -όμενος означає процес у розгортанні, -μένος (урок 50) — результативний стан.
• Το γράμμα εστάλη από τη μαμά μου. -> Το γράμμα το έστειλε η μαμά μου. — такі аористи належать до новинних випусків та офіційних документів; у розмові вони звучать як пародія на бюрократичну грецьку.
• Πρόκειται για να συζητήσουμε το θέμα. -> Πρόκειται να συζητήσουμε το θέμα. — πρόκειται να бере дієслово, πρόκειται για бере іменник.

Поради

• Ставте собі за мету розпізнавання, а не творення. Безпечний рефлекс, коли потрібно сказати щось із цього, — означальне підрядне речення з που: αυτός που συνελήφθη, όσοι ήταν παρόντες, αυτά που ισχύουν, αυτά που λέει.
• Розшифровуйте за закінченням. -όμενος / -ούμενος означає, що дія триває; -είς / -θείς означає, що вона завершена і підмет її зазнав; -ων / -ουσα / -ον означає, що підмет її виконує.
• Тест на -ντ-: якщо родовий слова закінчується на -ντος або його множина на -ντες, називний — -ων або -είς — і ніколи форма на -ος. Тож ο παρών, του παρόντος, οι παρόντες — і ніколи називний *ο παρόντος.
• Щоб прочитати внутрішній аугмент, приберіть голосну аугмента й відбудуйте префікс: υπέγραψε → υπο + γράφω, ενέκρινε → εγ + κρίνω, συνέλαβε → συλ + λαμβάνω. У εισήγαγε → εισ + άγω аугмент злився з початком дієслова α- в η-.
• Середній рід множини цих дієприкметників — це просто іменники, і їх варто вчити як лексику: τα λεγόμενα, τα ισχύοντα, τα υπάρχοντα, τα εισερχόμενα, τα εξερχόμενα, τα τεκταινόμενα, τα προλεγόμενα. Регістр у них не однаковий: ΛΚΝ позначає τα τεκταινόμενα (λόγ.) як книжне, а τα υπάρχοντα (προφ.) — як розмовне.
• Кілька слів повністю ввійшли до повсякденної мови — ΛΚΝ подає їх узагалі без жодної регістрової позначки, і вживати їх варто без вагань: ο προηγούμενος, ο επόμενος, οι εργαζόμενοι, ο κατηγορούμενος, το ζητούμενο, το ενδιαφέρον, το μέλλον. ενδιαφέρων / ενδιαφέρουσα / ενδιαφέρον і παρών / απών теж поширені, але ΛΚΝ усе ще позначає їх (λόγ.): прикметники на -ων так до кінця й не позбуваються цієї позначки, навіть там, де сусідній іменник уже позбувся.
• Пам’ятайте про другий наголос, коли слабкий займенник іде за дієприкметником із наголосом на третьому складі від кінця: τα λεγόμενά του, το ζητούμενό μας, τα γραφόμενά της.