Коротко

У грецькій мові немає окремих закінчень умовного способу чи оптатива. Вона будує три модальні значення з часток, які ви вже знаєте:

• θα + імперфект = потенційний спосіб (δυνητική). Це ввічливе «б»: θα ήθελα «я хотів би», θα μπορούσα «я міг би», θα έλεγα «я сказав би». З плюсквамперфектом (θα είχα φύγει) це означає «я пішов би (уже раніше)».
• μακάρι να / ας + кон’юнктив = бажальний спосіб (ευχετική). Доконаний кон’юнктив після μακάρι лишає бажання відкритим — воно ще може здійснитися; імперфект чи плюсквамперфект позначає його як недосяжне або вже втрачене.
• φοβάμαι μη(ν) / μήπως … = підрядне побоювання (ενδοιαστική). Дієслово побоювання вводить його за допомогою μη(ν) або μήπως — ότι повідомило б про факт як уже доконаний, — а заперечення всередині нього — це звичайне δεν, ніколи не друге μη.

Головне, що варто засвоїти: у грецькій мові форма минулого часу означає віддаленість від реальності, а не минулий час. θα ήθελα стосується теперішнього моменту; μακάρι να ερχόταν стосується теперішнього, якого немає.

Правило

1. Потенційний спосіб: θα + παρατατικός у головному реченні.

θα разом з імперфектом (або плюсквамперфектом) у самостійному реченні не повідомляє про минуле. Воно пом’якшує, хеджує та робить висловлювання гіпотетичним. Порівняйте:

• Θα θέλω → звичайний майбутній час: «я захочу» (трапляється рідко і майже ніколи не те, що мається на увазі).
• Θα ήθελα → «я хотів би» — стандартне ввічливе прохання в магазині, офісі, кафе.

Та сама модель дає θα μπορούσα «я міг би», θα προτιμούσα «я віддав би перевагу», θα έλεγα «я сказав би», θα ήταν καλύτερα «було б краще». З έχω в імперфекті плюс незмінна форма (φύγει, γράψει) виходить потенційний спосіб минулого: θα είχα φύγει «я пішов би (уже раніше)». Заперечення — δεν, ставиться перед θα: δεν θα ήθελα, δεν θα μπορούσα.

Цей урок обмежується самостійними реченнями. Ті самі форми вживає й головна частина речення з αν (αν είχα χρόνο, θα ερχόμουν) — але це поєднання належить до уроку 47.

2. Бажальний спосіб: μακάρι να і ας.

За μακάρι να («якби ж», «сподіваюся») іде кон’юнктив, і саме вибір форми несе все значення:

να ήξερα! («якби ж я знав!») і ας ήταν — застиглі побажання недосяжного типу: саме імперфект передає значення «але це не так».

ας — м’якша частка, зручна для 1-ї особи. З доконаним видом вона утворює пропозицію або поступку: ας πάμε «ходімо», ας έρθει «нехай приходить / гаразд, нехай приходить». Заперечна форма — ας μην: ας μην αργήσουμε «не спізнімося».

3. Підрядні побоювання: μη(ν) і μήπως.

Дієслова та вирази побоювання — φοβάμαι, ανησυχώ, έχω τον φόβο, а також застережний наказовий спосіб πρόσεχε — вимагають підрядного речення, введеного μη(ν) або μήπως. Обидва варіанти однаково правильні; μήπως — щоденний розмовний вибір і безпечніший для учня, бо саме μη(ν) можна помилково сприйняти як заперечний наказ.

• Φοβάμαι μήπως αργήσει. «Боюся, він може спізнитися».
• Πρόσεχε μην πέσεις. «Обережно, не впади».

Ключова асиметрія: μη(ν)/μήπως — це сполучник, який уже сам по собі передає значення «щоб не». Якщо ви хочете висловити побоювання, що щось не станеться, заперечення ставиться всередині підрядного речення звичайним δεν:

• Φοβάμαι μήπως δεν προλάβει. «Боюся, він може не встигнути вчасно».

Зверніть увагу на вид: небажана подія — це одноразовий випадок, тож типовим є доконаний кон’юнктив (αργήσει, πέσεις, προλάβει). Тривалий стан зберігає теперішній час: φοβάμαι μήπως δεν είναι καλά.

4. Кінцеве -ν на μη / μην.

μη і μην — те саме слово. Зберігайте -ν перед голосним і перед κ, π, τ, γκ, μπ, ντ, τσ, τζ, ξ, ψ (μην αργήσεις, μην πεις, μην ξεχάσεις); опускайте його в інших випадках (μη φύγεις, μη μιλάς, μη λες). Залишити його зайвим — набагато менший гріх, ніж помилки нижче, але правило те саме, яке ви вже вивчили для τη(ν) і στη(ν).

Форми й моделі

Потенційний спосіб від θέλω: θα + імперфект. Усі шість осіб, наголоси подано так, як пишуться.

μπορώ і προτιμώ — ще два робочі коні цієї моделі.

Потенційний спосіб минулого: θα + υπερσυντέλικος. Змінюється лише είχα; φύγει ніколи не змінюється.

Досяжне бажання: μακάρι να + доконаний кон’юнктив (έρχομαι).

Недосяжне бажання: μακάρι να + імперфект / плюсквамперфект.

ας — пропозиція, дозвіл, поступка.

Підрядне побоювання схематично.

Останній рядок — це контраст, який варто запам’ятати: μήπως подає щось як предмет побоювання, ще не вирішений, ότι повідомляє про це як про вже доконаний факт.

Приклади

Типові помилки

• Θα θέλω ένα ποτήρι νερό. -> Θα ήθελα ένα ποτήρι νερό. — θα + теперішній час — це звичайний майбутній час; ввічливе «я хотів би» потребує θα + імперфект.
• Θα μπορώ να σας βοηθήσω; -> Θα μπορούσα να σας βοηθήσω; — те саме правило: пропозиція гіпотетична, тож саме імперфект передає це значення.
• Μακάρι να έρχεται αύριο. -> Μακάρι να έρθει αύριο. — одноразова майбутня подія вимагає доконаного кон’юнктива, а не теперішнього часу.
• Μακάρι να είναι εδώ τώρα, αλλά είναι στην Κρήτη. -> Μακάρι να ήταν εδώ τώρα, αλλά είναι στην Κρήτη. — неможливе бажання в теперішньому потребує імперфекта; теперішній час означав би, що ви ще вважаєте це можливим.
• Φοβάμαι μην δεν προλάβει. -> Φοβάμαι μήπως δεν προλάβει. — μη(ν) це сполучник, а δεν — заперечення; двох заперечень поспіль не буває.
• Φοβάμαι ότι μην αργήσει. -> Φοβάμαι μήπως αργήσει. — ότι і μήπως — це альтернативи, а не пара; ότι вимагає дійсного способу для вже відомого факту.
• Ας δεν πάμε σήμερα. -> Ας μην πάμε σήμερα. — після ας і να заперечення — це μη(ν), а не δεν.
• Μη ξεχάσεις το κλειδί. -> Μην ξεχάσεις το κλειδί. — зберігайте кінцеве -ν перед ξ (а також перед голосним, κ, π, τ, ψ, γκ, μπ, ντ, τσ, τζ).
• Μην φύγεις τόσο νωρίς. -> Μη φύγεις τόσο νωρίς. — опустіть -ν перед φ; правило діє в обидва боки.
• Θα ήθελα να είχα φύγει νωρίτερα. (зі значенням «я пішов би раніше») -> Θα είχα φύγει νωρίτερα. — потенційний спосіб минулого — це самостійне θα + плюсквамперфект, без θα ήθελα спереду.

Поради

• Сприймайте θα + імперфект як англійське «would», а не як минулий час. Θα ήθελα, θα μπορούσα, θα έλεγα усі стосуються теперішнього моменту; лише плюсквамперфект θα είχα φύγει дивиться назад.
• У будь-якій побутовій ситуації — замовлення, прохання про бланк, бронювання номера — сягайте по θα ήθελα автоматично. Голе θέλω не є грубим, але звучить сухо; з εσείς воно може прозвучати різко.
• Перевіряйте бажання з μακάρι одним питанням: чи може це ще статися? Так → доконаний кон’юнктив (μακάρι να βρέξει). Ні → імперфект (μακάρι να έβρεχε). Уже запізно → плюсквамперфект (μακάρι να είχε βρέξει).
• Віддавайте перевагу μήπως перед голим μη(ν) у підрядних побоювання, поки тема ще нова. Φοβάμαι μήπως πέσει може означати лише «боюся, він може впасти», тоді як голе μη після коми на мить можна прочитати як заборону.
• Запам’ятайте пару: μήπως … δεν для «боюся, що не», ніколи не μην δεν. Лише одне μη на підрядне речення.
• ας — це частка «ходімо / нехай», і в заперечній формі поєднується лише з μην — ας μην το συζητήσουμε τώρα.
• Застиглі να ήξερα!, μακάρι! і ας ήταν! працюють як самостійні цілісні висловлювання. Вивчіть їх як лексику: вони дають природну реакцію без потреби будувати синтаксис.