Коротко

Грецька мова утворює перфектні часи так само, як англійська: допоміжне дієслово плюс одна незмінна форма. Допоміжне дієслово — έχω, а незмінна форма завжди закінчується на -ει: έχω γράψει «я написав», είχα γράψει «я вже був написав», θα έχω γράψει «я вже напишу», να έχω γράψει «(що) я написав».

Увесь фокус — саме в цій формі на -ει. Вона утворюється від основи доконаного (простого) виду — тієї самої основи, яку ви вже вживаєте в να γράψω і θα γράψω, — після відкидання додаткового складу аориста: έγραψα → γράψει, είδα → δει, ήρθα → έρθει. І вона ніколи не змінюється: ні за особою, ні за числом, ні за родом. Рухається лише έχω. Грецькі шкільні граматики називають цю форму το απαρέμφατο, але не дайте назві себе обманути: це не інфінітив, це не дієслово, яким можна користуватися самостійно, і в новогрецькій мові немає жодного *θέλω γράψει (урок 25 пояснює, чому грецька мова остаточно втратила інфінітив).

Правило

1. Перфект (παρακείμενος): έχω + -ει. Він повідомляє про минулу подію, результат чи актуальність якої сягає теперішнього моменту: Έχω χάσει τα κλειδιά μου — я їх загубив, і досі без них. Це також час життєвого досвіду: Έχω πάει στην Κρήτη.

2. Плюсквамперфект (υπερσυντέλικος): είχα + -ει. Та сама друга частина, допоміжне дієслово в минулому часі. Він позначає більш ранню з двох минулих подій; пізніша зазвичай стоїть в аористі: Όταν έφτασα, είχαν ήδη φύγει — спершу вони пішли, а вже потім я прийшов.

3. Та сама форма на -ει після θα і να. θα έχω τελειώσει «я вже закінчу» (συντελεσμένος μέλλοντας), να έχω τελειώσει «(щоб) закінчити». Тут саме έχω бере на себе θα або να; форма на -ει і далі нічого не робить.

4. Утворення форми на -ει. Візьміть першу особу аориста, відкиньте особове закінчення й аугмент і додайте -ει: έγραψα → γράψει, δούλεψα → δουλέψει, μίλησα → μιλήσει. Корисний прийом для запам’ятовування: форма на -ει збігається з формою третьої особи однини після να. Якщо правильно να γράψει, то правильно й έχω γράψει — ті самі літери, той самий наголос, те саме написання.

5. Перфект проти аориста. Аорист поміщає подію в закриту рамку минулого, зазвичай із виразом часу: Πήγα στην Κρήτη πέρσι. Перфект відмовляється від такої рамки й дивиться на підсумок дотепер: Έχω πάει στην Κρήτη δύο φορές. Щойно ви назвете коли, переходьте на аорист.

6. Типові супутники: ήδη «вже», ποτέ «коли-небудь / ніколи», ακόμα (δεν) «(ще) не», μόλις «щойно», πια «більше». Заперечення і слабкі займенники тримаються біля допоміжного дієслова, а не біля форми на -ει: δεν το έχω δει, μας το είχε πει.

Цей урок охоплює лише активний перфект. Дієслова на кшталт πλένομαι або ετοιμάζομαι утворюють перфект інакше (έχω πλυθεί, έχω ετοιμαστεί) — про це йдеться в уроці 53.

Форми й моделі

Παρακείμενος (перфект) — γράφω «писати»:

Υπερσυντέλικος (плюсквамперфект) — допоміжне дієслово переходить у минулий час, γράψει не змінюється:

Συντελεσμένος μέλλοντας та να + παρακείμενος — θα і να приєднуються до έχω:

Утворення форми на -ει: основа доконаного виду, аугмент відкинуто.

Зверніть увагу, що зникає: аугмент (έ-γραψα, έ-φαγα), наголошений додатковий склад неправильних дієслів (εί-δα → δει, εί-πα → πει, βρή-κα → βρει) і особове закінчення. Кілька неправильних дієслів замість відкидання складу змінюють голосний основи: πή-ρα → πά-ρει, πή-γα → πά-ει. Залишається гола основа доконаного виду плюс -ει — і кожна багатоскладова форма на -ει наголошена на складі безпосередньо перед -ει (μίλησα, але μιλήσει), тоді як односкладові форми δει, πει, βρει, βγει узагалі не мають наголосу.

Три форми, які не можна плутати. Незмінна лише середня колонка:

Аорист передає особу; дієприкметник на -μένος передає рід, число й відмінок (урок 50); форма на -ει не передає нічого.

Приклади

Типові помилки

• έχω γράψεις -> έχω γράψει — форма на -ει ні з ким не узгоджується; за особою змінюється тільки έχω.
• έχουμε γράψουμε -> έχουμε γράψει — та сама помилка в множині: не переносьте закінчення допоміжного дієслова на друге слово.
• έχω έγραψα -> έχω γράψει — два особові дієслова поспіль неможливі; і аугмент, і особове закінчення мають зникнути.
• έχω γράψη -> έχω γράψει — орфографічна пастка: закінчення — -ει. Перевірте це за допомогою να: να γράψει правильно, отже, правильно і γράψει.
• είχα πηγαίνει -> είχα πάει — форма утворюється від основи доконаного (простого) виду, а не від основи теперішнього часу.
• έχω γραμμένο το γράμμα -> έχω γράψει το γράμμα — дієприкметник на -μένος узгоджується й описує стан (урок 50); перфект уживає незмінну форму на -ει.
• Έχω μείνει εδώ τρία χρόνια (означає «і я досі тут живу») -> Μένω εδώ τρία χρόνια — англійське «I have been here for three years» передається грецьким теперішнім часом, бо ситуація досі триває.
• Έχω πάει στην Κρήτη πέρσι -> Πήγα στην Κρήτη πέρσι — закритий часовий проміжок у минулому вимагає аориста, а не перфекта.
• Έχω να γράψω δύο γράμματα для «я написав два листи» -> Έχω γράψει δύο γράμματα — έχω να + дієслово — це інша конструкція: «мені треба написати два листи».

Поради

• Вивчіть одну форму — і вживайте її в трьох місцях: γράψει — це третя особа однини після να, після θα, і друга частина кожного перфектного часу. Якщо ви можете сказати να γράψει, ви можете сказати й έχω / είχα / θα έχω γράψει.
• Промовляйте перфект уголос як єдину одиницю з однією рухомою частиною: έχω γράψει, έχεις γράψει, έχει γράψει. Щоразу, коли язик проситься змінити друге слово, зупиніть себе.
• Перш ніж написати -ει, перевірте так: поставте попереду να. Якщо «να δουλέψει» виглядає правильно, то й «έχω δουλέψει» правильне; δουλέψη цю перевірку не проходить.
• Δεν і слабкі займенники стоять перед допоміжним дієсловом, а не між двома словами: δεν το έχω δει, μας το είχε πει, а не έχω δεν δει.
• Місце прислівника: ήδη зазвичай вклинюється між частинами (έχω ήδη φάει, είχαν ήδη φύγει), тоді як ποτέ і ακόμα зазвичай стоять після всієї конструкції (δεν έχω πάει ποτέ, δεν έχει έρθει ακόμα).
• Уживайте плюсквамперфект лише тоді, коли є дві точки в минулому і ви хочете позначити, яка з них раніша. Якщо минула подія лише одна, досить аориста — грецька мова не вживає είχα + -ει як ввічливий чи книжний варіант аориста.
• Стежте за другим наголосом, коли слабкий займенник іде після слова, наголошеного на третьому від кінця складі: ο δάσκαλός μου έχει φύγει, το μάθημά μας έχει τελειώσει.