Коротко

Іменники жіночого роду відмінювати найлегше, бо в однині майже нічого не змінюється. Переважна більшість закінчується на -α (η ώρα) або -η (η αγάπη), і в однині змінюється лише родовий відмінок: він додає кінцеве -ς — της ώρας, της αγάπης. Називний, знахідний і кличний — усі однакові.

Вибирати доводиться саме в множині. Більшість іменників на -α і -η утворюють у множині -ες (οι ώρες, οι αγάπες), а родовий множини наголошений на самому останньому складі (των ωρών, των νικών). Але абстрактні іменники на -ση, -ξη, -ψη — а також η πόλη — натомість утворюють -εις: οι πόλεις, των πόλεων, τις πόλεις.

Картину доповнюють дві менші групи: іменники на -ος, які виглядають як чоловічий рід, але насправді жіночого (η οδός, η μέθοδος), і невелика повсякденна група — η γιαγιά / η αλεπού — яка утворює множину за допомогою -δες.

Правило

1. Основну роботу виконує артикль. Артикль жіночого роду — це η / της / τη(ν) в однині та οι / των / τις у множині. Навіть коли дві форми іменника виглядають однаково, саме артикль показує відмінок: η ώρα (називний) проти την ώρα (знахідний).

2. Родовий однини на -ς. Це найкорисніше закінчення в цьому уроці. Додайте -ς до називного — і отримаєте родовий: η γυναίκα → της γυναίκας, η πόλη → της πόλης, η γιαγιά → της γιαγιάς. Пропустити його (*της γυναίκα) — класична помилка початківця.

3. Родовий множини тягне наголос на кінець. У більшості іменників на -α і -η закінчення родового множини -ών завжди наголошене, незалежно від того, де стояв наголос раніше: η γυναίκα → των γυναικών, η θάλασσα → των θαλασσών, η νίκη → των νικών. Є три групи винятків: велика група іменників натомість зберігає ненаголошене -ων (η μητέρα → των μητέρων, η εικόνα → των εικόνων); уся група на -ση/-ξη/-ψη зберігає наголос там, де він стоїть у множині, — των κυβερνήσεων, των πόλεων; а ще одна група взагалі не має вживаного родового множини, тож будувати нема чого — η αγάπη саме така (*των αγαπών — не грецька форма).

4. -ση, -ξη, -ψη (і πόλη) утворюють множину на -εις. Це абстрактні або інституційні іменники: η κυβέρνηση, η λέξη, η σκέψη, η τάξη, η άσκηση. Їхні називний і знахідний множини однакові (οι πόλεις / τις πόλεις) — і знову розрізняє їх артикль.

5. Іменники жіночого роду на -ος відмінюються, як чоловічий рід на -ος, у всіх відмінках, крім кличного, а всі артиклі при них — жіночого роду: η οδός, της οδού, την οδό, οι οδοί, των οδών, τις οδούς. Група невелика, але часто трапляється на вивісках, в адресах і в науковій прозі: η οδός, η είσοδος, η έξοδος, η μέθοδος, η περίοδος, η διάμετρος, η ήπειρος. Якщо пропарокситонний іменник цього типу поставити в родовий однини, родовий множини або знахідний множини, наголос зсувається на один склад ближче до кінця: η είσοδος → της εισόδου, των εισόδων, τις εισόδους.

6. Тип на -δες. Іменники жіночого роду з наголошеним -ού — η αλεπού, η μαϊμού — зберігають цей наголос усюди, і всі вони мають у множині -δες: αλεπούδες, μαϊμούδες. Зверніть увагу на їхній родовий однини: της αλεπούς. Наголошене -ά саме собою так не поводиться: лише кілька звичних слів (η γιαγιά, η προγιαγιά, η μαμά, η νταντά) приєднуються до типу на -δες — γιαγιάδες, μαμάδες — тоді як звичайні іменники з наголошеним -ά утворюють просте -ές: η καρδιά → οι καρδιές, η φωτιά → οι φωτιές, η αγορά → οι αγορές.

7. Кінцеве -ν в артиклі. Пишіть την перед голосним і перед κ, π, τ, γκ, μπ, ντ, τσ, τζ, ξ, ψ; в інших випадках пишіть τη: την ώρα, την πόλη, την κυβέρνηση — але τη γυναίκα, τη θάλασσα, τη λέξη.

Форми й моделі

Тип 1 — іменники на -α (множина -ες). η ώρα наголошене на передостанньому складі, η γυναίκα теж, η θάλασσα — на третьому від кінця; усі три поводяться однаково.

Тип 2 — іменники на -η (множина -ες). Ті самі закінчення, лише з -η там, де в типі 1 стоїть -α. Одна клітинка справді порожня: αγάπη належить до підгрупи без вживаного родового множини, тоді як νίκη показує регулярну форму.

Тип 3 — абстрактні іменники на -ση / -ξη / -ψη, а також η πόλη (множина -εις). Однина точно як у типі 2; відрізняється лише множина. Стежте за наголосом у κυβέρνηση: у множині він зсувається на один склад ближче до кінця — κυβερνήσεις, των κυβερνήσεων.

Тип 4 — іменники жіночого роду на -ος. Закінчення скрізь чоловічого роду, крім кличного; артиклі — жіночого роду. Зверніть увагу на зсув наголосу в της εισόδου, της μεθόδου, των εισόδων, των μεθόδων, τις εισόδους, τις μεθόδους.

Це назви речей, а не людей, тож кличний відмінок тут теоретичний — дужки позначають, що цю форму радше конструюють, ніж чують. Коли він усе-таки потрібен, він просто копіює знахідний; закінчення чоловічого роду -ε він не бере (ні *οδέ, ні *μέθοδε). Втім, звертатися вигуком до вулиці вам однаково ніколи не доведеться.

Тип 5 — іменники на -δες: кожен іменник жіночого роду на -ού, а також кілька звичних слів на -ά. Наголос ніколи не зсувається.

За тим самим зразком утворюються η μαμά – οι μαμάδες і η μαϊμού – οι μαϊμούδες. Не поширюйте його на звичайні іменники на -ή, як-от η αλλαγή чи η ζωή, і тим паче на набагато більшу групу іменників із наголошеним -ά — η καρδιά, η φωτιά, η αγκαλιά, η αγορά. Усі вони мають закінчення типу 2: οι αλλαγές, οι ζωές, οι καρδιές, οι φωτιές, οι αγορές.

Приклади

Типові помилки

• της γυναίκα -> της γυναίκας — родовий однини кожного іменника жіночого роду додає кінцеве -ς; це єдине закінчення однини, яке змінюється.
• της πόλη -> της πόλης — те саме правило для типу на -η; самого артикля недостатньо.
• οι πόλες -> οι πόλεις — πόλη та абстрактні іменники на -ση/-ξη/-ψη мають -εις, а не -ες.
• οι κυβερνήσες -> οι κυβερνήσεις — і стежте за наголосом: κυβέρνηση, але κυβερνήσεις.
• των θάλασσων -> των θαλασσών — тип на -α і -η зазвичай утворює родовий множини на -ών, із наголосом на закінченні.
• των πόλεών -> των πόλεων — група на -εις, навпаки, зберігає наголос там, де він стоїть у множині.
• ο οδός, τον οδό -> η οδός, την οδό — οδός жіночого роду; закінчення -ος лише формою нагадує чоловічий рід, тож усі артиклі й прикметники при ньому жіночого роду (η κεντρική οδός).
• της μέθοδου -> της μεθόδου — пропарокситонні іменники жіночого роду на -ος зсувають наголос уперед у родовому відмінку, так само як ο άνθρωπος → του ανθρώπου.
• της αλεπού -> της αλεπούς — іменники на -ού мають -ς і в родовому однини теж.
• οι μαμές -> οι μαμάδες — γιαγιά, μαμά, αλεπού і μαϊμού утворюють множину лише за допомогою -δες і нічого іншого; форми *οι γιαγιές поряд із οι γιαγιάδες не існує.
• οι καρδιάδες -> οι καρδιές — група на -δες — це закрите коло кількох слів. Кожен інший іменник із наголошеним -ά (καρδιά, φωτιά, αγορά) має закінчення типу 2 — -ές.

Поради

• Запам’ятовуйте кожен новий іменник жіночого роду парою: називний + множина (η ώρα – οι ώρες, η πόλη – οι πόλεις, η γιαγιά – οι γιαγιάδες). Тоді однина не коштує вам нічого, адже залишається додати лише -ς родового відмінка.
• Швидка перевірка написання для групи на -εις: якщо іменник позначає дію чи абстрактне поняття і закінчується на -ση, -ξη або -ψη (η σκέψη, η τάξη, η άσκηση, η απόφαση), його множина — -εις. η πόλη приєднується до цієї групи, хоча в ньому й немає σ.
• Промовляйте родовий множини вголос, чітко наголошуючи останній склад: των ωρών, των γυναικών, των θαλασσών, των νικών. У повсякденній мові греки часто взагалі уникають цієї форми і перебудовують фразу з από або με — але впізнавати її на письмі вам усе одно потрібно.
• Обирайте між τη і την на слух, орієнтуючись на наступне слово: την перед голосним і перед κ, π, τ, γκ, μπ, ντ, τσ, τζ, ξ, ψ, τη — в усіх інших випадках.
• Коли іменник жіночого роду з наголосом на третьому складі від кінця отримує слабкий присвійний займенник, пишіть другий наголос: η θάλασσά μας, η κυβέρνησή μας, η μέθοδός του. Іменникам на кшталт γιαγιά чи ώρα він ніколи не потрібен.
• Вивіски й адреси дарують вам іменники жіночого роду на -ος безкоштовно: η οδός, η είσοδος, η έξοδος, η περίοδος, η μέθοδος, η διάμετρος. Збирайте їх як закритий список, бо ніщо в їхній формі не попереджає, що вони жіночого роду.
• Якщо не впевнені в роді іменника, пам’ятайте: закінчення -ος роду ніколи не визначає. Вирішує лише артикль: του δρόμου — чоловічого роду, της οδού — жіночого.