Прикметники на -ος, -η/-α, -ο і узгодження

A1 Επίθετα σε -ος, -η/-α, -ο και συμφωνία με το ουσιαστικό 14 / 66

Коротко

Грецький прикметник ніколи не є незмінним словом. Він переймає від іменника, який описує, три речі: рід, число й відмінок. Англійська каже a good friend, good friends, I see the good friend однією незмінною формою; грецька ж каже ο καλός φίλος, οι καλοί φίλοι, βλέπω τον καλό φίλο. Найбільша й найрегулярніша група має закінчення -ος (чоловічий рід), -η (жіночий рід), -ο (середній рід): καλός, καλή, καλό. Після голосного жіночий рід натомість має закінчення -α: ωραίος, ωραία, ωραίο. Узгодження діє як усередині іменникового словосполучення (το ωραίο σπίτι), так і після είμαι (Το σπίτι είναι ωραίο).

Правило

1. Три роди, один прикметник. Кожен прикметник має повний набір форм. Ви обираєте ту, що відповідає іменнику:

  • іменник чоловічого роду → прикметник чоловічого роду: ο μεγάλος κήπος
  • іменник жіночого роду → прикметник жіночого роду: η μεγάλη πόλη
  • іменник середнього роду → прикметник середнього роду: το μεγάλο σπίτι

Вирішує іменник. У значенні великий нічого не змінюється — змінюється лише закінчення.

2. Число й відмінок рухаються разом із родом. Узгодження — це не лише рід. Якщо іменник у множині, прикметник теж у множині; якщо іменник у знахідному відмінку, прикметник теж у знахідному. На практиці це означає, що артикль, прикметник та іменник рухаються разом, як один блок:

називнийзнахідний
однинаο καλός φίλοςτον καλό φίλο
множинаοι καλοί φίλοιτους καλούς φίλους

Зверніть увагу, що всі три слова змінюються одночасно. Корисна перевірка: прикметник зазвичай римується з артиклем — ο…ός, τον…ό, οι…οί, τους…ούς.

3. Дві позиції, те саме узгодження.

  • Означальна позиція — прикметник стоїть між артиклем та іменником: ο νέος δάσκαλος, τα μεγάλα παιδιά, βλέπω την ωραία θάλασσα.
  • Присудкова позиція — прикметник стоїть після είμαι (або подібного дієслова) і не має власного артикля: Ο δάσκαλος είναι νέος. Τα παιδιά είναι μεγάλα. Η θάλασσα είναι ωραία.

Прикметник у присудковій позиції все одно узгоджується, і після είμαι він стоїть у називному відмінку, бо описує підмет.

4. Підтип -ος / -α / -ο. Коли закінчення -ος стоїть після голосного, жіночий рід має закінчення -α, а не -η:

  • ωραίος → ωραία (після ι)
  • νέος → νέα (після ε)
  • πλούσιος → πλούσια (після ι)
  • άδειος → άδεια (після ι)

Чоловічий і середній рід це не зачіпає: ωραίος / ωραίο, νέος / νέο. Форми множини такі самі, як у типу -η, включно з жіночим родом, — закінчення в обох випадках -ες: ωραίες, νέες.

5. Стережіться μικρός. Літера ρ — приголосна, тож вона не приносить із собою жіночого закінчення -α: μικρός → μικρή, а не *μικρά в однині, і так само καθαρός → καθαρή. Те саме стосується будь-якої іншої приголосної основи тут: ακριβός → ακριβή, κακός → κακή, εύκολος → εύκολη. Лише чотири згадані вище (ωραίος, νέος, πλούσιος, άδειος) мають тут -α.

6. Наголос не пересувається. У цьому класі прикметників наголос лишається на тому самому складі протягом усієї парадигми: εύκολος, εύκολη, εύκολο, εύκολοι, εύκολες, εύκολα — завжди на ευ. Так само καλός, καλή, καλό, καλοί, καλές, καλά — завжди на закінченні.

Форми й моделі

καλός, καλή, καλό — тип -ος / -η / -ο

Однина:

відмінокчоловічийжіночийсередній
ονομαστικήο καλόςη καλήτο καλό
αιτιατικήτον καλότην καλήτο καλό

Множина:

відмінокчоловічийжіночийсередній
ονομαστικήοι καλοίοι καλέςτα καλά
αιτιατικήτους καλούςτις καλέςτα καλά

Самі закінчення, без артикля:

ч. р. одн.ж. р. одн.с. р. одн.ч. р. мн.ж. р. мн.с. р. мн.
ονομαστική-ος-η-ο-οι-ες-α
αιτιατική-ο-η-ο-ους-ες-α

ωραίος, ωραία, ωραίο — підтип -ος / -α / -ο (після голосного)

Однина:

відмінокчоловічийжіночийсередній
ονομαστικήο ωραίοςη ωραίατο ωραίο
αιτιατικήτον ωραίοτην ωραίατο ωραίο

Множина:

відмінокчоловічийжіночийсередній
ονομαστικήοι ωραίοιοι ωραίεςτα ωραία
αιτιατικήτους ωραίουςτις ωραίεςτα ωραία

Від типу καλός відрізняється лише однина жіночого роду (-α замість -η). Усе інше однакове.

Прикметник з іменником — повне іменникове словосполучення

μεγάλος + κήπος (ч. р.), μεγάλη + πόλη (ж. р.), μεγάλο + παιδί (с. р.):

відмінокчоловічийжіночийсередній
ονομ. εν.ο μεγάλος κήποςη μεγάλη πόλητο μεγάλο παιδί
αιτ. εν.τον μεγάλο κήποτη μεγάλη πόλητο μεγάλο παιδί
ονομ. πληθ.οι μεγάλοι κήποιοι μεγάλες πόλειςτα μεγάλα παιδιά
αιτ. πληθ.τους μεγάλους κήπουςτις μεγάλες πόλειςτα μεγάλα παιδιά

Вісім прикметників цього уроку

чоловічийжіночийсереднійПереклад
καλόςκαλήκαλόдобрий
κακόςκακήκακόпоганий
μεγάλοςμεγάλημεγάλοвеликий
μικρόςμικρήμικρόмалий
ακριβόςακριβήακριβόдорогий
εύκολοςεύκοληεύκολοлегкий
νέοςνέανέοмолодий, новий
ωραίοςωραίαωραίοгарний, красивий

І ще два прикметники підтипу -α для практики:

чоловічийжіночийсереднійПереклад
πλούσιοςπλούσιαπλούσιοбагатий
άδειοςάδειαάδειοпорожній

Приклади

ΕλληνικάУкраїнська
Ο καλός φίλος βοηθάει πάντα.Добрий друг завжди допомагає.
Βλέπω τον καλό μου φίλο κάθε μέρα.Я щодня бачу свого доброго друга.
Οι καλοί φοιτητές διαβάζουν πολύ.Хороші студенти багато навчаються.
Έχουμε μια μικρή κουζίνα και ένα μεγάλο σαλόνι.У нас маленька кухня і велика вітальня.
Το σπίτι τους είναι μεγάλο και ωραίο.Їхній дім великий і гарний.
Η ωραία πόλη έχει μικρά μαγαζιά.У гарному місті маленькі крамниці.
Αυτά τα παπούτσια είναι πολύ ακριβά.Ці туфлі дуже дорогі.
Δεν αγοράζω το ακριβό αυτοκίνητο.Я не купую дорогу машину.
Η άσκηση είναι εύκολη, αλλά τα νέα μαθήματα είναι δύσκολα.Вправа легка, але нові уроки складні.
Ο νέος δάσκαλός μας μιλάει ωραία ελληνικά.Наш новий учитель говорить чудовою грецькою.
Το ποτήρι είναι άδειο και τα πιάτα είναι καθαρά.Склянка порожня, а тарілки чисті.
Είναι κακή ιδέα να πάμε τώρα.Іти зараз — погана ідея.

Типові помилки

  • ο καλός φίλος, η καλός φίλη -> ο καλός φίλος, η καλή φίλη — прикметник повинен змінювати рід за іменником; це не незмінне слово.
  • το σπίτι είναι μεγάλος -> το σπίτι είναι μεγάλο — після είμαι прикметник усе одно узгоджується, тут — із підметом середнього роду το σπίτι.
  • βλέπω τον καλός φίλο -> βλέπω τον καλό φίλο — іменник у знахідному відмінку вимагає прикметника в знахідному; τον καλός змішує два відмінки.
  • η ωραίη θάλασσα -> η ωραία θάλασσα — після голосного (ωραί-) жіноче закінчення — -α, а не -η.
  • η μικρά πόλη -> η μικρή πόλη — μικρός — це звичайний прикметник на -η; не поширюйте на нього правило -α.
  • τα παιδιά είναι μεγάλες -> τα παιδιά είναι μεγάλα — множина середнього роду — -α; -ες належить жіночому роду.
  • οι καλές φίλοι -> οι καλοί φίλοι — називний множини чоловічого роду — -οι; -ες належить жіночому роду.
  • βλέπω τους μεγάλοι κήπους -> βλέπω τους μεγάλους κήπους — знахідний множини чоловічого роду — -ους, він узгоджується з артиклем τους.

Поради

  • Вивчайте кожен новий прикметник як трійку: καλός, καλή, καλό. Якщо вивчити лише форму чоловічого роду, доведеться вгадувати дві третини слова.
  • Користуйтеся перевіркою на риму: у чоловічому роді артикль і прикметник закінчуються однаково — ο…ός, τον…ό, οι…οί, τους…ούς. Якщо вони не збігаються, одна з форм неправильна.
  • Середній рід — найлінивіший: -ο в однині, -α у множині, а називний і знахідний відмінки збігаються. Το ωραίο σπίτι — βλέπω το ωραίο σπίτι.
  • Щоб обрати між -η і -α у жіночому роді, погляньте на літеру безпосередньо перед -ος: голосний (ωραί-ος, νέ-ος, πλούσι-ος, άδει-ος) дає -α; приголосний (καλ-ός, μικρ-ός, εύκολ-ος) дає -η.
  • Після είμαι прикметник стоїть у називному відмінку й не має артикля: Η δουλειά είναι εύκολη — а не *η εύκολη.
  • Коли один прикметник описує два іменники різного роду, для речей вживайте множину середнього роду, а для людей — множину чоловічого роду: Το βιβλίο και η εφημερίδα είναι καινούρια. Ο Γιάννης και η Μαρία είναι καλοί.
  • Потренуйтеся, провівши одне іменникове словосполучення крізь чотири комірки: ο μεγάλος κήπος → τον μεγάλο κήπο → οι μεγάλοι κήποι → τους μεγάλους κήπους. Чотири форми, одне значення.