Коротко

У грецькій мові є два набори додаткових займенників, і вони не взаємозамінні. Слабкі (ненаголошені) форми — με, σε, τον, την, το, μας, σας, τους, τις, τα — це повсякденні форми: вони не мають власного наголосу, спираються на дієслово й стоять безпосередньо перед ним: Σε βλέπω. Τον ξέρω. Δεν το θέλω.

Сильні (наголошені) форми — εμένα, εσένα, αυτόν, αυτήν, αυτό, εμάς, εσάς, αυτούς, αυτές, αυτά — вживаються, лише коли займенник має бути почутий: для смислового наголосу й протиставлення (Εσένα ρωτάω, όχι αυτόν) та після прийменника (για μένα, με αυτόν).

Тож англійські «I see him» і «I see HIM, not her» — це два різні грецькі речення: Τον βλέπω проти Αυτόν βλέπω, όχι αυτήν.

Правило

1. Слабка форма — це стандартний додаток. Якщо додаток дієслова — просто займенник і нічого особливого не відбувається, вживайте слабку форму. Вона стоїть прямо перед особовою формою дієслова, і між ними нічого немає:

• Με ακούς; — «Ти мене чуєш?»
• Σας περιμένουμε. — «Ми на тебе чекаємо.»

Між слабким займенником і його дієсловом не можна нічого вставити — ні прислівник, ні підмет, нічого. *Σε πάντα βλέπω неможливе; кажуть Πάντα σε βλέπω.

2. Після δεν слабка форма й далі тримається впритул до дієслова. Спочатку йде заперечне слово, потім займенник, потім дієслово: δεν + займенник + дієслово.

• Δεν τον ξέρω. — «Я його не знаю.»
• Δεν μας ακούνε. — «Вони нас не чують.»

Те саме стосується й питального слова: Γιατί δεν με ρωτάς; Займенник ніколи не відокремлюється від дієслова.

3. Форма 3-ї особи узгоджується з родом предмета, про який ідеться, а не з жодним англійським уявленням про істот/неістот. У грецькій немає єдиного «it», яке підходило б до всього: книжка — середнього роду (το), сумка — жіночого роду (την), кава — чоловічого роду (τον).

• Το βιβλίο; Το διαβάζω. — «Книжка? Я її читаю.»
• Την τσάντα; Την παίρνω. — «Сумка? Я її беру.»
• Τον καφέ; Τον πίνω. — «Кава? Я її п’ю.»

4. Кінцеве -ν у τον і την підпорядковується звичайному правилу (див. урок 8): воно зберігається перед голосним і перед κ, π, τ, γκ, μπ, ντ, τσ, τζ, ξ, ψ, а перед іншими приголосними зникає. Тож τον ξέρω, την παίρνω, τον ακούω зберігають його, а τη βλέπω, τη θέλω, τη φωνάζω втрачають. Проте чоловіче τον на практиці зазвичай зберігається завжди, бо якщо його прибрати, слово стане схожим на середній рід το: το βλέπω «я це бачу» проти τον βλέπω «я його бачу».

5. Сильна форма вживається рівно у двох випадках.

(a) Смисловий наголос і протиставлення. Коли займенник є суттю речення — його виокремлюють, виправляють або протиставляють чомусь іншому, — з’являється сильна форма, зазвичай на початку речення:

• Εσένα ρωτάω, όχι αυτόν. — «Я питаю саме тебе, а не його.»
• Εμένα δεν με πειράζει. — «Мене це не турбує.» (сильна форма разом зі слабкою, див. примітку нижче)

(b) Після прийменника. Після прийменника ніколи не може стояти слабка форма:

• για μένα, σε εμάς, με αυτόν, από εσένα, χωρίς αυτήν.

Після дуже частотних прийменників για, με, σε, από сильні форми 1-ї та 2-ї особи в мовленні й на письмі часто втрачають початкове ε-: για μένα, με σένα, από μας. Правильні і για εμένα, і για μένα.

6. Сильну форму на початку речення зазвичай дублює слабка. Коли ви виносите сильний додаток наперед заради наголосу, грецька дуже часто зберігає й слабкий займенник при дієслові: Εμένα με ρωτάς; «Ти питаєш саме мене?» Таке подвоєння — норма й природна риса мови; докладно про нього йдеться в уроці 59.

Зверніть увагу на межі цього уроку: тут ідеться про займенники знахідного відмінка (прямого додатка). Слабкі форми родового відмінка μου, σου, του — що вживаються для приналежності й непрямого додатка — розглянуто в уроках 13 і 34, а те, що відбувається, коли зустрічаються два слабкі займенники (μου το, σου τον), — в уроці 42.

Форми й моделі

Слабкі (ненаголошені) форми знахідного відмінка — вживаються перед дієсловом

Сильні (наголошені) форми знахідного відмінка — після прийменників і для смислового наголосу

Повна парадигма 3-ї особи — сильна форма 3-ї особи — це просто вказівний займенник αυτός, який відмінюється як прикметник. Ось уся парадигма, щоб ви бачили, де в ній знахідний відмінок (урок 11 розвиває цю тему далі):

Лише рядок αιτιατική є додатковим займенником. Рядок ονομαστική (αυτός, αυτή, αυτό) — це підмет, його ніколи не ставте після прийменника.

Обидва набори в одній рамці речення, щоб ви почули різницю:

Місце в заперечному реченні

Приклади

Типові помилки

• Βλέπω τον. -> Τον βλέπω. Слабкий займенник не може стояти після дієслова в стверджувальному реченні; він завжди стоїть безпосередньо перед ним. (Після стверджувального наказового способу він таки стоїть після — це урок 26.)
• Ξέρω αυτόν. -> Τον ξέρω. Звичайний, ненаголошений додаток вживається у слабкій формі. Αυτόν ξέρω граматично правильне, але означає «це саме його я знаю», а не те, що ви мали на увазі.
• Για αυτός. / Με εσύ. -> Για αυτόν. / Με σένα. Прийменник керує знахідним відмінком, тож називний відмінок αυτός, εσύ, εμείς після нього стояти не може.
• Με με λένε Άννα. / Για με. -> Με λένε Άννα. / Για μένα. Слабка форма με ніколи не стоїть після прийменника; сильна форма — (ε)μένα.
• Σε πάντα περιμένω. -> Πάντα σε περιμένω. Між слабким займенником і його дієсловом нічого не може стояти — виносьте прислівник за межі цієї пари.
• Τον δεν ξέρω. -> Δεν τον ξέρω. Спочатку йде Δεν, потім займенник, потім дієслово.
• Το τσάντα την παίρνω. / Το εφημερίδα τη διαβάζω. -> Την τσάντα την παίρνω. / Την εφημερίδα τη διαβάζω. Слабкий займенник 3-ї особи повторює рід свого антецедента, і так само робить артикль; іменник жіночого роду ніколи не бере το.
• Σας ευχαριστώ εσάς πολύ (як нейтральне «дякую») -> Σας ευχαριστώ πολύ. Додавайте сильну форму, лише якщо ви справді протиставляєте: Εσάς ευχαριστώ, όχι αυτούς.

Поради

• Вивчайте слабкі форми як частину дієслова, а не як окремі слова: σεβλέπω, τονξέρω, δεντονξέρω. Вони не мають власного наголосу й спираються на дієслово, немов префікс, — саме так вони й звучать у мовленні.
• Слабкі форми 3-ї особи — це точно ті самі форми знахідного відмінка означеного артикля: τον, την, το, τους, τις, τα. Якщо ви знаєте артикль (урок 1), ви вже знаєте й ці форми — жодна з шести не відрізняється.
• Скористайтеся простим тестом, щоб визначити потрібний набір: якби ви могли вигукнути цей займенник англійською («I’m asking YOU»), вживайте сильну форму; інакше — слабку.
• Після будь-якого прийменника автоматично переходьте на сильний набір. Корисно вивчити їх як готові шматки: για μένα, με σένα, από αυτόν, χωρίς εσάς.
• Вибирайте форму 3-ї особи за родом грецького іменника, а не за англійським перекладом. Англійське «it» ховає за собою три різні грецькі займенники: τον (καφές), την (τσάντα), το (βιβλίο).
• Зберігайте -ν у την перед голосним або κ, π, τ, μπ, ντ, γκ, τσ, τζ, ξ, ψ, а в інших випадках опускайте (την ακούω, але τη βλέπω). З чоловічим τον зберігайте його завжди — саме воно каже слухачеві «його», а не «це».
• Не дивуйтеся, побачивши Εμένα με ρωτάς; — подвоєний займенник правильний і дуже поширений; сильна форма додає смисловий наголос, а слабка залишається при дієслові.