Теперішній час і дві дієвідміни
A1 Ενεστώτας: α΄ και β΄ συζυγία 6 / 66
Коротко
Грецькі дієслова поділяються на дві групи, і словникова форма (1-ша особа однини, а не інфінітив — у грецькій його немає) підказує, до якої саме. Якщо наголос стоїть перед останнім складом, дієслово належить до α΄ συζυγία: γράφω, γράφεις, γράφει, γράφουμε, γράφετε, γράφουν. Якщо наголос стоїть на останньому складі, це β΄ συζυγία, яка буває двох різновидів: αγαπάω/αγαπώ і μπορώ. Вивчіть шість закінчень кожної групи — і ви зможете відмінити в теперішньому часі майже будь-яке грецьке дієслово. Та сама форма покриває і «я пишу», і «я пишу (зараз)».
Правило
Дві дієвідміни, які розрізняє наголос. Кожне дієслово теперішнього часу в цьому уроці в 1-й особі однини закінчується на -ω. Різниця в тому, де стоїть наголос і що йде далі:
- α΄ συζυγία — наголос несе основа, і він ніколи не зміщується: γρά-φω, γρά-φεις, γρά-φου-με. Самі закінчення ненаголошені: -ω, -εις, -ει, -ουμε, -ετε, -ουν(ε).
- β΄ συζυγία — наголос несе закінчення в усіх шести особах: α-γα-πώ, μπο-ρείς, μπο-ρού-με. Усередині β΄ є два підтипи, традиційно названі β1 (тип на -άω: αγαπάω, μιλάω, ρωτάω) і β2 (тип на -ώ: μπορώ, οδηγώ, ευχαριστώ).
Ніщо в значенні дієслова не підказує, до якої групи воно належить; групу треба запам’ятовувати разом зі словом. Саме тому в словникових списках завжди дається форма 1-ї особи однини.
У β1 є два паралельні набори форм. Довгий, «нестягнений» набір (αγαπάω, αγαπάει, αγαπάνε) — це повсякденна розмовна норма; стягнений набір (αγαπώ, αγαπά, αγαπούν) більш офіційний і частіше трапляється на письмі. Обидва варіанти літературні. Зверніть увагу, що 2-га особа одн. αγαπάς і 2-га особа мн. αγαπάτε однакові в обох наборах.
Один теперішній час — три завдання. У грецькій немає окремого тривалого часу, тож γράφω означає і «я пишу», і «я пишу (зараз)». Та сама форма виражає:
- звичку чи загальну істину: Διαβάζω εφημερίδα κάθε πρωί.
- те, що відбувається прямо зараз: Τι κάνεις; - Ακούω μουσική.
- заплановане майбутнє: Αύριο φεύγω για την Αθήνα.
Оскільки закінчення вже позначає особу, займенник-підмет зазвичай опускають; його додають лише для протиставлення чи підсилення (див. урок 5).
Чотири дуже поширені дієслова — πάω, λέω, τρώω, ακούω — виглядають як дієслова α΄ у 1-й і 3-й особі однини, але скорочуються в усіх інших формах (πας, πάμε, λέτε, τρώνε). Вивчайте їх як завчений блок.
Форми й моделі
α΄ συζυγία — з наголосом на основі
| Особа | γράφω «писати» | μένω «жити, залишатися» | διαβάζω «читати» |
|---|---|---|---|
| 1 одн. | γράφω | μένω | διαβάζω |
| 2 одн. | γράφεις | μένεις | διαβάζεις |
| 3 одн. | γράφει | μένει | διαβάζει |
| 1 мн. | γράφουμε | μένουμε | διαβάζουμε |
| 2 мн. | γράφετε | μένετε | διαβάζετε |
| 3 мн. | γράφουν(ε) | μένουν(ε) | διαβάζουν(ε) |
Ті самі шість закінчень охоплюють δουλεύω, θέλω, ξέρω, αρχίζω, ανοίγω і ще сотні дієслів. Наголос завжди лишається на тому самому складі основи: ξέρω, ξέρεις, ξέρουμε.
β1 — тип на -άω, з наголосом на закінченні
| Особа | μιλάω «говорити» | ρωτάω «питати» | αγαπάω (довга форма) | αγαπώ (стягнена форма) |
|---|---|---|---|---|
| 1 одн. | μιλάω | ρωτάω | αγαπάω | αγαπώ |
| 2 одн. | μιλάς | ρωτάς | αγαπάς | αγαπάς |
| 3 одн. | μιλάει | ρωτάει | αγαπάει | αγαπά |
| 1 мн. | μιλάμε | ρωτάμε | αγαπάμε | αγαπούμε |
| 2 мн. | μιλάτε | ρωτάτε | αγαπάτε | αγαπάτε |
| 3 мн. | μιλάνε | ρωτάνε | αγαπάνε | αγαπούν(ε) |
β2 — тип на -ώ, з наголосом на закінченні
| Особа | μπορώ «могти» | οδηγώ «водити (машину)» | ευχαριστώ «дякувати» |
|---|---|---|---|
| 1 одн. | μπορώ | οδηγώ | ευχαριστώ |
| 2 одн. | μπορείς | οδηγείς | ευχαριστείς |
| 3 одн. | μπορεί | οδηγεί | ευχαριστεί |
| 1 мн. | μπορούμε | οδηγούμε | ευχαριστούμε |
| 2 мн. | μπορείτε | οδηγείτε | ευχαριστείτε |
| 3 мн. | μπορούν(ε) | οδηγούν(ε) | ευχαριστούν(ε) |
Три набори закінчень поруч
| Особа | α΄ (γράφω) | β1 (αγαπάω / αγαπώ) | β2 (μπορώ) |
|---|---|---|---|
| 1 одн. | -ω | -άω / -ώ | -ώ |
| 2 одн. | -εις | -άς | -είς |
| 3 одн. | -ει | -άει / -ά | -εί |
| 1 мн. | -ουμε | -άμε / -ούμε | -ούμε |
| 2 мн. | -ετε | -άτε | -είτε |
| 3 мн. | -ουν(ε) | -άνε / -ούν(ε) | -ούν(ε) |
Стягнений β1 позичає два закінчення в β2 — -ούμε і -ούν(ε); в усьому іншому групи лишаються окремими.
Чотири поширені неправильні дієслова
| Особа | πάω «йти» | λέω «говорити, сказати» | τρώω «їсти» | ακούω «чути, слухати» |
|---|---|---|---|---|
| 1 одн. | πάω | λέω | τρώω | ακούω |
| 2 одн. | πας | λες | τρως | ακούς |
| 3 одн. | πάει | λέει | τρώει | ακούει |
| 1 мн. | πάμε | λέμε | τρώμε | ακούμε |
| 2 мн. | πάτε | λέτε | τρώτε | ακούτε |
| 3 мн. | πάνε | λένε | τρώνε | ακούν(ε) |
πας, λες і τρως — односкладові слова, тож наголосу в них узагалі немає.
Приклади
| Ελληνικά | Українська |
|---|---|
| Γράφω ένα γράμμα στη γιαγιά μου. | Я пишу листа своїй бабусі. |
| Πού μένεις; | Де ти живеш? |
| Μένουμε σε ένα μικρό διαμέρισμα. | Ми живемо в маленькій квартирі. |
| Ο αδελφός μου δουλεύει σε ένα καφέ κοντά στο λιμάνι. | Мій брат працює в кафе біля порту. |
| Θέλετε καφέ ή τσάι; | Хочете кави чи чаю? |
| Ξέρεις πού είναι το φαρμακείο; | Ти знаєш, де аптека? |
| Διαβάζουν εφημερίδα κάθε πρωί. | Вони читають газету щоранку. |
| Ο δάσκαλός μου μιλάει τρεις γλώσσες. | Мій учитель розмовляє трьома мовами. |
| Μιλάμε ελληνικά στο μάθημα. | На уроці ми розмовляємо грецькою. |
| Η Άννα ρωτάει τον δάσκαλο. | Анна запитує вчителя. |
| Σήμερα μπορώ, αύριο δουλεύω. | Сьогодні я можу, завтра я працюю. |
| Σας ευχαριστώ πολύ. | Щиро дякую. |
| Το μάθημά μας αρχίζει στις οκτώ. | Наше заняття починається о восьмій. |
| Κάθε Σάββατο τρώμε έξω και μετά πάμε στη θάλασσα. | Щосуботи ми їмо поза домом, а потім ідемо на море. |
| Αύριο φεύγω για την Αθήνα. | Завтра я їду до Афін. |
Типові помилки
- μιλάεις -> μιλάς — дієслова β1 ніколи не приймають закінчення α΄ -εις; форма 2-ї особи однини — це просто -άς.
- μιλάουμε -> μιλάμε — форма 1-ї особи множини для β1 — це -άμε (або стягнене -ούμε), а не закінчення α΄ -ουμε, приклеєне до -α-.
- μποράμε -> μπορούμε — μπορώ належить до β2, тож його форми множини — -ούμε, -είτε, -ούν; -α- з β1 належить до іншого типу дієслів.
- οδηγάς -> οδηγείς — οδηγώ також належить до β2; лише словникова форма підкаже, чи наголошене дієслово на -ώ слідує зразку αγαπάω, чи μπορώ.
- αγαπείς -> αγαπάς — β1 зберігає своє -α- в усіх особах, тож ніколи не позичає голосний β2.
- ξερώ, γραφούμε -> ξέρω, γράφουμε — перенесення наголосу на закінчення перетворює дієслово α΄ на форму, якої не існує; основа зберігає наголос в усіх шести особах.
- γραφω, μενουμε -> γράφω, μένουμε — слово з двох і більше складів обов’язково мусить мати знак наголосу; його відсутність — орфографічна помилка, а не допустимий неформальний варіант.
- είμαι γράφω -> γράφω — конструкції «to be + -ing» не існує; сама форма теперішнього часу вже означає «я пишу (зараз)».
- αυτοί γράφει -> αυτοί γράφουν — закінчення має узгоджуватися з підметом, а підмет у множині ніколи не може мати закінчення однини.
Поради
- Вивчайте кожне дієслово у формі 1-ї особи однини. Це одне слово кодує всю парадигму: γράφω (α΄), αγαπάω/αγαπώ (β1), μπορώ (β2).
- Покладайтеся на слух щодо наголосу: ненаголошений кінцевий склад у словниковій формі означає α΄, наголошений кінцевий склад означає β΄. Тоді лишається запам’ятати тільки вибір між β1/β2.
- Для β1 оберіть регістр і дотримуйтеся його в межах одного речення: довгий набір (μιλάω, μιλάει, μιλάνε) звучить розмовно, стягнений набір (μιλώ, μιλά, μιλούν) звучить офіційніше.
- Додаткове -ε у 3-й особі множини (γράφουνε, μπορούνε, αγαπούνε) необов’язкове й розмовне; воно не змінює нічого, крім відтінку стилю.
- Оскільки закінчення показує особу, за замовчуванням опускайте займенник — εγώ, εσύ та інші потрібні для протиставлення.
- Форма 2-ї особи множини виконує подвійну роль: справжня множина «ви всі» і ввічливе звертання до однієї особи εσείς (Μιλάτε αγγλικά; до незнайомця).
- Не намагайтеся утворити з форм цього уроку майбутній час чи форму «я написав»: майбутній час ставить перед дієсловом частку θα, перфект уживає έχω і жодного θα, і обидві ці теми належать до пізніших уроків — разом із другою основою дієслова, на яку вони спираються.