Коротко

У грецькій мові є два дієслова, які ви вживатимете майже в кожному реченні з першого дня: είμαι «я є» і έχω «я маю». Обидва неправильні, і обидва варто вивчити як повні таблиці з шести форм ще до того, як ви візьметеся за якесь правильне дієслово. За допомогою είμαι ви кажете, хто ви, звідки ви, як почуваєтеся і скільки вам років. За допомогою έχω ви кажете, чим володієте, що несете із собою і яка у вас родина. Вивчіть дванадцять форм на цій сторінці — і ви вже зможете представитися.

Правило

είμαι — це дієслово-зв’язка: воно з’єднує підмет з іменем, іменником, прикметником, прислівником або обставиною місця. Його закінчення виглядають дивно, бо перегукуються із закінченнями медіопасивної дієвідміни, яку ви зустрінете значно пізніше (-μαι, -σαι, -μαστε, -στε/-σαστε), хоча в είμαι немає ні активної пари, ні жодного пасивного значення, — а форма третьої особи είναι теж не збігається з медіопасивними -ται / -νται. Не намагайтеся вивести це логічно — просто запам’ятайте.

Про είμαι одразу важливо знати дві речі:

• Форма третьої особи однакова в однині й множині: είναι означає і «він/вона/воно є», і «вони є». Розрізнити їх можна лише за контекстом і підметом.
• Після είμαι прикметник узгоджується з підметом у роді, числі й відмінку (називному): Είμαι κουρασμένος, якщо ви чоловік, Είμαι κουρασμένη, якщо ви жінка. Прислівник же не змінюється зовсім: Είμαι καλά «я в порядку / мені добре».

έχω — звичайне дієслово володіння, і в теперішньому часі воно виглядає правильним: приймає звичайні закінчення I дієвідміни -ω, -εις, -ει, -ουμε, -ετε, -ουν. Неправильним воно буває в інших формах мови, але не тут. У мовленні ви часто чутимете довшу форму третьої особи множини έχουνε поряд з έχουν — обидві правильні, έχουνε більш розмовна.

Обидва дієслова заперечуються так само, як і будь-яке інше дієслово: у стверджувальному реченні δεν стоїть перед дієсловом, а також перед θα — Δεν είμαι από εδώ, Δεν έχω αυτοκίνητο, Δεν θα έχετε πρόβλημα. Про заперечення повністю, δεν поряд з όχι, ітиметься в уроці 7.

У жодного з цих дієслів немає протиставлення за видом. Грецькі дієслова зазвичай мають дві основи — недоконаного й доконаного виду, і між ними треба вибирати для майбутнього часу й кон’юнктива. У είμαι і έχω такого немає: у кожного лише одна основа, тож θα είμαι і θα έχω — єдині можливі форми майбутнього часу. Зараз це полегшення, а пізніше — справжній виняток.

Вік виражається за допомогою είμαι плюс χρονών, а не за допомогою έχω: Είμαι τριάντα χρονών, буквально «я тридцяти років». χρονών — це застигла форма родового відмінка множини, яка ніколи не змінюється. В офіційній чи писемній грецькій на цьому самому місці вживається ετών — родовий відмінок множини від έτος: Είμαι τριάντα ετών.

Форми й моделі

είμαι — ενεστώτας (теперішній час)

είστε і είσαστε — та сама форма; είστε — повсякденний варіант, είσαστε — поширений варіант. Зверніть увагу, що наголос ніколи не покидає той самий склад — εί- основи: це передостанній склад у είμαι, είσαι, είναι, είστε і третій від кінця склад у είμαστε, είσαστε.

έχω — ενεστώτας (теперішній час)

Узгодження прикметника після είμαι (називний відмінок, словникова форма):

Вік з χρονών — одна незмінна форма для кожної особи:

Приклади

Типові помилки

• Έχω τριάντα χρόνια. -> Είμαι τριάντα χρονών. — грецька виражає вік за допомогою είμαι і застиглого родового відмінка χρονών, а не за допомогою έχω — έχω τριάντα χρόνια означало б, що ви володієте якимось тридцятирічним періодом чогось.
• Είμαι καλός. (у значенні «я в порядку») -> Είμαι καλά. — καλά — це прислівник, і саме ним відповідають на Τι κάνεις;. Прикметник καλός означає, що ви хороша людина, а це вже інше твердження.
• Είμαι κουρασμένος., сказане жінкою, -> Είμαι κουρασμένη. — після είμαι прикметник узгоджується з підметом, тож закінчення визначається статтю самого мовця.
• Αυτοί είναι κουρασμένος. -> Αυτοί είναι κουρασμένοι. — είναι однакове і для однини, і для множини, тож число передає прикметник, а не дієслово.
• Εμείς είστε φοιτητές. -> Εμείς είμαστε φοιτητές. — είμαστε означає «ми є»; είστε означає «ви є». Ці дві форми легко переплутати, бо обидві довгі.
• Εσείς είμαστε από την Αθήνα; -> Εσείς είστε από την Αθήνα; — та сама плутанина у зворотному напрямку; і зверніть увагу на грецький знак питання «;».
• Έχουμε ένα σπίτι μεγάλο κήπο. -> Έχουμε ένα σπίτι με μεγάλο κήπο. — έχω приймає лише один додаток у знахідному відмінку; для другого іменника потрібен прийменник.

Поради

• Відпрацьовуйте обидві таблиці вголос парами, від першої особи до третьої особи множини, поки είμαστε і είστε не вимовлятимуться без вагань. Це дві форми, які учні плутають найчастіше.
• Пам’ятайте, що είναι виконує подвійну роботу. Коли треба уточнити число, додайте підмет: Ο φίλος μου είναι… проти Οι φίλοι μου είναι….
• Після είμαι запитуйте себе «прикметник чи прислівник?». Стани почуттів виражаються прикметниками (χαρούμενος, πεινασμένη, άρρωστο) і узгоджуються; відповіді на «як справи?» виражаються прислівниками (καλά, μια χαρά, χάλια) і ніколи не змінюються.
• З έχω додаток зазвичай стоїть без артикля, коли він позначає категорію, а не конкретний предмет: Έχει αυτοκίνητο «у нього є машина» — артикль не потрібен, точно як в уроці 3.
• Уживайте είστε і έχετε за замовчуванням з незнайомцями, продавцями й посадовцями; είσαι і έχεις лишайте для друзів, родини та дітей.
• Вивчіть фразу Πόσων χρονών είσαι; «Скільки тобі років?» як готовий цілісний вислів — відповідь це просто число плюс χρονών.
• Не шукайте «тривалого» чи «доконаного» варіанта цих двох дієслів. Одна основа в кожного означає один теперішній час, одне майбутнє з θα, один кон’юнктив з να.