Похідні форми дієслова: система
B1 الفِعْلُ المُجَرَّدُ والمَزيد 46 / 70
Коротко
Триприголосний корінь — це не одне дієслово. Це маленька фабрика, здатна випустити до десяти дієслів, кожне на власній моделі й кожне з передбачувано іншим значенням. Із ع-ل-م арабська утворює عَلِمَ «знав», عَلَّمَ «навчав», أَعْلَمَ «повідомив», تَعَلَّمَ «навчився» і اِسْتَعْلَمَ «розпитував». Англійській для цього потрібно п’ять непов’язаних слів; арабській — один корінь і п’ять форм. Ці форми називаються الأَوْزان — породами, — і західні підручники нумерують їх римськими цифрами від I до X.
Цей урок — карта, а не сама територія. Тут ви нічого не будете відмінювати — це уроки 47 і 53. Ви отримаєте всю таблицю на одній сторінці: як виглядає кожна порода, що вона зазвичай робить зі значенням кореня, і два невеликі діагностичні прийоми, які дають змогу назвати породу дієслова, щойно ви його побачите. Це найцінніша година у вивченні арабського дієслова, бо після неї кожне нове дієслово, яке вам трапляється, приходить уже розсортованим: не «ще одне слово для заучування», а «ع-ل-م, X порода».
Правило
1. الميزانُ الصَّرْفِيُّ: зважування дієслова відносно فعل. Урок 22 показав вам цю мірку. Корінь ف-ع-ل використовують як лінійку: ف позначає перший кореневий приголосний, ع — другий, ل — третій, а все інше, надруковане в моделі — шадда, довгий ا, хамза, تـ, نـ, سـ — належить моделі, а не вашому кореню. Тож دَرَّسَ стоїть на моделі فَعَّلَ, اِسْتَقْبَلَ — на моделі اِسْتَفْعَلَ, а اِجْتَمَعَ — на моделі اِفْتَعَلَ. Промовляйте модель уголос після дієслова, і форма почне ставати для вас видимою: اِسْتَقْبَلَ اِسْتَفْعَلَ.
2. مُجَرَّد проти مَزيد. Дієслово, минулий час якого не містить нічого, крім трьох кореневих приголосних і їхніх голосних, — це مُجَرَّد, «оголене»: كَتَبَ، شَرِبَ، كَبُرَ. Це I порода, і це єдина модель узагалі без жодного доданого матеріалу. Кожна інша порода — مَزيد, «нарощена»: вона додає до кістяка одну, дві чи три літери. Ці додатки ніколи не бувають випадковими. Вони походять із того самого невеликого набору, який урок 22 навчив вас підозрювати: подвоєння середнього приголосного (II), подовжувальний ا (III), хамза (IV), تـ спереду (V, VI), نـ спереду (VII), ت, вставлений усередину (VIII), подвоєння останнього приголосного (IX) і اِسْتـ спереду (X).
3. Дві назви для кожної породи. Носії арабської називають породу за її власною формою — الوَزْنُ فَعَّلَ — або за порядковим числівником, الوَزْنُ الثّاني. Англомовні підручники й словники використовують римські цифри, бо «Form II» легше індексувати, ніж فَعَّلَ. Обидві назви позначають те саме, і словник, упорядкований за коренями, друкує породи кореня саме в такому порядку: I, потім II, потім III, і так до X. Учіть числа як систему каталогізації, а форми — як реальність.
4. Що робить кожна порода — це тенденція, а не закон. Таблиця нижче показує характерний ефект кожної породи: II підсилює дію або означає «змусити зробити», III спрямовує дію на іншу сторону, IV означає «змусити зробити», V — зворотна форма II, VI — взаємна форма III, VII — те, що відбувається з чимось, коли виконавця не названо, VIII часто буває середнім станом або просто окремим лексичним дієсловом, IX — кольори й фізичні вади, X — прохання чи пошук. Це тенденції, які справджуються достатньо часто, щоб їх варто було знати, і недостатньо часто, щоб їм можна було довіряти. اِسْتَخْدَمَ — це X порода і означає «користувався», а не «просив обслуговування». اِسْتَطاعَ — це X порода і означає «зміг». Читайте тенденцію як першу здогадку, яку словник або підтверджує, або спростовує.
5. Один корінь навпростець через усі породи. Чистий приклад — ع-ل-م, «знання», де п’ять форм у щоденному вжитку, і їхні значення справді слідують тенденціям: عَلِمَ «знав» (I), عَلَّمَ «навчав», буквально «зробив так, щоб хтось знав» (II), أَعْلَمَ «повідомив» (IV), تَعَلَّمَ «навчився», зворотна форма від «навчати» (V), اِسْتَعْلَمَ «розпитував», пошук знання (X). Зверніть увагу, що ع-ل-م не має звичних форм III, VI, VII, VIII чи IX у сучасному вжитку. Це нормально. Жоден корінь не заповнює всі десять слотів; типовий корінь має три-чотири живі форми, і лише словник вирішує, які саме. Ви можете розпізнати форму, але не можете її вигадати.
6. Перша діагностика: голосний на حَرْفُ المُضارَعَة. Кожне дієслово в теперішньому часі починається з префіксального приголосного — أ، ن، ي، ت. З десяти порід цей префікс несе дамму в II, III і IV породах і фатху в усіх інших:
- дамма: يُدَرِّسُ (II)، يُساعِدُ (III)، يُرْسِلُ (IV).
- фатха: يَكْتُبُ (I)، يَتَعَلَّمُ (V)، يَتَعاوَنُ (VI)، يَنْكَسِرُ (VII)، يَجْتَمِعُ (VIII)، يَحْمَرُّ (IX)، يَسْتَقْبِلُ (X).
Це найкорисніший поодинокий факт у всій системі, бо він одним поглядом ділить десять порід на три й сім. За межами цього поділу є дві речі. Пасив теж бере даммовий префікс — يُكْتَبُ «пишеться» — це I порода, а не IV. Їх розрізняють за голосним перед останнім приголосним (фатха в пасиві: يُكْتَبُ проти يُرْسِلُ) і за тим, що пасив дієслова I породи не має видимого нарощення. Урок 52 розбирає це докладно. А чотирилітерна порода فَعْلَلَ теж бере дамму: تَرْجَمَ ← يُتَرْجِمُ (пункт 10). Тож поки що читайте даммовий префікс як «II, III, IV — чотирилітерний корінь — або пасив».
7. Друга діагностика: هَمْزَةُ القَطْعِ проти هَمْزَةُ الوَصْلِ. Чотири породи починають свій минулий час на аліф, і цей аліф не завжди той самий.
- IV порода починається з هَمْزَةُ القَطْع, пишеться як أَ і завжди вимовляється: أَعْلَمَ، أَرْسَلَ، أَغْلَقَ. Це справжній приголосний. У теперішньому часі він зникає повністю: أَرْسَلَ ← يُرْسِلُ، а не يُأَرْسِلُ.
- VII, VIII, IX і X породи починаються з هَمْزَةُ الوَصْل, пишеться як голий ا і вимовляється як і- лише тоді, коли слово починає фразу: اِنْكَسَرَ، اِجْتَمَعَ، اِحْمَرَّ، اِسْتَقْبَلَ. Усередині речення він елідується — ви пишете аліф, але не вимовляєте його: وانْكَسَرَ الزُّجاجُ، ثُمَّ اجْتَمَعوا. У теперішньому часі він зникає і з написання: يَنْكَسِرُ، يَجْتَمِعُ، يَسْتَقْبِلُ.
Отже, серед похідних порід дієслово в минулому часі, що починається з أ, — це IV порода, а те, що починається з голого ا, — це VII, VIII, IX або X. (Дієслово I породи з початковою хамзою, як-от أَكَلَ «їв» чи أَخَذَ «взяв», теж починається з أَ, але там хамза — кореневий приголосний, а не маркер породи.) Це правило правопису з реальними наслідками: написання أَسْتَقْبَلَ замість اِسْتَقْبَلَ — це помилка, а не варіант, і одна з найпоширеніших у письмі учнів.
8. Жодна з двох діагностик не переживає невокалізовану сторінку. Обидві підказки живуть у значках, які звичайна арабська не друкує. Без огласовок يدرس — це або يَدْرُسُ «навчається», або يُدَرِّسُ «навчає»; علم — це عَلِمَ، عَلَّمَ، عُلِمَ، عِلْمٌ або عَلَمٌ. Насправді ви читаєте приголосний кістяк плюс контекст, точно як передбачав урок 22: літери дають вам корінь, модель дає вам породу, а речення обирає між моделями, які підходять. يدرس الأستاذ اللغة العربية في الجامعة — це «професор навчається»; يدرس الأستاذ الطلاب اللغة العربية — це «професор навчає», бо з’явився другий знахідний відмінок, і з можливих прочитань цього кістяка лише каузативна порода керує двома додатками. Зверніть увагу, що для роботи цього тесту підмет має бути названий: يدرس الطلاب اللغة العربية саме по собі досі неоднозначне, бо الطلاب так само може бути називним підметом يَدْرُسُ. Тренуйте цю звичку вже зараз: коли кістяк неоднозначний, запитуйте, що роблять сусідні іменники.
9. Голосний теперішнього часу I породи — лексичний факт, тож не шукайте тут правила. Нарощені породи регулярні: щойно ви знаєте, що дієслово — II породи, يُفَعِّلُ гарантовано. З I породою це не так. Її теперішній час бере дамму, касру або фатху на середньому приголосному, і цей вибір — властивість конкретного дієслова, яку треба вчити разом із ним: كَتَبَ/يَكْتُبُ، ضَرَبَ/يَضْرِبُ، فَتَحَ/يَفْتَحُ، شَرِبَ/يَشْرَبُ، كَبُرَ/يَكْبُرُ. Дві слабкі тенденції трохи допомагають — минулий час із касрою (شَرِبَ) зазвичай дає фатху в теперішньому, а корінь із гортанним приголосним (ح، خ، ع، غ، ه، ء) часто бере фатху: فَتَحَ/يَفْتَحُ، ذَهَبَ/يَذْهَبُ. Жодна з них не надійна. Записуйте форму теперішнього часу в зошит щоразу, коли зустрічаєте нове дієслово I породи.
10. Які породи вам справді трапляються. I, II, V, VIII і X — усюди в сучасній прозі. III, IV, VI і VII — поширені. IX — маргінальна: вона існує майже лише для кольорів і фізичних вад (اِحْمَرَّ «почервоніти», اِسْوَدَّ «почорніти», اِعْوَجَّ «стати кривим»), і ви зустрінете її здебільшого в читанні. Класичні граматики також перелічують породи XI–XV (اِحْمارَّ та подібні); у сучасній літературній арабській вони трапляються вкрай рідко, і їх можна повністю ігнорувати. Чотирилітерні корені працюють за власною невеликою системою, فَعْلَلَ — تَرْجَمَ «переклав» — яку розглядає урок 48.
11. Що цей урок свідомо залишає осторонь. Відмінювання кожної породи за особами, способами та наказовим способом — це уроки 47-53; корені, що містять ء، و، ي або подвоєний приголосний, спотворюють ці форми й отримують уроки 49-51. Пасив — урок 52, дієприкметники та іменники місця — урок 53, а масдар — здебільшого регулярний для II-X, дико нерегулярний для I — урок 54. Наразі вчіться називати породу й передбачати значення.
Форми й моделі
Десять порід лише у формі الماضي і المُضارِع المَرْفوع для هُوَ. Усе інше — інші особи, способи, наказовий спосіб, مَصْدَر — залишено урокам 47-53 і 59.
| # | الماضي | المُضارِع المَرْفوع | مَيْلُ المَعْنى (тенденція) |
|---|---|---|---|
| I | فَعَلَ | يَفْعُلُ / يَفْعِلُ / يَفْعَلُ | оголене значення кореня |
| II | فَعَّلَ | يُفَعِّلُ | змусити зробити; робити інтенсивно або багаторазово |
| III | فاعَلَ | يُفاعِلُ | робити це до чи з іншою стороною |
| IV | أَفْعَلَ | يُفْعِلُ | змусити зробити, спричинити |
| V | تَفَعَّلَ | يَتَفَعَّلُ | зворотна форма II — робити це із собою, ставати цим |
| VI | تَفاعَلَ | يَتَفاعَلُ | взаємна форма III — робити це одне одному |
| VII | اِنْفَعَلَ | يَنْفَعِلُ | це стається з підметом; виконавця не названо |
| VIII | اِفْتَعَلَ | يَفْتَعِلُ | середній стан, робити це для себе — часто просто лексичне значення |
| IX | اِفْعَلَّ | يَفْعَلُّ | набути кольору; набути фізичної вади |
| X | اِسْتَفْعَلَ | يَسْتَفْعِلُ | шукати це, просити це, вважати це таким |
Ті самі десять форм із живим дієсловом у кожному слоті:
| # | الوَزْن | مِثال - الماضي | المُضارِع | Переклад |
|---|---|---|---|---|
| I | فَعَلَ | كَتَبَ | يَكْتُبُ | писати |
| II | فَعَّلَ | دَرَّسَ | يُدَرِّسُ | навчати |
| III | فاعَلَ | ساعَدَ | يُساعِدُ | допомагати |
| IV | أَفْعَلَ | أَرْسَلَ | يُرْسِلُ | надсилати |
| V | تَفَعَّلَ | تَعَلَّمَ | يَتَعَلَّمُ | навчатися |
| VI | تَفاعَلَ | تَعاوَنَ | يَتَعاوَنُ | співпрацювати |
| VII | اِنْفَعَلَ | اِنْكَسَرَ | يَنْكَسِرُ | ламатися (самому) |
| VIII | اِفْتَعَلَ | اِجْتَمَعَ | يَجْتَمِعُ | зустрічатися, збиратися |
| IX | اِفْعَلَّ | اِحْمَرَّ | يَحْمَرُّ | червоніти |
| X | اِسْتَفْعَلَ | اِسْتَقْبَلَ | يَسْتَقْبِلُ | приймати, вітати |
Один корінь простежений через усю систему — ع-ل-م. Порожні породи порожні саме в реальному вжитку:
| # | الفِعْل | المُضارِع | Переклад |
|---|---|---|---|
| I | عَلِمَ | يَعْلَمُ | знати |
| II | عَلَّمَ | يُعَلِّمُ | навчати (зробити так, щоб знав) |
| IV | أَعْلَمَ | يُعْلِمُ | повідомляти |
| V | تَعَلَّمَ | يَتَعَلَّمُ | навчатися (зробити так, щоб самому знати) |
| X | اِسْتَعْلَمَ | يَسْتَعْلِمُ | розпитувати (прагнути дізнатися) |
Діагностика 1 — голосний на префіксальному приголосному:
| حَرَكَةُ حَرْفِ المُضارَعَة | الأَوْزان | أَمْثِلَة |
|---|---|---|
| ضَمَّة | II, III, IV і فَعْلَلَ | يُعَلِّمُ، يُشاهِدُ، يُعْلِمُ، يُتَرْجِمُ |
| فَتْحَة | I, V, VI, VII, VIII, IX, X | يَعْلَمُ، يَتَعَلَّمُ، يَتَعاوَنُ، يَنْكَسِرُ، يَجْتَمِعُ، يَحْمَرُّ، يَسْتَعْلِمُ |
| ضَمَّة | المَبْنِيُّ لِلْمَجْهول (урок 52) | يُكْتَبُ، يُعْلَمُ |
Діагностика 2 — який аліф починає минулий час:
| الهَمْزَة | الوَزْن | الماضي | المُضارِع |
|---|---|---|---|
| هَمْزَةُ القَطْع (أَ) | IV | أَعْلَمَ، أَرْسَلَ | يُعْلِمُ، يُرْسِلُ |
| هَمْزَةُ الوَصْل (ا) | VII | اِنْقَطَعَ | يَنْقَطِعُ |
| هَمْزَةُ الوَصْل (ا) | VIII | اِنْتَظَرَ | يَنْتَظِرُ |
| هَمْزَةُ الوَصْل (ا) | IX | اِسْوَدَّ | يَسْوَدُّ |
| هَمْزَةُ الوَصْل (ا) | X | اِسْتَخْدَمَ | يَسْتَخْدِمُ |
Голосний теперішнього часу I породи, який не передбачає жодне правило:
| الماضي | المُضارِع | النَّمَط | Переклад |
|---|---|---|---|
| كَتَبَ | يَكْتُبُ | فَعَلَ / يَفْعُلُ | писати |
| ضَرَبَ | يَضْرِبُ | فَعَلَ / يَفْعِلُ | бити |
| فَتَحَ | يَفْتَحُ | فَعَلَ / يَفْعَلُ | відчиняти |
| شَرِبَ | يَشْرَبُ | فَعِلَ / يَفْعَلُ | пити |
| كَبُرَ | يَكْبُرُ | فَعُلَ / يَفْعُلُ | рости, більшати |
Що приховує невокалізований кістяк — порода залишається здогадкою, доки речення не вирішить:
| بِلا تَشْكيل | القِراءات المُمْكِنَة | كَيْفَ نَخْتار |
|---|---|---|
| يدرس | يَدْرُسُ (I) / يُدَرِّسُ (II) / يُدْرَسُ (пасив I) | названий підмет плюс два додатки вимагають II |
| علم | عَلِمَ (I) / عَلَّمَ (II) / عُلِمَ (пасив) / عِلْمٌ / عَلَمٌ | підмет, що йде далі, вимагає дієслова |
| استقبل | اِسْتَقْبَلَ (X, минулий час) / اِسْتَقْبِلْ (X, наказовий спосіб) | часова рамка речення |
Приклади
| العربية | Українська |
|---|---|
| يَدْرُسُ أَخي فِي الجامِعَةِ، ويُدَرِّسُ أَبي فِي المَدْرَسَةِ. | Мій брат навчається в університеті, а мій батько навчає в школі. |
| عَلَّمَتْنا المُعَلِّمَةُ قَواعِدَ اللُّغَةِ العَرَبِيَّةِ. | Учитель навчив нас правил арабської мови. |
| أَعْلَمَ المُديرُ المُوَظَّفينَ بِالقَرارِ الجَديدِ. | Керівник повідомив працівникам про нове рішення. |
| تَعَلَّمْتُ العَرَبِيَّةَ فِي سَنَتَيْنِ. | Я вивчив арабську за два роки. |
| اِسْتَعْلَمْنا عَنْ مَواعيدِ القِطارِ. | Ми розпитали про розклад потягів. |
| ساعَدَ الجارُ جارَهُ فِي نَقْلِ الأَثاثِ. | Сусід допоміг сусідові перенести меблі. |
| تَعاوَنَ الطُّلّابُ عَلى تَنْظيفِ الصَّفِّ. | Студенти співпрацювали, прибираючи аудиторію. |
| اِنْكَسَرَ الزُّجاجُ بَعْدَ العاصِفَةِ. | Скло розбилося після бурі. |
| اِجْتَمَعَ الوُزَراءُ فِي العاصِمَةِ صَباحَ أَمْسِ. | Міністри зустрілися в столиці вчора вранці. |
| اِسْتَقْبَلَ الرَّئيسُ ضُيوفَهُ فِي المَطارِ. | Президент прийняв своїх гостей в аеропорту. |
| اِحْمَرَّ وَجْهُهُ مِنَ الخَجَلِ. | Його обличчя почервоніло від зніяковіння. |
| أَرْسَلْتُ الرِّسالَةَ ثُمَّ انْتَظَرْتُ الجَوابَ. | Я надіслав листа, а потім чекав на відповідь. |
| يَسْتَخْدِمُ المُهَنْدِسونَ بَرْنامَجًا جَديدًا فِي الشَّرِكَةِ. | Інженери використовують нову програму в компанії. |
| هَلْ تُشاهِدُ المُباراةَ مَعَنا اللَّيْلَةَ؟ | Ти дивишся сьогодні матч із нами? |
Типові помилки
- دَرَسَ الأُسْتاذُ الطُّلّابَ -> دَرَّسَ الأُسْتاذُ الطُّلّابَ — одна шадда — це вся різниця між тим, щоб щось вивчати, і тим, щоб когось навчати. Читайте шадду, перш ніж перекладати.
- يُدْرُسُ الطّالِبُ -> يَدْرُسُ الطّالِبُ — активна I порода ніколи не бере дамму на префіксі. Дамма належить II, III і IV, чотирилітерній فَعْلَلَ і пасиву.
- يُجْتَمِعُ الوُزَراءُ -> يَجْتَمِعُ الوُزَراءُ — VIII порода поза даммовою групою; кожна форма від V до X починає свій теперішній час із фатхи.
- أَسْتَقْبَلَ الرَّئيسُ ضُيوفَهُ -> اِسْتَقْبَلَ الرَّئيسُ ضُيوفَهُ — X порода починається з هَمْزَةُ الوَصْل, голого аліфа. Лише IV порода пишеться з أ.
- اِعْلَمَ المُديرُ المُوَظَّفينَ -> أَعْلَمَ المُديرُ المُوَظَّفينَ — і пастка в протилежному напрямку: хамза IV породи — це справжній приголосний, тож її треба писати й вимовляти.
- يُأَرْسِلُ الوَلَدُ الرِّسالَةَ -> يُرْسِلُ الوَلَدُ الرِّسالَةَ — хамза IV породи зберігається лише в минулому часі. Теперішній час її втрачає, зберігаючи як слід лише даммовий префікс.
- يَتَعَلِّمُ الأَطْفالُ -> يَتَعَلَّمُ الأَطْفالُ — V порода зберігає фатху на подвоєному приголосному (يَتَفَعَّلُ). Касра там належить II породі, يُعَلِّمُ.
- كَتَبَ ← يَكْتِبُ -> كَتَبَ ← يَكْتُبُ — голосний теперішнього часу I породи — це лексичний факт, а не результат виведення. Учіть його як частину слова, так само, як учите форму множини.
- اِنْكَسَرَ الوَلَدُ الزُّجاجَ -> كَسَرَ الوَلَدُ الزُّجاجَ — VII порода не називає виконавця й не бере додатка. Якщо вам потрібні і діяч, і додаток, використовуйте I породу.
- اِسْتَخْدَمَ = «просив обслуговування» -> اِسْتَخْدَمَ = «користувався» — «пошук», притаманний X породі, — це тенденція моделі, а не обіцянка словника. Завжди перевіряйте фактичне значення.
Поради
- Спершу завчіть два вокалізовані кістяки فَعَّلَ/يُفَعِّلُ і اِسْتَفْعَلَ/يَسْتَفْعِلُ. Це одні з найпродуктивніших порід у сучасній арабській, і все інше вибудовується навколо них.
- Промовляйте правило про префікс одним рядком — ضَمَّة في الثّاني والثّالِثِ والرّابِعِ، وفَتْحَة في الباقي. Це вирішує більшість питань щодо визначення породи менш ніж за секунду.
- Тримайте в зошиті сторінку на кожен корінь, розкреслену на десять пронумерованих рядків, і заповнюйте рядок щоразу, коли зустрічаєте нове дієслово. Бачити прогалини так само повчально, як бачити заповнені рядки.
- Щоразу, коли вивчаєте нове дієслово, записуйте три речі, і не менше: минулий час, теперішній час і номер породи. З I породою саме голосний теперішнього часу ви й забудете.
- Ставтеся до стовпця значень як до генератора гіпотез, а тоді перевіряйте його за словником. Ігноруйте IX породу, поки не почнете читати романи, а породи XI-XV ігноруйте назавжди — це класичні форми.
- Тренуйтеся на заголовках новин, де породи трапляються густо: اِجْتَمَعَ، اِسْتَقْبَلَ، أَعْلَنَ، اِسْتَأْنَفَ. Назвіть породу, перш ніж шукати значення.
- Поки не намагайтеся відмінювати. Спершу впізнавання, творення — у наступних двох уроках: форми мають стати знайомими, перш ніж закріпляться парадигми.