Дієслова та їхні прийменники
A2 اللّازِمُ والمُتَعَدّي وتَعْدِيَةُ الفِعْلِ بِحَرْفِ الجَرّ 30 / 70
Коротко
Англійські дієслова бувають двох видів. Одні хапають додаток без прийменника — «I entered the room», «I thanked him» — а іншим спочатку потрібен прийменник — «I looked at the picture», «I listened to the news». В арабській мові є той самий поділ, зі своїми назвами: дієслово, яке сягає додатка напряму, зветься مُتَعَدٍّ, а те, що не може, — لازِم. Але межа в обох мовах проходить по-різному, і саме ця розбіжність — тема всього уроку.
Тут нема чого виводити правилом. Який прийменник вимагає дієслово — частина його словникової статті, як рід німецького іменника; بَحَثَ عَنْ і حَصَلَ عَلى вивчають як двослівні єдності й більше не розділяють. А от що справді механічне — те, що відбувається далі: прийменник завжди тягне наступний іменник у родовий відмінок, тож додаток стоїть у формі مَجْرور з касрою, а не مَنْصوب з фатхою. Запам’ятайте пару правильно — і закінчення додасться саме собою.
Правило
1. لازِم і مُتَعَدٍّ: чи може дієслово саме тримати додаток? فِعْل مُتَعَدٍّ — це слово означає «перехід» — переходить до مَفْعول بِهِ без нічого поміж ними, і цей додаток стоїть у знахідному відмінку, який ви зустрічали в уроці 29: قَرَأَ الوَلَدُ الكِتابَ، شَرِبْتُ القَهْوَةَ. فِعْل لازِم — «прилипання» — взагалі не має прямого додатка; дія лишається при своєму виконавцеві: ذَهَبَ المُديرُ، جَلَسْنا، نامَ الطِّفْلُ.
Швидка перевірка — питання ماذا؟ «що?». Якщо на ماذا قَرَأْتَ؟ є осмислена відповідь, яка може стояти одразу після дієслова, з фатхою, дієслово — مُتَعَدٍّ. Словники самі показують клас, друкуючи або прийменник, або займенниковий додаток: بَحَثَ عَنْ، ساعَدَهُ.
2. Третій випадок, про який, власне, і йдеться в цьому уроці. Багато дієслів типу لازِم усе ж мають що сказати понад підмет — просто не можуть дотягтися до цього напряму. Натомість вони досягають цього через прийменник, і традиція називає це تَعْدِيَةُ الفِعْلِ بِحَرْفِ الجَرّ — «робити дієслово перехідним за допомогою прийменника». Прийменник разом зі своїм іменником утворюють одну одиницю, الجارُّ والمَجْرور, і іменник у ній стоїть у родовому відмінку:
- بَحَثَ الرَّجُلُ عَنْ عَمَلٍ. — чоловік шукав роботу
- اِعْتَمَدْتُ عَلى صَديقي. — я покладався на свого друга
- تَحْتاجُ الأُسْرَةُ إِلى بَيْتٍ أَكْبَرَ. — родині потрібен більший будинок
Зверніть увагу на закінчення в кожному: عَمَلٍ з танвіном-касрою, صَديقي з невидимою касрою на ق, схованою під ـي, أَكْبَرَ з фатхою, бо أَكْبَر — диптот (урок 41). Прийменник керує іменником так само, як і після звичайного في чи مِنْ; дієслово тут нічого не змінює.
3. Прийменник належить словниковій статті, а не логіці. В англійській мові те саме явище — rely on, listen to, think about — і системи двох мов не збігаються. «Look for» — це بَحَثَ عَنْ, а «look at» — نَظَرَ إِلى; одне англійське «answer» — це أَجابَ عَنْ سُؤالٍ, а інше — رَدَّ عَلى رِسالَةٍ. Тож: запам’ятовуйте пари й ніколи не перекладайте англійський прийменник.
Гірше того, заміна прийменника може повністю змінити значення дієслова. رَغِبَ في означає «хотіти»; رَغِبَ عَنْ означає «відвертатися від, не хотіти мати нічого спільного з». خافَ مِنَ الكَلْبِ означає «він боявся собаки»; خافَ عَلى ابْنِهِ означає «він боявся за свого сина».
4. У кожного прийменника все ж є свій відтінок значення — використовуйте це як зачіпку для пам’яті, а не як спосіб передбачити пару. عَنْ — це відстань і «про»; عَلى — вага, що лягає на поверхню, звідси — спиратися на когось і брати щось у руки; إِلى — стрілка, спрямована до мети; بِ — дотик та інструмент у руці; في — перебування всередині якоїсь сфери; مِنْ — джерело і те, від чого віддаляються. Ці образи допоможуть запам’ятати пару; вгадати її за ними не вийде.
5. Пастка А — там, де в англійській немає прийменника, арабська його додає. Це дієслова, через які учні за звичкою пишуть фатху. Ось ті, які варто виправити просто зараз:
- بَحَثَ عَنْ «шукати» — те, що шукають, ніколи не буває голим додатком.
- سَأَلَ عَنْ «запитувати про» тему (але особа, яку запитують, — прямий додаток, див. пункт 7).
- أَجابَ عَنْ «відповідати на» питання.
- رَدَّ عَلى «відповідати на» лист, дзвінок, зауваження.
- نَظَرَ إِلى «дивитися на»; اِسْتَمَعَ إِلى «слухати».
- اِحْتاجَ إِلى «потребувати». Англійське «need» бере голий додаток; звичайна арабська пара — з إِلى (голий знахідний відмінок теж трапляється, але в сучасній прозі рідко).
6. Пастка Б — там, де в англійській потрібен прийменник, арабська бере голий додаток. Дзеркальна помилка, і не менш поширена:
- دَخَلَ الغُرْفَةَ «він увійшов до кімнати» — а не في.
- شَكَرَ المُعَلِّمَةَ «він подякував учительці» — особа тут додаток; те, за що дякують, іде далі з عَلى.
- ساعَدَ جارَهُ «він допоміг сусідові»; те, з чим допомагають, стоїть із عَلى або في.
- اِنْتَظَرَ الحافِلَةَ «він чекав на автобус» — англійське «for» тут не перекладається.
- Ще два за тією самою моделлю: حَضَرَ الاِجْتِماعَ، قابَلَ المُديرَ.
7. Деякі дієслова беруть обидва одразу: особу — напряму, тему — з прийменником. Саме тут живе سَأَلَ. Людина, яку запитують, — прямий додаток; те, про що запитують, іде з عَنْ + родовий відмінок:
- سَأَلْتُ الطَّبيبَ عَنِ الدَّواءِ. — я запитав лікаря про ліки.
- شَكَرْتُ الجيرانَ عَلى مُساعَدَتِهِمْ. — я подякував сусідам за їхню допомогу.
- ساعَدَ الأَبُ ابْنَهُ عَلَى الحَلِّ. — батько допоміг синові з рішенням.
أَجابَ розділяється так само: أَجابَ الأُسْتاذَ — «він відповів професору» (особа, без прийменника), а أَجابَ عَنِ السُّؤالِ — «він відповів на питання» (річ, із عَنْ).
8. Займенники: місце приєднання видає, яка це конструкція. Прямий додаток приєднується до дієслова — у знахідному наборі з уроку 29; прийменниковий додаток приєднується до прийменника — у родовому наборі з уроків 7 і 20:
- اِنْتَظَرَني «він чекав на мене» проти بَحَثَ عَنّي «він шукав мене».
- ساعَدَنا «він допоміг нам» проти اِعْتَمَدَ عَلَيْنا «він поклався на нас».
- شَكَرَهُ «він подякував йому» проти رَدَّ عَلَيْهِ «він відповів йому».
Найяскравіший сигнал дає перша особа: як прямий додаток це ـني (اِنْتَظَرَني), а після прийменника — звичайний ـي (بي، لي، مِنّي، عَنّي، إِلَيَّ، عَلَيَّ). Дві звички місця приєднання переходять без змін з уроку 16: مِنْ і عَنْ подвоюють свій ن перед ـي і ـنا, а عَلى і إِلى повертають свій ى назад у ي перед будь-яким суфіксом (عَلَيْكَ، إِلَيْهِ), зливаючись в عَلَيَّ، إِلَيَّ у першій особі. А ـهُ перетворюється на ـهِ після касри або ي: بِهِ، فيهِ، إِلَيْهِ، عَلَيْهِ, але عَنْهُ، مِنْهُ.
9. Сполучний голосний перед الـ. Артикль починається з هَمْزَةُ الوَصْل, який не вимовляється, щойно перед ним щось стоїть. Тоді сукун у عَنْ чи مِنْ стикається з невимовним لـ у الـ або з подвоєною «сонячною» літерою, яка його заміняє, — два сукуни поспіль, а цього арабська мова не дозволяє, — тож прийменник позичає голосний: عَنْ + الطَّريقِ пишеться й вимовляється як عَنِ الطَّريقِ, а مِنْ натомість бере фатху — مِنَ الاِمْتِحانِ. У цілому реченні: سَأَلْتُهُ عَنِ الطَّريقِ.
بِ і لِ не потребують нічого — вони просто спираються на артикль (بِالقَلَمِ، لِلْمُديرِ). في، عَلى і إِلى скорочують свій довгий голосний у вимові перед артиклем; уважна вокалізація показує це, записуючи короткий голосний на останній літері — фатху на ى у إِلَى المَحَطَّةِ، عَلَى الطّاوِلَةِ, касру на ي у فِي البَيْتِ, — хоча самі літери при цьому не змінюються.
10. Що цей урок не розглядає. В арабській є і другий спосіб зробити дієслово перехідним: перебудувати його на II або IV породу, так що خَرَجَ «він вийшов» дає أَخْرَجَ «він виніс». Це تَعْدِيَة за моделлю, а не за прийменником, і про це — уроки 46 і 47. Голий іменник у знахідному відмінку, який називає причину дії, — це المَفْعولُ لِأَجْلِهِ, урок 60. А коли після прийменника йде ціле підрядне речення (أَرْغَبُ في أَنْ أُسافِرَ), потрібні أَنْ і кон’юнктив: урок 34, а масдар — в уроці 54.
Форми й моделі
Основний список керування, згрупований за прийменником. Корінь і номер породи наведені для того, щоб ви побачили: керування не залежить ні від того, ні від іншого — самі лише дієслова VIII породи трапляються під трьома різними прийменниками.
| الفِعْل | الجَذْر | الوَزْن | Переклад | مِثال |
|---|---|---|---|---|
| بَحَثَ عَنْ | ب-ح-ث | I فَعَلَ | шукати | يَبْحَثُ عَنْ شَقَّةٍ |
| سَأَلَ عَنْ | س-أ-ل | I فَعَلَ (مَهْموزُ العَيْنِ) | запитувати про | سَأَلَ عَنِ السِّعْرِ |
| أَجابَ عَنْ | ج-و-ب | IV أَفْعَلَ (أَجْوَف) | відповідати (на питання) | أَجابَ عَنْ سُؤالَيْنِ |
| رَدَّ عَلى | ر-د-د | I فَعَلَ (مُضَعَّف) | відповідати на | رَدَّ عَلَى الرِّسالَةِ |
| حَصَلَ عَلى | ح-ص-ل | I فَعَلَ | отримувати, здобувати | حَصَلَ عَلى وَظيفَةٍ |
| اِعْتَمَدَ عَلى | ع-م-د | VIII اِفْتَعَلَ | покладатися на | نَعْتَمِدُ عَلَى التَّقْريرِ |
| وافَقَ عَلى | و-ف-ق | III فاعَلَ | погоджуватися на | وافَقَ عَلَى الشُّروطِ |
| اِحْتاجَ إِلى | ح-و-ج | VIII اِفْتَعَلَ (أَجْوَف) | потребувати | أَحْتاجُ إِلى وَقْتٍ |
| نَظَرَ إِلى | ن-ظ-ر | I فَعَلَ | дивитися на | نَظَرَ إِلَى السَّماءِ |
| اِسْتَمَعَ إِلى | س-م-ع | VIII اِفْتَعَلَ | слухати | اِسْتَمَعَ إِلَى الخَبَرِ |
| وَصَلَ إِلى | و-ص-ل | I فَعَلَ (مِثال) | прибувати до, досягати | وَصَلْنا إِلَى القَرْيَةِ |
| قامَ بِ | ق-و-م | I فَعَلَ (أَجْوَف) | виконувати, братися за | قامَ بِواجِبِهِ |
| اِهْتَمَّ بِ | ه-م-م | VIII اِفْتَعَلَ (مُضَعَّف) | цікавитися, перейматися | تَهْتَمُّ بِالرِّياضَةِ |
| شَعَرَ بِ | ش-ع-ر | I فَعَلَ | відчувати (щось) | شَعَرَ بِالبَرْدِ |
| اِتَّصَلَ بِ | و-ص-ل | VIII اِفْتَعَلَ (مِثال) | зв’язуватися, телефонувати | اِتَّصَلَ بِالشَّرِكَةِ |
| فَكَّرَ في | ف-ك-ر | II فَعَّلَ | думати про | فَكَّرَ فِي المُسْتَقْبَلِ |
| رَغِبَ في | ر-غ-ب | I فَعِلَ | хотіти, бажати | يَرْغَبُ في تَغْييرٍ |
| شارَكَ في | ش-ر-ك | III فاعَلَ | брати участь у | شارَكَ فِي المُؤْتَمَرِ |
| خافَ مِنْ | خ-و-ف | I فَعِلَ (أَجْوَف) | боятися | يَخافُ مِنَ الكِلابِ |
Пастки у зворотному напрямку: голий знахідний в арабській, прийменник в англійській.
| الفِعْل | الجَذْر | الوَزْن | Переклад | مِثال |
|---|---|---|---|---|
| دَخَلَ + مَفْعول | د-خ-ل | I فَعَلَ | входити до | دَخَلَ المَكْتَبَ |
| شَكَرَ + مَفْعول | ش-ك-ر | I فَعَلَ | дякувати | شَكَرَ زَميلَهُ |
| ساعَدَ + مَفْعول | س-ع-د | III فاعَلَ | допомагати | ساعَدَ الطُّلّابَ |
| اِنْتَظَرَ + مَفْعول | ن-ظ-ر | VIII اِفْتَعَلَ | чекати на | اِنْتَظَرَ القِطارَ |
| حَضَرَ + مَفْعول | ح-ض-ر | I فَعَلَ | відвідувати, бути присутнім на | حَضَرَ الحَفْلَةَ |
| قابَلَ + مَفْعول | ق-ب-ل | III فاعَلَ | зустрічати(ся) (з) | قابَلَ المُديرَةَ |
Одне дієслово, два керування, два значення. Саме тому прийменник — частина словникової статті.
| الفِعْل | التَّرْكيبُ الأَوَّل | التَّرْكيبُ الثّاني |
|---|---|---|
| رَغِبَ | رَغِبَ في: хотіти — يَرْغَبُ فِي العَمَلِ | رَغِبَ عَنْ: не хотіти мати нічого спільного з — رَغِبَ عَنِ الفِكْرَةِ |
| خافَ | خافَ مِنْ: боятися — خافَ مِنَ الظَّلامِ | خافَ عَلى: боятися за — خافَتْ عَلى أَوْلادِها |
| رَدَّ | رَدَّ + مَفْعول: повертати — رَدَّ الكِتابَ | رَدَّ عَلى: відповідати на — رَدَّ عَلى سُؤالي |
| بَحَثَ | بَحَثَ عَنْ: шукати — بَحَثَ عَنْ مِفْتاحِهِ | بَحَثَ + مَفْعول: розглядати — بَحَثَ القَضِيَّةَ |
| حَصَلَ | حَصَلَ عَلى: отримувати — حَصَلَ عَلى نَتيجَةٍ | حَصَلَ (لازِم): траплятися — حَصَلَ حادِثٌ |
| قامَ | قامَ: вставати — قامَ الضُّيوفُ | قامَ بِ: виконувати — قامَ بِالعَمَلِ |
| سَأَلَ | سَأَلَ + مَفْعول: запитувати людину — سَأَلَ الشُّرْطِيَّ | سَأَلَ عَنْ: запитувати про — سَأَلَ عَنِ العُنْوانِ |
Місця приєднання займенників. Наведено лише шість осіб; أَنْتِ, двоїна та жіноча множина (عَنْكِ، عَنْكُما، إِلَيْهِنَّ، بِكُنَّ) ідуть за моделлю уроку 7.
| الضَّمير | عَنْ | عَلى | إِلى | بِ | مِنْ | في |
|---|---|---|---|---|---|---|
| أَنا | عَنّي | عَلَيَّ | إِلَيَّ | بي | مِنّي | فِيَّ |
| أَنْتَ | عَنْكَ | عَلَيْكَ | إِلَيْكَ | بِكَ | مِنْكَ | فيكَ |
| هُوَ | عَنْهُ | عَلَيْهِ | إِلَيْهِ | بِهِ | مِنْهُ | فيهِ |
| هِيَ | عَنْها | عَلَيْها | إِلَيْها | بِها | مِنْها | فيها |
| نَحْنُ | عَنّا | عَلَيْنا | إِلَيْنا | بِنا | مِنّا | فينا |
| هُمْ | عَنْهُمْ | عَلَيْهِمْ | إِلَيْهِمْ | بِهِمْ | مِنْهُمْ | فيهِمْ |
І два місця приєднання поруч, щоб суфікс знахідного й родового відмінків не зливалися в один.
| مُتَعَدٍّ بِنَفْسِهِ (مَنْصوب) | مُتَعَدٍّ بِحَرْفِ الجَرّ (مَجْرور) |
|---|---|
| اِنْتَظَرَني | بَحَثَ عَنّي |
| ساعَدَنا | اِعْتَمَدَ عَلَيْنا |
| شَكَرَهُ | رَدَّ عَلَيْهِ |
| دَخَلَها | نَظَرَ إِلَيْها |
| قابَلَهُمْ | اِسْتَمَعَ إِلَيْهِمْ |
Приклади
| العربية | Українська |
|---|---|
| أَبْحَثُ عَنْ شَقَّةٍ صَغيرَةٍ في وَسَطِ المَدينَةِ. | Я шукаю невелику квартиру в центрі міста. |
| سَأَلْتُ المُوَظَّفَ عَنِ المَوْعِدِ الجَديدِ. | Я запитав службовця про нове призначення. |
| هَلْ أَجَبْتَ عَنْ كُلِّ الأَسْئِلَةِ؟ | Ви відповіли на всі питання? |
| رَدَّتْ عَلى رِسالَتي بَعْدَ يَوْمَيْنِ. | Вона відповіла на мого листа через два дні. |
| حَصَلَ أَخي عَلى شَهادَةٍ جامِعِيَّةٍ. | Мій брат здобув університетський диплом. |
| نَعْتَمِدُ عَلَيْكُمْ في هٰذَا المَشْروعِ. | Ми покладаємося на вас у цьому проєкті. |
| أَحْتاجُ إِلى ساعَةٍ مِنَ الرّاحَةِ. | Мені потрібна година відпочинку. |
| نَظَرَ إِلَيَّ وَابْتَسَمَ. | Він подивився на мене й усміхнувся. |
| أَسْتَمِعُ إِلَى الأَخْبارِ فِي الصَّباحِ. | Я слухаю новини вранці. |
| قامَ الفَريقُ بِزِيارَةٍ قَصيرَةٍ لِلْمَتْحَفِ. | Команда здійснила коротку відвідину музею. |
| تَهْتَمُّ أُخْتي بِالتّاريخِ، وأُفَكِّرُ أَنا في دِراسَةِ الطِّبِّ. | Моя сестра цікавиться історією, а я думаю про те, щоб вивчати медицину. |
| شارَكْنا فِي المُسابَقَةِ، وخِفْنا مِنَ النَّتيجَةِ. | Ми брали участь у змаганні й боялися результату. |
| دَخَلْتُ الغُرْفَةَ وَانْتَظَرْتُ المُديرَ. | Я увійшов до кімнати й чекав на керівника. |
| شَكَرْتُهُ عَلى مُساعَدَتِهِ، ثُمَّ اتَّصَلْتُ بِالطَّبيبِ. | Я подякував йому за допомогу, а потім зателефонував лікарю. |
Типові помилки
- أَبْحَثُ الكِتابَ -> أَبْحَثُ عَنِ الكِتابِ — у значенні «шукати» بَحَثَ досягає свого додатка лише через عَنْ, а іменник після прийменника стоїть у формі مَجْرور, тож тут касра, а не фатха.
- أَنْظُرُ الصّورَةَ -> أَنْظُرُ إِلَى الصّورَةِ — «дивитися на» — це نَظَرَ إِلى; نَظَرَ في — інша пара, «вникати, розглядати». Голий додаток після نَظَرَ — одна з найпомітніших на слух помилок учнів.
- دَخَلْتُ في الغُرْفَةِ -> دَخَلْتُ الغُرْفَةَ — дзеркальна помилка. دَخَلَ і без того مُتَعَدٍّ; في тут запозичено з англійського «into», і перед назвою місця йому не місце.
- اِنْتَظَرْتُ لَكَ -> اِنْتَظَرْتُكَ — «чекати на» в арабській — одне дієслово. Займенник приєднується до дієслова в знахідному наборі, а не до прийменника.
- شَكَرْتُ لَكَ عَلى مُساعَدَتِكَ -> شَكَرْتُكَ عَلى مُساعَدَتِكَ — особа, якій дякують, — прямий додаток; عَلى вводить те, за що дякують. (Класична арабська також допускає شَكَرَ لَهُ, і офіційне письмо досі його вживає, але звичайна сучасна конструкція — пряма.)
- أَحْتاجُ المُساعَدَةَ -> أَحْتاجُ إِلَى المُساعَدَةِ — англійське «need» бере голий додаток; правильна пара — اِحْتاجَ إِلى. Так само й для іменника: بِحاجَةٍ إِلَى المُساعَدَةِ.
- أُفَكِّرُ عَنِ المَوْضوعِ -> أُفَكِّرُ فِي المَوْضوعِ — «think about» перекладається прийменник за прийменник у неправильну пару. فَكَّرَ живе всередині في.
- حَصَلْتُ الجائِزَةَ -> حَصَلْتُ عَلَى الجائِزَةِ — حَصَلَ без عَلى — інше дієслово зі значенням «траплятися, ставатися»: حَصَلَ خَطَأٌ «сталася помилка».
- سَأَلْتُهُ عَنْ الطَّريقِ -> سَأَلْتُهُ عَنِ الطَّريقِ — сукун у عَنْ не може зустрітися з هَمْزَةُ الوَصْل в الـ, тож бере касру. مِنْ робить те саме з фатхою: مِنَ البَيْتِ.
- يَعْتَمِدُ عَلَيْهُ / سَأَلَ عَنْي -> يَعْتَمِدُ عَلَيْهِ / سَأَلَ عَنّي — ـهُ переходить у ـهِ після ي або касри, а عَنْ і مِنْ подвоюють свій ن перед ـي і ـنا.
Поради
- Ніколи не кладіть дієслово на картку саме по собі. На картці — بَحَثَ عَنْ, а на звороті — фраза: أَبْحَثُ عَنْ عَمَلٍ. Дієслово, вивчене без прийменника, доведеться вчити двічі.
- Вивчіть Пастку Б одним блоком — دَخَلَ، شَكَرَ، ساعَدَ، اِنْتَظَرَ، حَضَرَ، قابَلَ. Список короткий, покриває більшість шкоди, і кожен пункт у ньому звучить «неправильно» для англомовного вуха.
- Коли замінюєте іменник займенником, спершу поставте одне питання: він приєднується до дієслова чи до прийменника? اِنْتَظَرَني, але بَحَثَ عَنّي — той самий ـي, але один приєднується до дієслова, а другий — до прийменника.
- Промовляйте عَنِ الـ і مِنَ الـ уголос у складі цілих фраз, поки сполучний голосний не стане автоматичним. Ви ніколи не почуєте це як правило — лише як ритм.
- Збирайте пари з реальних текстів, а не зі списків. Один новинний абзац на день, у якому ви підкреслюєте кожне дієслово разом із جارّ ومَجْرور, дає кращий запас, ніж будь-яка таблиця.
- Стежте за парами, побудованими на одному корені: اِتَّصَلَ بِ «зв’язуватися» і وَصَلَ إِلى «прибувати до» — обидва від و-ص-ل. Інша порода — інша словникова стаття, зі своїм прийменником.
- Поки що не переймайтеся тим, що відбувається, коли після прийменника йде ціле речення. Спочатку іменники; أَرْغَبُ في أَنْ أُسافِرَ почекає до уроку 34.