Дієслова та їхні прийменники

A2 اللّازِمُ والمُتَعَدّي وتَعْدِيَةُ الفِعْلِ بِحَرْفِ الجَرّ 30 / 70

Коротко

Англійські дієслова бувають двох видів. Одні хапають додаток без прийменника — «I entered the room», «I thanked him» — а іншим спочатку потрібен прийменник — «I looked at the picture», «I listened to the news». В арабській мові є той самий поділ, зі своїми назвами: дієслово, яке сягає додатка напряму, зветься مُتَعَدٍّ, а те, що не може, — لازِم. Але межа в обох мовах проходить по-різному, і саме ця розбіжність — тема всього уроку.

Тут нема чого виводити правилом. Який прийменник вимагає дієслово — частина його словникової статті, як рід німецького іменника; بَحَثَ عَنْ і حَصَلَ عَلى вивчають як двослівні єдності й більше не розділяють. А от що справді механічне — те, що відбувається далі: прийменник завжди тягне наступний іменник у родовий відмінок, тож додаток стоїть у формі مَجْرور з касрою, а не مَنْصوب з фатхою. Запам’ятайте пару правильно — і закінчення додасться саме собою.

Правило

1. لازِم і مُتَعَدٍّ: чи може дієслово саме тримати додаток? فِعْل مُتَعَدٍّ — це слово означає «перехід» — переходить до مَفْعول بِهِ без нічого поміж ними, і цей додаток стоїть у знахідному відмінку, який ви зустрічали в уроці 29: قَرَأَ الوَلَدُ الكِتابَ، شَرِبْتُ القَهْوَةَ. فِعْل لازِم — «прилипання» — взагалі не має прямого додатка; дія лишається при своєму виконавцеві: ذَهَبَ المُديرُ، جَلَسْنا، نامَ الطِّفْلُ.

Швидка перевірка — питання ماذا؟ «що?». Якщо на ماذا قَرَأْتَ؟ є осмислена відповідь, яка може стояти одразу після дієслова, з фатхою, дієслово — مُتَعَدٍّ. Словники самі показують клас, друкуючи або прийменник, або займенниковий додаток: بَحَثَ عَنْ، ساعَدَهُ.

2. Третій випадок, про який, власне, і йдеться в цьому уроці. Багато дієслів типу لازِم усе ж мають що сказати понад підмет — просто не можуть дотягтися до цього напряму. Натомість вони досягають цього через прийменник, і традиція називає це تَعْدِيَةُ الفِعْلِ بِحَرْفِ الجَرّ — «робити дієслово перехідним за допомогою прийменника». Прийменник разом зі своїм іменником утворюють одну одиницю, الجارُّ والمَجْرور, і іменник у ній стоїть у родовому відмінку:

  • بَحَثَ الرَّجُلُ عَنْ عَمَلٍ. — чоловік шукав роботу
  • اِعْتَمَدْتُ عَلى صَديقي. — я покладався на свого друга
  • تَحْتاجُ الأُسْرَةُ إِلى بَيْتٍ أَكْبَرَ. — родині потрібен більший будинок

Зверніть увагу на закінчення в кожному: عَمَلٍ з танвіном-касрою, صَديقي з невидимою касрою на ق, схованою під ـي, أَكْبَرَ з фатхою, бо أَكْبَر — диптот (урок 41). Прийменник керує іменником так само, як і після звичайного في чи مِنْ; дієслово тут нічого не змінює.

3. Прийменник належить словниковій статті, а не логіці. В англійській мові те саме явище — rely on, listen to, think about — і системи двох мов не збігаються. «Look for» — це بَحَثَ عَنْ, а «look at» — نَظَرَ إِلى; одне англійське «answer» — це أَجابَ عَنْ سُؤالٍ, а інше — رَدَّ عَلى رِسالَةٍ. Тож: запам’ятовуйте пари й ніколи не перекладайте англійський прийменник.

Гірше того, заміна прийменника може повністю змінити значення дієслова. رَغِبَ في означає «хотіти»; رَغِبَ عَنْ означає «відвертатися від, не хотіти мати нічого спільного з». خافَ مِنَ الكَلْبِ означає «він боявся собаки»; خافَ عَلى ابْنِهِ означає «він боявся за свого сина».

4. У кожного прийменника все ж є свій відтінок значення — використовуйте це як зачіпку для пам’яті, а не як спосіб передбачити пару. عَنْ — це відстань і «про»; عَلى — вага, що лягає на поверхню, звідси — спиратися на когось і брати щось у руки; إِلى — стрілка, спрямована до мети; بِ — дотик та інструмент у руці; في — перебування всередині якоїсь сфери; مِنْ — джерело і те, від чого віддаляються. Ці образи допоможуть запам’ятати пару; вгадати її за ними не вийде.

5. Пастка А — там, де в англійській немає прийменника, арабська його додає. Це дієслова, через які учні за звичкою пишуть фатху. Ось ті, які варто виправити просто зараз:

  • بَحَثَ عَنْ «шукати» — те, що шукають, ніколи не буває голим додатком.
  • سَأَلَ عَنْ «запитувати про» тему (але особа, яку запитують, — прямий додаток, див. пункт 7).
  • أَجابَ عَنْ «відповідати на» питання.
  • رَدَّ عَلى «відповідати на» лист, дзвінок, зауваження.
  • نَظَرَ إِلى «дивитися на»; اِسْتَمَعَ إِلى «слухати».
  • اِحْتاجَ إِلى «потребувати». Англійське «need» бере голий додаток; звичайна арабська пара — з إِلى (голий знахідний відмінок теж трапляється, але в сучасній прозі рідко).

6. Пастка Б — там, де в англійській потрібен прийменник, арабська бере голий додаток. Дзеркальна помилка, і не менш поширена:

  • دَخَلَ الغُرْفَةَ «він увійшов до кімнати» — а не في.
  • شَكَرَ المُعَلِّمَةَ «він подякував учительці» — особа тут додаток; те, за що дякують, іде далі з عَلى.
  • ساعَدَ جارَهُ «він допоміг сусідові»; те, з чим допомагають, стоїть із عَلى або في.
  • اِنْتَظَرَ الحافِلَةَ «він чекав на автобус» — англійське «for» тут не перекладається.
  • Ще два за тією самою моделлю: حَضَرَ الاِجْتِماعَ، قابَلَ المُديرَ.

7. Деякі дієслова беруть обидва одразу: особу — напряму, тему — з прийменником. Саме тут живе سَأَلَ. Людина, яку запитують, — прямий додаток; те, про що запитують, іде з عَنْ + родовий відмінок:

  • سَأَلْتُ الطَّبيبَ عَنِ الدَّواءِ. — я запитав лікаря про ліки.
  • شَكَرْتُ الجيرانَ عَلى مُساعَدَتِهِمْ. — я подякував сусідам за їхню допомогу.
  • ساعَدَ الأَبُ ابْنَهُ عَلَى الحَلِّ. — батько допоміг синові з рішенням.

أَجابَ розділяється так само: أَجابَ الأُسْتاذَ — «він відповів професору» (особа, без прийменника), а أَجابَ عَنِ السُّؤالِ — «він відповів на питання» (річ, із عَنْ).

8. Займенники: місце приєднання видає, яка це конструкція. Прямий додаток приєднується до дієслова — у знахідному наборі з уроку 29; прийменниковий додаток приєднується до прийменника — у родовому наборі з уроків 7 і 20:

  • اِنْتَظَرَني «він чекав на мене» проти بَحَثَ عَنّي «він шукав мене».
  • ساعَدَنا «він допоміг нам» проти اِعْتَمَدَ عَلَيْنا «він поклався на нас».
  • شَكَرَهُ «він подякував йому» проти رَدَّ عَلَيْهِ «він відповів йому».

Найяскравіший сигнал дає перша особа: як прямий додаток це ـني (اِنْتَظَرَني), а після прийменника — звичайний ـي (بي، لي، مِنّي، عَنّي، إِلَيَّ، عَلَيَّ). Дві звички місця приєднання переходять без змін з уроку 16: مِنْ і عَنْ подвоюють свій ن перед ـي і ـنا, а عَلى і إِلى повертають свій ى назад у ي перед будь-яким суфіксом (عَلَيْكَ، إِلَيْهِ), зливаючись в عَلَيَّ، إِلَيَّ у першій особі. А ـهُ перетворюється на ـهِ після касри або ي: بِهِ، فيهِ، إِلَيْهِ، عَلَيْهِ, але عَنْهُ، مِنْهُ.

9. Сполучний голосний перед الـ. Артикль починається з هَمْزَةُ الوَصْل, який не вимовляється, щойно перед ним щось стоїть. Тоді сукун у عَنْ чи مِنْ стикається з невимовним لـ у الـ або з подвоєною «сонячною» літерою, яка його заміняє, — два сукуни поспіль, а цього арабська мова не дозволяє, — тож прийменник позичає голосний: عَنْ + الطَّريقِ пишеться й вимовляється як عَنِ الطَّريقِ, а مِنْ натомість бере фатху — مِنَ الاِمْتِحانِ. У цілому реченні: سَأَلْتُهُ عَنِ الطَّريقِ.

بِ і لِ не потребують нічого — вони просто спираються на артикль (بِالقَلَمِ، لِلْمُديرِ). في، عَلى і إِلى скорочують свій довгий голосний у вимові перед артиклем; уважна вокалізація показує це, записуючи короткий голосний на останній літері — фатху на ى у إِلَى المَحَطَّةِ، عَلَى الطّاوِلَةِ, касру на ي у فِي البَيْتِ, — хоча самі літери при цьому не змінюються.

10. Що цей урок не розглядає. В арабській є і другий спосіб зробити дієслово перехідним: перебудувати його на II або IV породу, так що خَرَجَ «він вийшов» дає أَخْرَجَ «він виніс». Це تَعْدِيَة за моделлю, а не за прийменником, і про це — уроки 46 і 47. Голий іменник у знахідному відмінку, який називає причину дії, — це المَفْعولُ لِأَجْلِهِ, урок 60. А коли після прийменника йде ціле підрядне речення (أَرْغَبُ في أَنْ أُسافِرَ), потрібні أَنْ і кон’юнктив: урок 34, а масдар — в уроці 54.

Форми й моделі

Основний список керування, згрупований за прийменником. Корінь і номер породи наведені для того, щоб ви побачили: керування не залежить ні від того, ні від іншого — самі лише дієслова VIII породи трапляються під трьома різними прийменниками.

الفِعْلالجَذْرالوَزْنПерекладمِثال
بَحَثَ عَنْب-ح-ثI فَعَلَшукатиيَبْحَثُ عَنْ شَقَّةٍ
سَأَلَ عَنْس-أ-لI فَعَلَ (مَهْموزُ العَيْنِ)запитувати проسَأَلَ عَنِ السِّعْرِ
أَجابَ عَنْج-و-بIV أَفْعَلَ (أَجْوَف)відповідати (на питання)أَجابَ عَنْ سُؤالَيْنِ
رَدَّ عَلىر-د-دI فَعَلَ (مُضَعَّف)відповідати наرَدَّ عَلَى الرِّسالَةِ
حَصَلَ عَلىح-ص-لI فَعَلَотримувати, здобуватиحَصَلَ عَلى وَظيفَةٍ
اِعْتَمَدَ عَلىع-م-دVIII اِفْتَعَلَпокладатися наنَعْتَمِدُ عَلَى التَّقْريرِ
وافَقَ عَلىو-ف-قIII فاعَلَпогоджуватися наوافَقَ عَلَى الشُّروطِ
اِحْتاجَ إِلىح-و-جVIII اِفْتَعَلَ (أَجْوَف)потребуватиأَحْتاجُ إِلى وَقْتٍ
نَظَرَ إِلىن-ظ-رI فَعَلَдивитися наنَظَرَ إِلَى السَّماءِ
اِسْتَمَعَ إِلىس-م-عVIII اِفْتَعَلَслухатиاِسْتَمَعَ إِلَى الخَبَرِ
وَصَلَ إِلىو-ص-لI فَعَلَ (مِثال)прибувати до, досягатиوَصَلْنا إِلَى القَرْيَةِ
قامَ بِق-و-مI فَعَلَ (أَجْوَف)виконувати, братися заقامَ بِواجِبِهِ
اِهْتَمَّ بِه-م-مVIII اِفْتَعَلَ (مُضَعَّف)цікавитися, перейматисяتَهْتَمُّ بِالرِّياضَةِ
شَعَرَ بِش-ع-رI فَعَلَвідчувати (щось)شَعَرَ بِالبَرْدِ
اِتَّصَلَ بِو-ص-لVIII اِفْتَعَلَ (مِثال)зв’язуватися, телефонуватиاِتَّصَلَ بِالشَّرِكَةِ
فَكَّرَ فيف-ك-رII فَعَّلَдумати проفَكَّرَ فِي المُسْتَقْبَلِ
رَغِبَ فير-غ-بI فَعِلَхотіти, бажатиيَرْغَبُ في تَغْييرٍ
شارَكَ فيش-ر-كIII فاعَلَбрати участь уشارَكَ فِي المُؤْتَمَرِ
خافَ مِنْخ-و-فI فَعِلَ (أَجْوَف)боятисяيَخافُ مِنَ الكِلابِ

Пастки у зворотному напрямку: голий знахідний в арабській, прийменник в англійській.

الفِعْلالجَذْرالوَزْنПерекладمِثال
دَخَلَ + مَفْعولد-خ-لI فَعَلَвходити доدَخَلَ المَكْتَبَ
شَكَرَ + مَفْعولش-ك-رI فَعَلَдякуватиشَكَرَ زَميلَهُ
ساعَدَ + مَفْعولس-ع-دIII فاعَلَдопомагатиساعَدَ الطُّلّابَ
اِنْتَظَرَ + مَفْعولن-ظ-رVIII اِفْتَعَلَчекати наاِنْتَظَرَ القِطارَ
حَضَرَ + مَفْعولح-ض-رI فَعَلَвідвідувати, бути присутнім наحَضَرَ الحَفْلَةَ
قابَلَ + مَفْعولق-ب-لIII فاعَلَзустрічати(ся) (з)قابَلَ المُديرَةَ

Одне дієслово, два керування, два значення. Саме тому прийменник — частина словникової статті.

الفِعْلالتَّرْكيبُ الأَوَّلالتَّرْكيبُ الثّاني
رَغِبَرَغِبَ في: хотіти — يَرْغَبُ فِي العَمَلِرَغِبَ عَنْ: не хотіти мати нічого спільного з — رَغِبَ عَنِ الفِكْرَةِ
خافَخافَ مِنْ: боятися — خافَ مِنَ الظَّلامِخافَ عَلى: боятися за — خافَتْ عَلى أَوْلادِها
رَدَّرَدَّ + مَفْعول: повертати — رَدَّ الكِتابَرَدَّ عَلى: відповідати на — رَدَّ عَلى سُؤالي
بَحَثَبَحَثَ عَنْ: шукати — بَحَثَ عَنْ مِفْتاحِهِبَحَثَ + مَفْعول: розглядати — بَحَثَ القَضِيَّةَ
حَصَلَحَصَلَ عَلى: отримувати — حَصَلَ عَلى نَتيجَةٍحَصَلَ (لازِم): траплятися — حَصَلَ حادِثٌ
قامَقامَ: вставати — قامَ الضُّيوفُقامَ بِ: виконувати — قامَ بِالعَمَلِ
سَأَلَسَأَلَ + مَفْعول: запитувати людину — سَأَلَ الشُّرْطِيَّسَأَلَ عَنْ: запитувати про — سَأَلَ عَنِ العُنْوانِ

Місця приєднання займенників. Наведено лише шість осіб; أَنْتِ, двоїна та жіноча множина (عَنْكِ، عَنْكُما، إِلَيْهِنَّ، بِكُنَّ) ідуть за моделлю уроку 7.

الضَّميرعَنْعَلىإِلىبِمِنْفي
أَناعَنّيعَلَيَّإِلَيَّبيمِنّيفِيَّ
أَنْتَعَنْكَعَلَيْكَإِلَيْكَبِكَمِنْكَفيكَ
هُوَعَنْهُعَلَيْهِإِلَيْهِبِهِمِنْهُفيهِ
هِيَعَنْهاعَلَيْهاإِلَيْهابِهامِنْهافيها
نَحْنُعَنّاعَلَيْناإِلَيْنابِنامِنّافينا
هُمْعَنْهُمْعَلَيْهِمْإِلَيْهِمْبِهِمْمِنْهُمْفيهِمْ

І два місця приєднання поруч, щоб суфікс знахідного й родового відмінків не зливалися в один.

مُتَعَدٍّ بِنَفْسِهِ (مَنْصوب)مُتَعَدٍّ بِحَرْفِ الجَرّ (مَجْرور)
اِنْتَظَرَنيبَحَثَ عَنّي
ساعَدَنااِعْتَمَدَ عَلَيْنا
شَكَرَهُرَدَّ عَلَيْهِ
دَخَلَهانَظَرَ إِلَيْها
قابَلَهُمْاِسْتَمَعَ إِلَيْهِمْ

Приклади

العربيةУкраїнська
أَبْحَثُ عَنْ شَقَّةٍ صَغيرَةٍ في وَسَطِ المَدينَةِ.Я шукаю невелику квартиру в центрі міста.
سَأَلْتُ المُوَظَّفَ عَنِ المَوْعِدِ الجَديدِ.Я запитав службовця про нове призначення.
هَلْ أَجَبْتَ عَنْ كُلِّ الأَسْئِلَةِ؟Ви відповіли на всі питання?
رَدَّتْ عَلى رِسالَتي بَعْدَ يَوْمَيْنِ.Вона відповіла на мого листа через два дні.
حَصَلَ أَخي عَلى شَهادَةٍ جامِعِيَّةٍ.Мій брат здобув університетський диплом.
نَعْتَمِدُ عَلَيْكُمْ في هٰذَا المَشْروعِ.Ми покладаємося на вас у цьому проєкті.
أَحْتاجُ إِلى ساعَةٍ مِنَ الرّاحَةِ.Мені потрібна година відпочинку.
نَظَرَ إِلَيَّ وَابْتَسَمَ.Він подивився на мене й усміхнувся.
أَسْتَمِعُ إِلَى الأَخْبارِ فِي الصَّباحِ.Я слухаю новини вранці.
قامَ الفَريقُ بِزِيارَةٍ قَصيرَةٍ لِلْمَتْحَفِ.Команда здійснила коротку відвідину музею.
تَهْتَمُّ أُخْتي بِالتّاريخِ، وأُفَكِّرُ أَنا في دِراسَةِ الطِّبِّ.Моя сестра цікавиться історією, а я думаю про те, щоб вивчати медицину.
شارَكْنا فِي المُسابَقَةِ، وخِفْنا مِنَ النَّتيجَةِ.Ми брали участь у змаганні й боялися результату.
دَخَلْتُ الغُرْفَةَ وَانْتَظَرْتُ المُديرَ.Я увійшов до кімнати й чекав на керівника.
شَكَرْتُهُ عَلى مُساعَدَتِهِ، ثُمَّ اتَّصَلْتُ بِالطَّبيبِ.Я подякував йому за допомогу, а потім зателефонував лікарю.

Типові помилки

  • أَبْحَثُ الكِتابَ -> أَبْحَثُ عَنِ الكِتابِ — у значенні «шукати» بَحَثَ досягає свого додатка лише через عَنْ, а іменник після прийменника стоїть у формі مَجْرور, тож тут касра, а не фатха.
  • أَنْظُرُ الصّورَةَ -> أَنْظُرُ إِلَى الصّورَةِ — «дивитися на» — це نَظَرَ إِلى; نَظَرَ في — інша пара, «вникати, розглядати». Голий додаток після نَظَرَ — одна з найпомітніших на слух помилок учнів.
  • دَخَلْتُ في الغُرْفَةِ -> دَخَلْتُ الغُرْفَةَ — дзеркальна помилка. دَخَلَ і без того مُتَعَدٍّ; في тут запозичено з англійського «into», і перед назвою місця йому не місце.
  • اِنْتَظَرْتُ لَكَ -> اِنْتَظَرْتُكَ — «чекати на» в арабській — одне дієслово. Займенник приєднується до дієслова в знахідному наборі, а не до прийменника.
  • شَكَرْتُ لَكَ عَلى مُساعَدَتِكَ -> شَكَرْتُكَ عَلى مُساعَدَتِكَ — особа, якій дякують, — прямий додаток; عَلى вводить те, за що дякують. (Класична арабська також допускає شَكَرَ لَهُ, і офіційне письмо досі його вживає, але звичайна сучасна конструкція — пряма.)
  • أَحْتاجُ المُساعَدَةَ -> أَحْتاجُ إِلَى المُساعَدَةِ — англійське «need» бере голий додаток; правильна пара — اِحْتاجَ إِلى. Так само й для іменника: بِحاجَةٍ إِلَى المُساعَدَةِ.
  • أُفَكِّرُ عَنِ المَوْضوعِ -> أُفَكِّرُ فِي المَوْضوعِ — «think about» перекладається прийменник за прийменник у неправильну пару. فَكَّرَ живе всередині في.
  • حَصَلْتُ الجائِزَةَ -> حَصَلْتُ عَلَى الجائِزَةِ — حَصَلَ без عَلى — інше дієслово зі значенням «траплятися, ставатися»: حَصَلَ خَطَأٌ «сталася помилка».
  • سَأَلْتُهُ عَنْ الطَّريقِ -> سَأَلْتُهُ عَنِ الطَّريقِ — сукун у عَنْ не може зустрітися з هَمْزَةُ الوَصْل в الـ, тож бере касру. مِنْ робить те саме з фатхою: مِنَ البَيْتِ.
  • يَعْتَمِدُ عَلَيْهُ / سَأَلَ عَنْي -> يَعْتَمِدُ عَلَيْهِ / سَأَلَ عَنّي — ـهُ переходить у ـهِ після ي або касри, а عَنْ і مِنْ подвоюють свій ن перед ـي і ـنا.

Поради

  • Ніколи не кладіть дієслово на картку саме по собі. На картці — بَحَثَ عَنْ, а на звороті — фраза: أَبْحَثُ عَنْ عَمَلٍ. Дієслово, вивчене без прийменника, доведеться вчити двічі.
  • Вивчіть Пастку Б одним блоком — دَخَلَ، شَكَرَ، ساعَدَ، اِنْتَظَرَ، حَضَرَ، قابَلَ. Список короткий, покриває більшість шкоди, і кожен пункт у ньому звучить «неправильно» для англомовного вуха.
  • Коли замінюєте іменник займенником, спершу поставте одне питання: він приєднується до дієслова чи до прийменника? اِنْتَظَرَني, але بَحَثَ عَنّي — той самий ـي, але один приєднується до дієслова, а другий — до прийменника.
  • Промовляйте عَنِ الـ і مِنَ الـ уголос у складі цілих фраз, поки сполучний голосний не стане автоматичним. Ви ніколи не почуєте це як правило — лише як ритм.
  • Збирайте пари з реальних текстів, а не зі списків. Один новинний абзац на день, у якому ви підкреслюєте кожне дієслово разом із جارّ ومَجْرور, дає кращий запас, ніж будь-яка таблиця.
  • Стежте за парами, побудованими на одному корені: اِتَّصَلَ بِ «зв’язуватися» і وَصَلَ إِلى «прибувати до» — обидва від و-ص-ل. Інша порода — інша словникова стаття, зі своїм прийменником.
  • Поки що не переймайтеся тим, що відбувається, коли після прийменника йде ціле речення. Спочатку іменники; أَرْغَبُ في أَنْ أُسافِرَ почекає до уроку 34.