Коротко

Англійській для творення ступенів порівняння прикметника потрібні два засоби — закінчення -er / -est для коротких слів (big, bigger, biggest) і допоміжні слова more / most для довгих (more useful, most useful) — плюс жменька винятків (good, better, best). Арабській потрібна лише одна форма слова. Візьміть три кореневі літери прикметника й влийте їх у модель أَفْعَلُ: كَبيرٌ стає أَكْبَرُ, جَميلٌ стає أَجْمَلُ, سَهْلٌ стає أَسْهَلُ. Ця сама форма покриває і «більший», і «найбільший». Арабська граматика називає її اسْمُ التَّفْضيل, «іменем переваги».

Отже, робота цього уроку ділиться на дві частини. Спершу — утворення أَفْعَلُ — просте, якщо корінь звичайний, плюс два невеликі неправильні класи (подвоєні корені на кшталт قَليلٌ → أَقَلُّ і корені зі слабким кінцем на кшталт عالٍ → أَعْلى) і одна суплетивна пара, خَيْرٌ і شَرٌّ. Далі — конструкція, у яку ви цю форму вставляєте: أَفْعَلُ + مِنْ дає вищий ступінь, а الـ або إِضافَة роблять із неї найвищий ступінь. Один факт про закінчення проходить через усе: невизначений أَفْعَلُ ніколи не бере танвіна, а його родовий відмінок — це фатха, а не касра.

Правило

1. Одна форма, дві функції. أَفْعَلُ саме собою не означає ні «більший», ні «найбільший» — вирішує речення навколо нього. أَكْبَرُ مِنْ أَخي — це «більший за мого брата»; الأَخُ الأَكْبَرُ — це «старший/найстарший брат»; أَكْبَرُ بَيْتٍ — це «найбільший будинок». Вивчіть форму один раз — і обидва значення додаються безкоштовно.

2. Утворення від звичайного трилітерного кореня. Витягніть три кореневі літери й розставте їх за схемою أَ-فْ-عَ-لُ: хамза з фатхою, перший радикал із сукуном, другий — із фатхою, третій — із відмінковим закінченням. Довгий голосний прикметника зникає повністю.

• كَبيرٌ (ك ب ر) → أَكْبَرُ - صَغيرٌ (ص غ ر) → أَصْغَرُ
• جَميلٌ (ج م ل) → أَجْمَلُ - طَويلٌ (ط و ل) → أَطْوَلُ
• سَهْلٌ (س ه ل) → أَسْهَلُ - كَثيرٌ (ك ث ر) → أَكْثَرُ

Зверніть увагу на أَطْوَلُ: و — середній радикал у ط و ل, і в елятиві він залишається звичайним приголосним із сукуном — його ніколи не стягують. Модель сильніша за прикметник, з якого ви почали.

3. Подвоєні корені (المُضَعَّف) зливаються в одну літеру з шаддою. Коли другий і третій радикали однакові, ця модель не записує їх окремо. Обидва зливаються, з’являється шадда, а фатха, яка мала б стояти на другому радикалі, зсувається назад:

قَليلٌ (ق ل ل) → أَقَلُّ, а не *أَقْلَلُ. هامٌّ / مُهِمٌّ (ه م م) → أَهَمُّ. شَديدٌ (ش د د) → أَشَدُّ. عَزيزٌ (ع ز ز) → أَعَزُّ. لَذيذٌ (ل ذ ذ) → أَلَذُّ.

4. Корені зі слабким кінцем (النّاقِص) закінчуються на أَلِف مَقْصورَة і перестають відмінюватися. Коли третій радикал — و або ي, елятив закінчується на ـى, і це закінчення нерухоме: أَعْلى пишеться й вимовляється однаково і як підмет, і як додаток, і після прийменника. До нього ніколи нічого не додається — ні дамма, ні фатха, ні танвін.

عالٍ (ع ل و) → أَعْلى, غالٍ (غ ل و) → أَغْلى, حُلْوٌ (ح ل و) → أَحْلى, قَوِيٌّ (ق و ي) → أَقْوى, ذَكِيٌّ (ذ ك ي) → أَذْكى, غَنِيٌّ (غ ن ي) → أَغْنى.

5. خَيْرٌ і شَرٌّ: пара без أَفْعَل. «Добрий/кращий/найкращий» і «поганий/гірший/найгірший» передають два слова, які не мають форми أَفْعَلُ — історично це елятиви, що втратили свою хамзу (أَخْيَرُ → خَيْرٌ، أَشَرُّ → شَرٌّ). Оскільки вони виглядають як звичайні іменники, вони й відмінюються як звичайні іменники і справді беруть танвін:

• الصِّحَّةُ خَيْرٌ مِنَ المالِ. — Здоров’я краще за гроші.
• الصَّمْتُ خَيْرٌ مِنْ كَلامٍ بِلا فائِدَةٍ. — Мовчання краще за марну балаканину.
• التَّأْخيرُ شَرٌّ مِنَ الغِيابِ. — Запізнення гірше за відсутність.

У повсякденній літературній арабській є й два цілком регулярних конкуренти: أَفْضَلُ (від فاضِلٌ / فَضيلٌ) і أَسْوَأُ (від سَيِّئٌ), і саме їх ви почуєте найчастіше. Вільно вживайте أَفْضَلُ / أَسْوَأُ; خَيْرٌ / شَرٌّ читайте, бо вони частіше трапляються в прислів’ях і в офіційній прозі.

6. Вищий ступінь: أَفْعَلُ + مِنْ, і форма ніколи не змінюється. Це те місце, де ті, хто вчив європейські мови, роблять зайву роботу. اسْمُ التَّفْضيل у вищому ступені є незмінним — одна форма і для чоловіка, і для жінки, і для двох людей, і для натовпу:

• هُوَ أَكْبَرُ مِنْ أَخيهِ. - هِيَ أَكْبَرُ مِنْ أُخْتِها. - هُمْ أَكْبَرُ مِنّا.

مِنْ — єдине слово, яким арабська передає «ніж/за» — другого варіанта на вибір немає. Перед الـ воно бере допоміжну фатху: أَكْبَرُ مِنَ البَيْتِ. Із займенником воно зливається: مِنّي، مِنْكَ، مِنْهُ، مِنْها، مِنّا، مِنْهُمْ.

Вищий ступінь може також стояти всередині іменникового словосполучення як звичайний прикметник: أُريدُ حَقيبَةً أَكْبَرَ, «я хочу більшу сумку» — і тут مِنْ просто опускається.

7. Закінчення: одна дамма, без танвіна, фатха в родовому відмінку. أَفْعَلُ належить до класу іменників, які відмовляються від танвіна. Запам’ятайте це як гасло: одна дамма, ніколи дві. Тож правильно أَكْبَرُ, а не *أَكْبَرٌ. І — те, що дивує всіх, — після прийменника закінчення стає фатхою:

• سَكَنّا في بَيْتٍ أَكْبَرَ. — Ми жили в більшому будинку.
• بَحَثْتُ عَنْ سِعْرٍ أَقَلَّ. — Я шукав нижчу ціну.

Дві ситуації скасовують це і повертають звичайну касру: коли слово має الـ, і коли воно є першим членом إِضافَة.

• مِنَ البَيْتِ الأَكْبَرِ - في أَكْبَرِ مَدينَةٍ

(У цього класу є назва, المَمْنوعُ مِنَ الصَّرْفِ, і довший список членів; урок 41 розбирає це докладно. Тут просто запам’ятайте, як поводиться أَفْعَلُ.)

8. Найвищий ступінь, модель 1: الأَفْعَلُ / الفُعْلى — звичайний прикметник, що узгоджується. Поставте الـ на елятив, приєднайте до означеного іменника, і він поводитиметься точнісінько як будь-який прикметник з уроку 8: той самий рід, те саме число, той самий відмінок. Жіноча форма أَفْعَلُ — це فُعْلى:

• الأَخُ الأَكْبَرُ — найстарший брат — الأُخْتُ الكُبْرى — найстарша сестра
• الشَّرْقُ الأَوْسَطُ — Близький Схід — الدُّوَلُ الكُبْرى — великі держави

У повсякденній літературній арабській فُعْلى реально вживають лише для обмеженого набору слів — الكُبْرى، الصُّغْرى، العُظْمى، الوُسْطى، العُلْيا، الدُّنْيا، القُصْوى — плюс кілька сталих виразів (الحُسْنى، المُثْلى), тож сприймайте це як лексику, а не як правило, яке можна застосувати до будь-якого елятива. І зверніть увагу, що فُعْلى належить лише найвищому ступеню: вищий ступінь з مِنْ його ніколи не використовує.

9. Найвищий ступінь, модель 2: أَفْعَلُ + невизначений іменник в однині родового відмінка. Жодного артикля ніде; елятив — це перший член إِضافَة, а іменник після нього — в однині, невизначений і مَجْرور. Це робоча конячка заголовків і повсякденного мовлення:

• أَكْبَرُ مَدينَةٍ — найбільше місто — أَهَمُّ سُؤالٍ — найважливіше питання
• أَعْلى جَبَلٍ — найвища гора — أَسْرَعُ طَريقٍ — найшвидший маршрут

Елятив тут незмінний за родом: هِيَ أَذْكى طالِبَةٍ, а не *ذُكْيا.

10. Найвищий ступінь, модель 3: أَفْعَلُ + означена множина в родовому відмінку. Та сама إِضافَة, але другий член — означена множина. Значення — «наймай-… з …»:

• أَكْبَرُ المُدُنِ — найбільше з міст — أَطْوَلُ الأَنْهارِ — найдовша з річок — أَفْضَلُ الطُّلّابِ — найкращий зі студентів

Моделі 2 і 3 означають майже те саме; модель 2 трапляється частіше. Чого не можна робити — це змішувати будь-яку з них з مِنْ - إِضافَة уже саме несе значення «з».

11. Коли أَفْعَل побудувати нема з чого: أَكْثَرُ / أَشَدُّ + іменник у знахідному відмінку. Дві родини прикметників не можуть утворити елятив. Кольори й фізичні ознаки вже стоять на моделі أَفْعَلُ (أَحْمَرُ، أَزْرَقُ، أَعْمى), а прикметники, утворені від довших дієслівних форм, задовгі, щоб їх стиснути (مُزْدَحِمٌ، مُفيدٌ، مُنَظَّمٌ). В обох випадках арабська натомість підвищує ступінь допоміжного слова — зазвичай أَكْثَرُ («більше за кількістю») або أَشَدُّ («більше за інтенсивністю») — і перетворює прикметник на іменник у знахідному відмінку:

• هٰذِهِ الوَرْدَةُ أَشَدُّ حُمْرَةً مِنْ تِلْكَ. — Ця троянда червоніша за ту.
• الشّارِعُ أَكْثَرُ اِزْدِحامًا في الصَّباحِ. — Вулиця більш людна вранці.
• الكِتابُ الثّاني أَكْثَرُ فائِدَةً. — Друга книжка корисніша.

Іменник у знахідному відмінку тут — це تَمْييز, «уточнення»; урок 61 пояснює цей відмінок. Поки що просто копіюйте конструкцію: допоміжне слово в елятиві, прикметник, перетворений на іменник, із закінченням ـً.

12. Два невеликі доповнення. Щоб сказати, наскільки більше, додайте بِـ + величину після елятива: أَكْبَرُ بِكَثيرٍ (набагато більший), أَغْلى بِقَليلٍ (трохи дорожчий), أَكْبَرُ مِنّي بِسَنَتَيْنِ (старший за мене на два роки). А для «такий самий, як» — рівність, а не порівняння — елятив узагалі не використовується: هُوَ طَويلٌ مِثْلَ أَخيهِ.

Форми й моделі

Прикметники зі звичайним трилітерним коренем

Два неправильні класи та суплетивна пара

Відмінювання أَكْبَرُ — одна дамма, і фатха там, де ви очікуєте касру

أَعْلى та інші елятиви типу ناقِص мають єдину форму в усіх дев’яти клітинках.

Найвищий ступінь з الـ — узгоджується, як будь-який прикметник

Часовживані жіночі форми فُعْلى — вивчайте їх як окремі слова

أَفْعَل немає — підвищуйте ступінь допоміжного слова

Поза цими таблицями залишилися: рідкісна чоловіча множина الأَفْعَلونَ і звичка преси ставити жіночу множину на перше місце (كُبْرَياتُ الشَّرِكاتِ, «найбільші компанії») — розпізнавайте їх, але поки що не утворюйте самостійно.

Приклади

Типові помилки

• هُوَ أَكْبَرٌ مِنْ أَخيهِ. -> هُوَ أَكْبَرُ مِنْ أَخيهِ. — أَفْعَلُ ніколи не бере танвіна. Одна дамма, ніколи дві; те саме стосується أَقَلُّ، أَهَمُّ، أَسْوَأُ.
• هِيَ كُبْرى مِنْ أُخْتِها. -> هِيَ أَكْبَرُ مِنْ أُخْتِها. — жіноча форма فُعْلى призначена лише для найвищого ступеня. У вищому ступені з مِنْ елятив ні з чим не узгоджується.
• هُمْ أَكْبَرونَ مِنّا. -> هُمْ أَكْبَرُ مِنّا. — множини теж немає. Вищий ступінь має точно одну форму для будь-якого підмета.
• سَكَنّا في بَيْتٍ أَكْبَرٍ. -> سَكَنّا في بَيْتٍ أَكْبَرَ. — невизначений أَفْعَلُ бере фатху в родовому відмінку. Касра повертається лише з الـ (البَيْتِ الأَكْبَرِ) або в إِضافَة (في أَكْبَرِ بَيْتٍ).
• هٰذا الأَكْثَرُ جَميلٌ. -> هٰذا الأَجْمَلُ. — арабська не додає «найбільш» перед звичайним прикметником. Утворіть одне слово أَفْعَلُ; أَكْثَرُ / أَشَدُّ з’являються лише тоді, коли أَفْعَلُ утворити неможливо.
• أَقْلَلُ مِنْ ذٰلِكَ -> أَقَلُّ مِنْ ذٰلِكَ — у цій моделі подвоєний корінь пише свою повторювану літеру один раз, із шаддою. Так само أَهَمُّ, а не *أَهْمَمُ.
• هُوَ أَغْلًى مِنْ هٰذا. -> هُوَ أَغْلى مِنْ هٰذا. — елятиви, що закінчуються на أَلِف مَقْصورَة, узагалі не мають ні голосного, ні танвіна, у жодному відмінку.
• هِيَ أَكْبَرُ مِنَ المُدُنِ. -> هِيَ أَكْبَرُ المُدُنِ. — найвищий ступінь إِضافَة уже сам означає «з»; додавання مِنْ знову перетворює його на порівняння з містами.
• أَكْبَرُ مَدينَةً في العالَمِ -> أَكْبَرُ مَدينَةٍ في العالَمِ — другий член إِضافَة стоїть у родовому відмінку і залишається одниною й невизначеним.
• هٰذِهِ الوَرْدَةُ أَحْمَرُ مِنْ تِلْكَ. -> هٰذِهِ الوَرْدَةُ أَشَدُّ حُمْرَةً مِنْ تِلْكَ.
  • أَحْمَرُ уже стоїть на моделі أَفْعَلُ, тож ступінь порівняння від нього утворити ще раз не можна.
• الشّارِعُ أَكْثَرُ اِزْدِحامٌ. -> الشّارِعُ أَكْثَرُ اِزْدِحامًا. — іменник після أَكْثَرُ / أَشَدُّ стоїть у знахідному відмінку, із ـً.

Поради

• Запам’ятовуйте пару, а не окреме слово: كَبيرٌ / أَكْبَرُ، قَليلٌ / أَقَلُّ، عالٍ / أَعْلى. Елятив достатньо регулярний, щоб його вивести, але швидше мати його вже готовим.
• Повторюйте закінчення як правило з двох слів — «одна дамма, фатха після прийменника» — і тренуйте одну фразу في بَيْتٍ أَكْبَرَ, доки вона не звучатиме природно. Ця єдина звичка виправляє найпоширенішу помилку в цьому уроці.
• Перевіряйте себе за допомогою مِنْ: якщо є مِنْ, форма застигла; якщо є الـ або наступний іменник, ви в найвищому ступені, і тут важливе узгодження або родовий відмінок.
• Модель 2 (أَكْبَرُ مَدينَةٍ) — та, яку варто довести до автоматизму. Вона коротка, ніколи не потребує узгодження і трапляється всюди в заголовках: أَهَمُّ قَرارٍ، أَكْبَرُ شَرِكَةٍ، أَعْلى نِسْبَةٍ.
• Починайте список فُعْلى із семи слів у таблиці й додавайте інші лише тоді, коли зустрічаєте їх. Вигадування жіночої форми для кожного елятива дає форми, якими ніхто не користується.
• Коли не можете утворити елятив — довгий дієприкметник, колір, запозичений прикметник — беріть أَكْثَرُ / أَشَدُّ + іменник + ـً. Це працює майже для будь-якого прикметника, якщо тільки за ним стоїть відповідний іменник (اِزْدِحام، فائِدَة، حُمْرَة).
• Поки що не переймайтеся тим, чому أَفْعَلُ відмовляється від танвіна, чи назвою відмінка حُمْرَةً. В обох є свої уроки далі; форм вище достатньо, щоб говорити й писати вже зараз.