Порядкові числівники, дроби, час і дати
A2 الأَعْدادُ التَّرْتيبِيَّةُ والكُسورُ والوَقْتُ والتّاريخ 27 / 70
Коротко
Кількісні числівники кажуть скільки; порядкові кажуть який за рахунком — третій урок, п’ятий поверх, перший раз. Граматично арабський порядковий числівник — це взагалі не числівник. Це звичайний прикметник, викроєний за моделлю فاعِل, і поводиться він точнісінько як كَبير чи جَديد: стоїть після свого іменника й узгоджується з ним. Та сама жменька коренів дає й дроби (نِصْف، ثُلُث، رُبُع), а час і дата будуються майже цілком із порядкових числівників, тому всі чотири теми живуть в одному уроці.
Після правил рахунку з уроку 26 це справжня полегкість: жодного зворотного узгодження за родом, жодного родового відмінка множини, який треба відстежувати, нічого не треба інвертувати. Насправді запам’ятати треба небагато
- два неправильні порядкові числівники (أَوَّل і ثانٍ), один корінь, що приховує свою د (سادِس, а не щось збудоване на ت слова سِتَّة), і чотири-п’ять сталих конструкцій для називання часу. Тоді ви зможете сказати, коли зустріч, коли ви народилися і скільки книжки ви вже прочитали.
Правило
1. Порядкові числівники 1-10 викроєні за моделлю فاعِل. Візьміть корінь кількісного числівника й вилийте його у форму فاعِل: ثَلاثَةٌ -> ثالِثٌ، خَمْسَةٌ -> خامِسٌ، سَبْعَةٌ -> سابِعٌ، عَشَرَةٌ -> عاشِرٌ. Жіночий рід утворюється звичайним способом — додаванням ة: ثالِثَةٌ، خامِسَةٌ، عاشِرَةٌ. Два числівники не підпорядковуються правилу, і їх треба вивчити як окремі слова: «перший» — це أَوَّلُ / أُولى (у ньому взагалі немає فاعِل), а «другий» — це ثانٍ / ثانِيَةٌ, форма якого регулярна, але закінчення — ні (правило 4).
2. سادِس, і чому в ньому є د. Здається, що порядковий числівник від кількісного سِتَّةٌ мав би будуватися на س-ت-ت, але насправді корінь тут س-د-س; د давно асимілювався всередині سِتَّة, зате повертається в кожному іншому слові цієї родини — у дробі سُدُسٌ, у прикметнику سُداسِيٌّ (шестичастинний). Тож порядковий числівник — це سادِسٌ / سادِسَةٌ. Вивчіть سِتَّة і سادِس парою, і проблема зникає.
3. Порядковий числівник — це звичайний نَعْت, тож він узгоджується трьома способами. Рід, відмінок і означеність — точнісінько те саме узгодження, що й в уроці 8, і він стоїть після свого іменника, тоді як в англійській — перед ним:
- الدَّرْسُ الثّالِثُ — третій урок (чоловічий рід, називний відмінок, означений)
- الصَّفْحَةُ الثّالِثَةُ — третя сторінка (жіночий рід)
- في الفَصْلِ الأَوَّلِ — у першому розділі (родовий відмінок після في, тож обидва слова закінчуються на касру)
- قَرَأْتُ الفَصْلَ الأَوَّلَ — я прочитав перший розділ (знахідний відмінок)
Означеність — правило, яке ті, хто вчиться, порушують найчастіше: якщо іменник має الـ, то й порядковий числівник мусить мати الـ. الدَّرْسُ الثّالِثُ — це «третій урок»; الدَّرْسُ ثالِثٌ — це вже ціле речення, «урок є третім». Невизначена пара теж можлива й означає саме те, що каже: دَرْسٌ ثالِثٌ, «якийсь третій урок».
4. ثانٍ — це اسْم مَنْقوص, тобто іменник, що закінчується на слабку ي. Його закінчення поводяться незвично, і варто розібратися з цим одразу, бо «другий» трапляється всюди:
- невизначений називний і родовий відмінки: ثانٍ (ي повністю зникає з написання)
- невизначений знахідний відмінок: ثانِياً (ي повертається)
- означений: الثّاني у називному й родовому відмінках — закінчення там є, але воно не вимовляється (مُقَدَّرَة, «уявне»), тож на ي нічого не пишеться, — і الثّانِيَ у знахідному відмінку
Отже: جاءَ طالِبٌ ثانٍ، رَأَيْتُ طالِباً ثانِياً، الطّالِبُ الثّاني، رَأَيْتُ الطّالِبَ الثّانِيَ. Жіноча форма ثانِيَةٌ / الثّانِيَةُ цілком регулярна, і саме її ви використовуватимете найчастіше, бо саме її вживає годинник. Чому ي поводиться так — тема уроку 41; поки що просто запам’ятайте ці чотири форми.
5. أَوَّل відмовляється від танвіна. أَوَّلُ — це диптот (مَمْنوعٌ مِنَ الصَّرْف): коли він невизначений і стоїть сам собою, він узагалі не бере танвіна, а його родовий відмінок — фатха, не касра. На практиці ви зустрічаєте його у двох безпечних позиціях, де ця проблема взагалі не постає — з الـ (الفَصْلُ الأَوَّلُ، في الفَصْلِ الأَوَّلِ) і як перше слово إِضافَة (أَوَّلُ مَرَّةٍ، لِأَوَّلِ مَرَّةٍ), бо обидва ці випадки повертають звичайну касру. Жіноча форма أُولى / الأُولى узагалі ніколи не змінює свого закінчення: المَرَّةُ الأُولى، في المَرَّةِ الأُولى. Одну сталу форму варто запам’ятати окремо: прислівник أَوَّلاً, «насамперед, по-перше», який усе-таки бере танвін.
6. Порядковий числівник може стояти першим, як إِضافَة. Поряд із الدَّرْسُ الثّالِثُ арабська може сказати й ثالِثُ دَرْسٍ — порядковий числівник попереду, зазвичай чоловічого роду, навіть якщо іменник жіночого роду, а сам іменник — в однині, невизначений і в родовому відмінку позаду (урок 20). Значення те саме, але формулювання стисліше, а з أَوَّل і آخِر це звичайний спосіб говорити: أَوَّلُ يَوْمٍ (перший день)، أَوَّلُ مَرَّةٍ (перший раз)، آخِرُ قِطارٍ (останній потяг)، ثالِثُ طابِقٍ.
7. 11 і 12 застигли. Від одинадцяти до дев’ятнадцяти порядковий числівник — це складена форма, і, як і складені кількісні числа з уроку 26, обидві частини зафіксовані на фатсі й ніколи не змінюються за відмінком: الحادِيَ عَشَرَ (ч.р.) / الحادِيَةَ عَشْرَةَ (ж.р.)، الثّانِيَ عَشَرَ (ч.р.) / الثّانِيَةَ عَشْرَةَ (ж.р.). Зверніть увагу: «одинадцятий» — це الحادي, а не الأَحَد. Починаючи з двадцяти, десятки виступають порядковими числівниками без змін (الذِّكْرى العِشْرونَ), а одиниці приєднуються спереду за допомогою وَ: الدَّرْسُ الثّالِثُ وَالعِشْرونَ، القَرْنُ الحادي وَالعِشْرونَ.
8. Дроби викроєні за моделлю فُعُل. ثُلُثٌ (третина)، رُبُعٌ (чверть)، خُمُسٌ (п’ята частина)، سُدُسٌ (шоста частина)، ثُمُنٌ (восьма частина). Кожне з цих слів так само правильне із сукуном на середній літері — ثُلْثٌ، رُبْعٌ، خُمْسٌ — і саме таку вимову ви почуєте, коли йдеться про час. «Половина» стоїть поза моделлю: نِصْفٌ. Множина — це ламані множини на أَفْعال: أَنْصافٌ، أَثْلاثٌ، أَرْباعٌ، أَخْماسٌ، أَثْمانٌ. Щоб утворити складений дріб, порахуйте множину за вже відомими вам правилами: ثَلاثَةُ أَرْباعٍ (три чверті)، خَمْسَةُ أَثْمانٍ (п’ять восьмих). «Дві третини» — це двоїна: ثُلُثانِ, і в إِضافَة вона втрачає своє ن - ثُلُثا الطُّلّابِ. Частка чогось конкретного — це просто إِضافَة: نِصْفُ الكِتابِ، رُبْعُ السّاعَةِ. Відсотки називають за допомогою في المِئَةِ (або بِالمِئَةِ): عِشْرونَ في المِئَةِ.
9. Час тримається на жіночих формах порядкових числівників. Конструкція — це السّاعَةُ + порядковий числівник жіночого роду; числівник жіночого роду, бо він узгоджується з السّاعَة, яке саме і є іменником у фразі: السّاعَةُ الثّالِثَةُ, буквально «година є третьою». «Перша година» порушує цю серію — السّاعَةُ الواحِدَةُ, а не الأُولى. Хвилини додають за допомогою وَ і віднімають за допомогою إِلّا:
- السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالرُّبْعُ / وَالنِّصْفُ / وَعَشْرُ دَقائِقَ
- السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعاً / إِلّا عَشْرَ دَقائِقَ
Тут усе тримають у порядку два відмінкові правила. Те, що йде після وَ, копіює відмінок السّاعَة, тож змінюється, коли з’являється прийменник: السّاعَةُ الثّامِنَةُ وَالنِّصْفُ, але في السّاعَةِ الثّامِنَةِ وَالنِّصْفِ. Те, що йде після إِلّا, стоїть у знахідному відмінку й залишається знахідним у будь-якій позиції: إِلّا رُبْعاً. (إِلّا — це вже ціла тема уроку 62; тут просто сприймайте знахідний відмінок як частину конструкції.) Зверніть також увагу, що دَقيقَة — жіночого роду, тож його числа поводяться, як завжди, навпаки — خَمْسُ دَقائِقَ، عَشْرُ دَقائِقَ без ة на числі. Питання звучить як كَمِ السّاعَةُ؟, а час доби — це знахідний відмінок як прислівник: صَباحاً، ظُهْراً، مَساءً، لَيْلاً або بَعْدَ الظُّهْرِ.
10. Дати: дні, місяці, роки. Дні тижня — це أَيّامُ الأُسْبوعِ, усі вони означені й здебільшого утворені від самих чисел — الأَحَد означає «той, що один», الاثْنَيْن — «той, що два», الثُّلاثاء — «той, що три». Робочий тиждень у більшій частині арабського світу триває مِنَ الأَحَدِ إِلى الخَميسِ. Для місяців є два конкурентні набори назв: міжнародні назви (يَنايِر، فِبْرايِر، مارِس …) стандартні в Єгипті, Судані, Ємені та Затоці, тоді як Сирія, Ліван, Йорданія, Палестина та Ірак використовують старий семітський набір (كانونُ الثّاني، شُباط، آذار …) — той самий місяць, інше слово, і зверніть увагу, що чотири з цих назв містять порядкові числівники الأَوَّل і الثّاني. Магриб іде своїм окремим шляхом: Алжир і Туніс друкують назви французького походження (جانْفي، فيفْري …). Назви місяців — це іноземні або застиглі власні назви: вони не беруть танвіна, і більшість із них показують фатху в родовому відмінку (في سِبْتَمْبَرَ), тоді як ті, що закінчуються на довгий голосний, узагалі не змінюються (في مايو).
Дату пишуть цифрами й читають у порядку день-місяць-рік: 3 مارِس 2026. (Цей курс друкує цифри 0-9; більша частина Машрику натомість друкує індо-арабські знаки й читає їх так само.) Майже все, що вам потрібно, покривають дві конструкції: порядкова, وَصَلَ في الأَوَّلِ مِنْ سِبْتَمْبَرَ, і конструкція з роком, وُلِدَ عامَ 1998 (де عامَ стоїть у знахідному відмінку як обставина часу) або وُلِدَ في عامِ 1998 (з في, тому родовий відмінок). وُلِدَ — це пасивне дієслово — урок 52, — тож поки що сприймайте його як цілу фразу. Сам рік, коли ви вимовляєте його вголос, — це звичайний кількісний числівник, і після عامِ він стоїть у родовому відмінку: في عامِ أَلْفٍ وَتِسْعِمِئَةٍ وَثَمانِيَةٍ وَتِسْعينَ.
Форми й моделі
Порядкові числівники 1-12, разом із кількісними, від яких вони походять:
| العَدَد | العَدَدُ الأَصْلِيّ | المُذَكَّر | المُؤَنَّث |
|---|---|---|---|
| 1 | واحِدٌ | أَوَّلُ / الأَوَّلُ | أُولى / الأُولى |
| 2 | اِثْنانِ | ثانٍ / الثّاني | ثانِيَةٌ / الثّانِيَةُ |
| 3 | ثَلاثَةٌ | ثالِثٌ / الثّالِثُ | ثالِثَةٌ / الثّالِثَةُ |
| 4 | أَرْبَعَةٌ | رابِعٌ / الرّابِعُ | رابِعَةٌ / الرّابِعَةُ |
| 5 | خَمْسَةٌ | خامِسٌ / الخامِسُ | خامِسَةٌ / الخامِسَةُ |
| 6 | سِتَّةٌ | سادِسٌ / السّادِسُ | سادِسَةٌ / السّادِسَةُ |
| 7 | سَبْعَةٌ | سابِعٌ / السّابِعُ | سابِعَةٌ / السّابِعَةُ |
| 8 | ثَمانِيَةٌ | ثامِنٌ / الثّامِنُ | ثامِنَةٌ / الثّامِنَةُ |
| 9 | تِسْعَةٌ | تاسِعٌ / التّاسِعُ | تاسِعَةٌ / التّاسِعَةُ |
| 10 | عَشَرَةٌ | عاشِرٌ / العاشِرُ | عاشِرَةٌ / العاشِرَةُ |
| 11 | أَحَدَ عَشَرَ | الحادِيَ عَشَرَ | الحادِيَةَ عَشْرَةَ |
| 12 | اِثْنا عَشَرَ | الثّانِيَ عَشَرَ | الثّانِيَةَ عَشْرَةَ |
Закінчення ثانٍ — єдиного порядкового числівника з неправильними відмінковими закінченнями:
| الحالَة | نَكِرَة | مَعْرِفَة |
|---|---|---|
| مَرْفوع | طالِبٌ ثانٍ | الطّالِبُ الثّاني |
| مَنْصوب | طالِباً ثانِياً | الطّالِبَ الثّانِيَ |
| مَجْرور | لِطالِبٍ ثانٍ | لِلطّالِبِ الثّاني |
Дроби (варіанти із сукуном ثُلْث، رُبْع، خُمْس так само правильні):
| الكَسْر | Дріб | الجَمْع | Приклад |
|---|---|---|---|
| نِصْفٌ | 1/2 | أَنْصافٌ | نِصْفُ الكِتابِ |
| ثُلُثٌ | 1/3 | أَثْلاثٌ | ثُلُثا الطُّلّابِ |
| رُبُعٌ | 1/4 | أَرْباعٌ | ثَلاثَةُ أَرْباعٍ |
| خُمُسٌ | 1/5 | أَخْماسٌ | خُمُسُ الرّاتِبِ |
| سُدُسٌ | 1/6 | أَسْداسٌ | سُدُسُ الكَمِّيَّةِ |
| ثُمُنٌ | 1/8 | أَثْمانٌ | خَمْسَةُ أَثْمانٍ |
| عُشْرٌ | 1/10 | أَعْشارٌ | عُشْرُ العَدَدِ |
Називання часу — одна година, усі звичні частини:
| الوَقْت | العِبارَة |
|---|---|
| 1:00 | السّاعَةُ الواحِدَةُ. |
| 3:00 | السّاعَةُ الثّالِثَةُ. |
| 3:05 | السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَخَمْسُ دَقائِقَ. |
| 3:10 | السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَعَشْرُ دَقائِقَ. |
| 3:15 | السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالرُّبْعُ. |
| 3:20 | السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالثُّلْثُ. |
| 3:25 | السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَخَمْسٌ وَعِشْرونَ دَقيقَةً. |
| 3:30 | السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالنِّصْفُ. |
| 3:40 | السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا ثُلْثاً. |
| 3:45 | السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعاً. |
| 3:50 | السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا عَشْرَ دَقائِقَ. |
| 12:00 | السّاعَةُ الثّانِيَةَ عَشْرَةَ. |
Дні тижня:
| اليَوْم | Переклад |
|---|---|
| الأَحَدُ | неділя |
| الاثْنَيْنِ | понеділок |
| الثُّلاثاءُ | вівторок |
| الأَرْبِعاءُ | середа |
| الخَميسُ | четвер |
| الجُمُعَةُ | п’ятниця |
| السَّبْتُ | субота |
Обидва набори назв місяців поруч (обидва — літературна арабська, різниця регіональна):
| الاسْمُ الدَّوْلِيّ | المَشْرِق | Переклад |
|---|---|---|
| يَنايِر | كانونُ الثّاني | січень |
| فِبْرايِر | شُباط | лютий |
| مارِس | آذار | березень |
| أَبْريل | نَيْسان | квітень |
| مايو | أَيّار | травень |
| يونْيو | حَزيران | червень |
| يولْيو | تَمّوز | липень |
| أَغُسْطُس | آب | серпень |
| سِبْتَمْبَر | أَيْلول | вересень |
| أُكْتوبَر | تِشْرينُ الأَوَّل | жовтень |
| نوفَمْبَر | تِشْرينُ الثّاني | листопад |
| ديسَمْبَر | كانونُ الأَوَّل | грудень |
Приклади
| العربية | Українська |
|---|---|
| نَقْرَأُ اليَوْمَ الدَّرْسَ الثّالِثَ مِنَ الكِتابِ. | Сьогодні ми читаємо третій урок книжки. |
| الجَوابُ في الصَّفْحَةِ الثّالِثَةِ. | Відповідь на третій сторінці. |
| مَكْتَبي في الطّابِقِ الخامِسِ. | Мій офіс на п’ятому поверсі. |
| الطّالِبُ الثّاني غائِبٌ اليَوْمَ. | Другий студент сьогодні відсутній. |
| زُرْتُ القاهِرَةَ لِأَوَّلِ مَرَّةٍ في 2019. | Я вперше відвідав Каїр у 2019 році. |
| الغُرْفَةُ الأُولى عَلى اليَمينِ. | Перша кімната праворуч. |
| نَسْكُنُ في الطّابِقِ الحادِيَ عَشَرَ. | Ми живемо на одинадцятому поверсі. |
| كَمِ السّاعَةُ؟ - السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالنِّصْفُ. | Котра година? Пів на четверту. |
| يَبْدَأُ الاجْتِماعُ في السّاعَةِ الرّابِعَةِ إِلّا رُبْعاً. | Зустріч починається за чверть до четвертої. |
| وَصَلَ القِطارُ في السّاعَةِ الثّامِنَةِ صَباحاً. | Потяг прибув о восьмій ранку. |
| نَعْمَلُ مِنَ الأَحَدِ إِلى الخَميسِ. | Ми працюємо з неділі по четвер. |
| اِنْتَظَرْتُ ثَلاثَةَ أَرْباعِ ساعَةٍ أَمامَ البابِ. | Я чекав три чверті години перед дверима. |
| نَجَحَ ثُلُثا الطُّلّابِ في الامْتِحانِ. | Дві третини студентів склали іспит. |
| وُلِدَتْ عامَ 1998 في مَدينَةِ الرِّباطِ. | Вона народилася 1998 року в місті Рабат. |
Типові помилки
- السّاعَةُ الثَّلاثَةُ -> السّاعَةُ الثّالِثَةُ — час позначають порядковим числівником, а не кількісним. الثَّلاثَة — це кількість «три», الثّالِثَة — це «третя».
- السّاعَةُ الأُولى -> السّاعَةُ الواحِدَةُ — «перша година» — єдине місце, де для часу використовують واحِدَة. الأُولى означає «перша» і вживається для розділів, кімнат і разів, а не для години на циферблаті.
- الدَّرْسُ ثالِثٌ -> الدَّرْسُ الثّالِثُ — порядковий числівник — це نَعْت, і він мусить повторювати означеність свого іменника. Залишений невизначеним, він перетворює фразу на речення: «урок є третім».
- الصَّفْحَةُ الثّالِثُ -> الصَّفْحَةُ الثّالِثَةُ — і він мусить повторювати рід. صَفْحَة — жіночого роду, тож порядковий числівник набуває ة.
- في الفَصْلِ الأَوَّلُ -> في الفَصْلِ الأَوَّلِ — і відмінок. Після في обидва слова стоять у مَجْرور; порядковий числівник не звільнений від цього тільки тому, що це числівник.
- الطّالِبُ الثّانِيْ -> الطّالِبُ الثّاني — ніколи не ставте сукун на ي слова الثّاني. Його закінчення в називному й родовому відмінках не вимовляються, і ي просто залишається без позначки; пишеться лише знахідний відмінок, الثّانِيَ.
- الفَصْلُ السّائِتُ -> الفَصْلُ السّادِسُ — порядковий числівник від سِتَّة будується на корені س-د-س, який також дає дріб سُدُس. У ньому немає ت.
- الدَّرْسُ الأَحَدَ عَشَرَ -> الدَّرْسُ الحادِيَ عَشَرَ — «одинадцятий» — це الحادي, а не кількісний числівник أَحَد. Друга частина عَشَرَ ніколи не змінюється.
- السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعٌ -> السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعاً — усе, що йде після إِلّا, стоїть у знахідному відмінку, у будь-якій позиції в реченні.
- في السّاعَةِ الثّامِنَةِ وَالنِّصْفُ -> في السّاعَةِ الثّامِنَةِ وَالنِّصْفِ — те, що йде після وَ, копіює відмінок السّاعَة, тож перетворюється на касру після прийменника.
Поради
- Учіть порядковий числівник як форму, а не як дванадцять окремих слів: візьміть кількісний числівник, залиште його три літери, влийте їх у فاعِل. Окремо запам’ятати треба лише 1, 2 і 6.
- Тиждень поспіль щоразу, як дивитеся на годинник, називайте час уголос арабською. Чотири конструкції (وَالرُّبْعُ، وَالنِّصْفُ، إِلّا رُبْعاً، وَعَشْرُ دَقائِقَ) покривають майже кожну годину доби.
- Підказка для запам’ятовування سادِس: дріб سُدُس показує вам د, яку проковтнуло слово سِتَّة.
- Коли не впевнені щодо закінчення у фразі про час, запитайте себе, у якому відмінку стоїть السّاعَة. Усе, що приєднане через وَ, слідує за ним; лише частина після إِلّا відмовляється і залишається в знахідному відмінку.
- Вивчіть набір назв місяців того регіону, де ви справді читаєте чи подорожуєте, а інший тримайте лише для впізнавання. Стрічка новин того самого дня може використати і كانونُ الثّاني, і يَنايِر для того самого місяця.
- На письмі цифри залишаються цифрами — 3 مارِس 2026 — і перетворюються на слова лише тоді, коли ви їх вимовляєте. Не намагайтеся відмінювати написану цифру.
- Дві форми варто вивчити до автоматизму, бо вони трапляються в кожному бланку, який вам доведеться заповнювати: تاريخُ الميلادِ (дата народження) і رَقْمُ الصَّفْحَةِ (номер сторінки).
- Поки що облиште теорію: чому ثانٍ втрачає своє ي і чому أَوَّلُ відмовляється від танвіна — тема уроку 41, а граматика إِلّا — уроку 62. Форми вище працюють і без цього.