Порядкові числівники, дроби, час і дати

A2 الأَعْدادُ التَّرْتيبِيَّةُ والكُسورُ والوَقْتُ والتّاريخ 27 / 70

Коротко

Кількісні числівники кажуть скільки; порядкові кажуть який за рахунком — третій урок, п’ятий поверх, перший раз. Граматично арабський порядковий числівник — це взагалі не числівник. Це звичайний прикметник, викроєний за моделлю فاعِل, і поводиться він точнісінько як كَبير чи جَديد: стоїть після свого іменника й узгоджується з ним. Та сама жменька коренів дає й дроби (نِصْف، ثُلُث، رُبُع), а час і дата будуються майже цілком із порядкових числівників, тому всі чотири теми живуть в одному уроці.

Після правил рахунку з уроку 26 це справжня полегкість: жодного зворотного узгодження за родом, жодного родового відмінка множини, який треба відстежувати, нічого не треба інвертувати. Насправді запам’ятати треба небагато

  • два неправильні порядкові числівники (أَوَّل і ثانٍ), один корінь, що приховує свою د (سادِس, а не щось збудоване на ت слова سِتَّة), і чотири-п’ять сталих конструкцій для називання часу. Тоді ви зможете сказати, коли зустріч, коли ви народилися і скільки книжки ви вже прочитали.

Правило

1. Порядкові числівники 1-10 викроєні за моделлю فاعِل. Візьміть корінь кількісного числівника й вилийте його у форму فاعِل: ثَلاثَةٌ -> ثالِثٌ، خَمْسَةٌ -> خامِسٌ، سَبْعَةٌ -> سابِعٌ، عَشَرَةٌ -> عاشِرٌ. Жіночий рід утворюється звичайним способом — додаванням ة: ثالِثَةٌ، خامِسَةٌ، عاشِرَةٌ. Два числівники не підпорядковуються правилу, і їх треба вивчити як окремі слова: «перший» — це أَوَّلُ / أُولى (у ньому взагалі немає فاعِل), а «другий» — це ثانٍ / ثانِيَةٌ, форма якого регулярна, але закінчення — ні (правило 4).

2. سادِس, і чому в ньому є د. Здається, що порядковий числівник від кількісного سِتَّةٌ мав би будуватися на س-ت-ت, але насправді корінь тут س-د-س; د давно асимілювався всередині سِتَّة, зате повертається в кожному іншому слові цієї родини — у дробі سُدُسٌ, у прикметнику سُداسِيٌّ (шестичастинний). Тож порядковий числівник — це سادِسٌ / سادِسَةٌ. Вивчіть سِتَّة і سادِس парою, і проблема зникає.

3. Порядковий числівник — це звичайний نَعْت, тож він узгоджується трьома способами. Рід, відмінок і означеність — точнісінько те саме узгодження, що й в уроці 8, і він стоїть після свого іменника, тоді як в англійській — перед ним:

  • الدَّرْسُ الثّالِثُ — третій урок (чоловічий рід, називний відмінок, означений)
  • الصَّفْحَةُ الثّالِثَةُ — третя сторінка (жіночий рід)
  • في الفَصْلِ الأَوَّلِ — у першому розділі (родовий відмінок після في, тож обидва слова закінчуються на касру)
  • قَرَأْتُ الفَصْلَ الأَوَّلَ — я прочитав перший розділ (знахідний відмінок)

Означеність — правило, яке ті, хто вчиться, порушують найчастіше: якщо іменник має الـ, то й порядковий числівник мусить мати الـ. الدَّرْسُ الثّالِثُ — це «третій урок»; الدَّرْسُ ثالِثٌ — це вже ціле речення, «урок є третім». Невизначена пара теж можлива й означає саме те, що каже: دَرْسٌ ثالِثٌ, «якийсь третій урок».

4. ثانٍ — це اسْم مَنْقوص, тобто іменник, що закінчується на слабку ي. Його закінчення поводяться незвично, і варто розібратися з цим одразу, бо «другий» трапляється всюди:

  • невизначений називний і родовий відмінки: ثانٍ (ي повністю зникає з написання)
  • невизначений знахідний відмінок: ثانِياً (ي повертається)
  • означений: الثّاني у називному й родовому відмінках — закінчення там є, але воно не вимовляється (مُقَدَّرَة, «уявне»), тож на ي нічого не пишеться, — і الثّانِيَ у знахідному відмінку

Отже: جاءَ طالِبٌ ثانٍ، رَأَيْتُ طالِباً ثانِياً، الطّالِبُ الثّاني، رَأَيْتُ الطّالِبَ الثّانِيَ. Жіноча форма ثانِيَةٌ / الثّانِيَةُ цілком регулярна, і саме її ви використовуватимете найчастіше, бо саме її вживає годинник. Чому ي поводиться так — тема уроку 41; поки що просто запам’ятайте ці чотири форми.

5. أَوَّل відмовляється від танвіна. أَوَّلُ — це диптот (مَمْنوعٌ مِنَ الصَّرْف): коли він невизначений і стоїть сам собою, він узагалі не бере танвіна, а його родовий відмінок — фатха, не касра. На практиці ви зустрічаєте його у двох безпечних позиціях, де ця проблема взагалі не постає — з الـ (الفَصْلُ الأَوَّلُ، في الفَصْلِ الأَوَّلِ) і як перше слово إِضافَة (أَوَّلُ مَرَّةٍ، لِأَوَّلِ مَرَّةٍ), бо обидва ці випадки повертають звичайну касру. Жіноча форма أُولى / الأُولى узагалі ніколи не змінює свого закінчення: المَرَّةُ الأُولى، في المَرَّةِ الأُولى. Одну сталу форму варто запам’ятати окремо: прислівник أَوَّلاً, «насамперед, по-перше», який усе-таки бере танвін.

6. Порядковий числівник може стояти першим, як إِضافَة. Поряд із الدَّرْسُ الثّالِثُ арабська може сказати й ثالِثُ دَرْسٍ — порядковий числівник попереду, зазвичай чоловічого роду, навіть якщо іменник жіночого роду, а сам іменник — в однині, невизначений і в родовому відмінку позаду (урок 20). Значення те саме, але формулювання стисліше, а з أَوَّل і آخِر це звичайний спосіб говорити: أَوَّلُ يَوْمٍ (перший день)، أَوَّلُ مَرَّةٍ (перший раз)، آخِرُ قِطارٍ (останній потяг)، ثالِثُ طابِقٍ.

7. 11 і 12 застигли. Від одинадцяти до дев’ятнадцяти порядковий числівник — це складена форма, і, як і складені кількісні числа з уроку 26, обидві частини зафіксовані на фатсі й ніколи не змінюються за відмінком: الحادِيَ عَشَرَ (ч.р.) / الحادِيَةَ عَشْرَةَ (ж.р.)، الثّانِيَ عَشَرَ (ч.р.) / الثّانِيَةَ عَشْرَةَ (ж.р.). Зверніть увагу: «одинадцятий» — це الحادي, а не الأَحَد. Починаючи з двадцяти, десятки виступають порядковими числівниками без змін (الذِّكْرى العِشْرونَ), а одиниці приєднуються спереду за допомогою وَ: الدَّرْسُ الثّالِثُ وَالعِشْرونَ، القَرْنُ الحادي وَالعِشْرونَ.

8. Дроби викроєні за моделлю فُعُل. ثُلُثٌ (третина)، رُبُعٌ (чверть)، خُمُسٌ (п’ята частина)، سُدُسٌ (шоста частина)، ثُمُنٌ (восьма частина). Кожне з цих слів так само правильне із сукуном на середній літері — ثُلْثٌ، رُبْعٌ، خُمْسٌ — і саме таку вимову ви почуєте, коли йдеться про час. «Половина» стоїть поза моделлю: نِصْفٌ. Множина — це ламані множини на أَفْعال: أَنْصافٌ، أَثْلاثٌ، أَرْباعٌ، أَخْماسٌ، أَثْمانٌ. Щоб утворити складений дріб, порахуйте множину за вже відомими вам правилами: ثَلاثَةُ أَرْباعٍ (три чверті)، خَمْسَةُ أَثْمانٍ (п’ять восьмих). «Дві третини» — це двоїна: ثُلُثانِ, і в إِضافَة вона втрачає своє ن - ثُلُثا الطُّلّابِ. Частка чогось конкретного — це просто إِضافَة: نِصْفُ الكِتابِ، رُبْعُ السّاعَةِ. Відсотки називають за допомогою في المِئَةِ (або بِالمِئَةِ): عِشْرونَ في المِئَةِ.

9. Час тримається на жіночих формах порядкових числівників. Конструкція — це السّاعَةُ + порядковий числівник жіночого роду; числівник жіночого роду, бо він узгоджується з السّاعَة, яке саме і є іменником у фразі: السّاعَةُ الثّالِثَةُ, буквально «година є третьою». «Перша година» порушує цю серію — السّاعَةُ الواحِدَةُ, а не الأُولى. Хвилини додають за допомогою وَ і віднімають за допомогою إِلّا:

  • السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالرُّبْعُ / وَالنِّصْفُ / وَعَشْرُ دَقائِقَ
  • السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعاً / إِلّا عَشْرَ دَقائِقَ

Тут усе тримають у порядку два відмінкові правила. Те, що йде після وَ, копіює відмінок السّاعَة, тож змінюється, коли з’являється прийменник: السّاعَةُ الثّامِنَةُ وَالنِّصْفُ, але في السّاعَةِ الثّامِنَةِ وَالنِّصْفِ. Те, що йде після إِلّا, стоїть у знахідному відмінку й залишається знахідним у будь-якій позиції: إِلّا رُبْعاً. (إِلّا — це вже ціла тема уроку 62; тут просто сприймайте знахідний відмінок як частину конструкції.) Зверніть також увагу, що دَقيقَة — жіночого роду, тож його числа поводяться, як завжди, навпаки — خَمْسُ دَقائِقَ، عَشْرُ دَقائِقَ без ة на числі. Питання звучить як كَمِ السّاعَةُ؟, а час доби — це знахідний відмінок як прислівник: صَباحاً، ظُهْراً، مَساءً، لَيْلاً або بَعْدَ الظُّهْرِ.

10. Дати: дні, місяці, роки. Дні тижня — це أَيّامُ الأُسْبوعِ, усі вони означені й здебільшого утворені від самих чисел — الأَحَد означає «той, що один», الاثْنَيْن — «той, що два», الثُّلاثاء — «той, що три». Робочий тиждень у більшій частині арабського світу триває مِنَ الأَحَدِ إِلى الخَميسِ. Для місяців є два конкурентні набори назв: міжнародні назви (يَنايِر، فِبْرايِر، مارِس …) стандартні в Єгипті, Судані, Ємені та Затоці, тоді як Сирія, Ліван, Йорданія, Палестина та Ірак використовують старий семітський набір (كانونُ الثّاني، شُباط، آذار …) — той самий місяць, інше слово, і зверніть увагу, що чотири з цих назв містять порядкові числівники الأَوَّل і الثّاني. Магриб іде своїм окремим шляхом: Алжир і Туніс друкують назви французького походження (جانْفي، فيفْري …). Назви місяців — це іноземні або застиглі власні назви: вони не беруть танвіна, і більшість із них показують фатху в родовому відмінку (في سِبْتَمْبَرَ), тоді як ті, що закінчуються на довгий голосний, узагалі не змінюються (في مايو).

Дату пишуть цифрами й читають у порядку день-місяць-рік: 3 مارِس 2026. (Цей курс друкує цифри 0-9; більша частина Машрику натомість друкує індо-арабські знаки й читає їх так само.) Майже все, що вам потрібно, покривають дві конструкції: порядкова, وَصَلَ في الأَوَّلِ مِنْ سِبْتَمْبَرَ, і конструкція з роком, وُلِدَ عامَ 1998 (де عامَ стоїть у знахідному відмінку як обставина часу) або وُلِدَ في عامِ 1998 (з في, тому родовий відмінок). وُلِدَ — це пасивне дієслово — урок 52, — тож поки що сприймайте його як цілу фразу. Сам рік, коли ви вимовляєте його вголос, — це звичайний кількісний числівник, і після عامِ він стоїть у родовому відмінку: في عامِ أَلْفٍ وَتِسْعِمِئَةٍ وَثَمانِيَةٍ وَتِسْعينَ.

Форми й моделі

Порядкові числівники 1-12, разом із кількісними, від яких вони походять:

العَدَدالعَدَدُ الأَصْلِيّالمُذَكَّرالمُؤَنَّث
1واحِدٌأَوَّلُ / الأَوَّلُأُولى / الأُولى
2اِثْنانِثانٍ / الثّانيثانِيَةٌ / الثّانِيَةُ
3ثَلاثَةٌثالِثٌ / الثّالِثُثالِثَةٌ / الثّالِثَةُ
4أَرْبَعَةٌرابِعٌ / الرّابِعُرابِعَةٌ / الرّابِعَةُ
5خَمْسَةٌخامِسٌ / الخامِسُخامِسَةٌ / الخامِسَةُ
6سِتَّةٌسادِسٌ / السّادِسُسادِسَةٌ / السّادِسَةُ
7سَبْعَةٌسابِعٌ / السّابِعُسابِعَةٌ / السّابِعَةُ
8ثَمانِيَةٌثامِنٌ / الثّامِنُثامِنَةٌ / الثّامِنَةُ
9تِسْعَةٌتاسِعٌ / التّاسِعُتاسِعَةٌ / التّاسِعَةُ
10عَشَرَةٌعاشِرٌ / العاشِرُعاشِرَةٌ / العاشِرَةُ
11أَحَدَ عَشَرَالحادِيَ عَشَرَالحادِيَةَ عَشْرَةَ
12اِثْنا عَشَرَالثّانِيَ عَشَرَالثّانِيَةَ عَشْرَةَ

Закінчення ثانٍ — єдиного порядкового числівника з неправильними відмінковими закінченнями:

الحالَةنَكِرَةمَعْرِفَة
مَرْفوعطالِبٌ ثانٍالطّالِبُ الثّاني
مَنْصوبطالِباً ثانِياًالطّالِبَ الثّانِيَ
مَجْرورلِطالِبٍ ثانٍلِلطّالِبِ الثّاني

Дроби (варіанти із сукуном ثُلْث، رُبْع، خُمْس так само правильні):

الكَسْرДрібالجَمْعПриклад
نِصْفٌ1/2أَنْصافٌنِصْفُ الكِتابِ
ثُلُثٌ1/3أَثْلاثٌثُلُثا الطُّلّابِ
رُبُعٌ1/4أَرْباعٌثَلاثَةُ أَرْباعٍ
خُمُسٌ1/5أَخْماسٌخُمُسُ الرّاتِبِ
سُدُسٌ1/6أَسْداسٌسُدُسُ الكَمِّيَّةِ
ثُمُنٌ1/8أَثْمانٌخَمْسَةُ أَثْمانٍ
عُشْرٌ1/10أَعْشارٌعُشْرُ العَدَدِ

Називання часу — одна година, усі звичні частини:

الوَقْتالعِبارَة
1:00السّاعَةُ الواحِدَةُ.
3:00السّاعَةُ الثّالِثَةُ.
3:05السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَخَمْسُ دَقائِقَ.
3:10السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَعَشْرُ دَقائِقَ.
3:15السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالرُّبْعُ.
3:20السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالثُّلْثُ.
3:25السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَخَمْسٌ وَعِشْرونَ دَقيقَةً.
3:30السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالنِّصْفُ.
3:40السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا ثُلْثاً.
3:45السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعاً.
3:50السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا عَشْرَ دَقائِقَ.
12:00السّاعَةُ الثّانِيَةَ عَشْرَةَ.

Дні тижня:

اليَوْمПереклад
الأَحَدُнеділя
الاثْنَيْنِпонеділок
الثُّلاثاءُвівторок
الأَرْبِعاءُсереда
الخَميسُчетвер
الجُمُعَةُп’ятниця
السَّبْتُсубота

Обидва набори назв місяців поруч (обидва — літературна арабська, різниця регіональна):

الاسْمُ الدَّوْلِيّالمَشْرِقПереклад
يَنايِركانونُ الثّانيсічень
فِبْرايِرشُباطлютий
مارِسآذارберезень
أَبْريلنَيْسانквітень
مايوأَيّارтравень
يونْيوحَزيرانчервень
يولْيوتَمّوزлипень
أَغُسْطُسآبсерпень
سِبْتَمْبَرأَيْلولвересень
أُكْتوبَرتِشْرينُ الأَوَّلжовтень
نوفَمْبَرتِشْرينُ الثّانيлистопад
ديسَمْبَركانونُ الأَوَّلгрудень

Приклади

العربيةУкраїнська
نَقْرَأُ اليَوْمَ الدَّرْسَ الثّالِثَ مِنَ الكِتابِ.Сьогодні ми читаємо третій урок книжки.
الجَوابُ في الصَّفْحَةِ الثّالِثَةِ.Відповідь на третій сторінці.
مَكْتَبي في الطّابِقِ الخامِسِ.Мій офіс на п’ятому поверсі.
الطّالِبُ الثّاني غائِبٌ اليَوْمَ.Другий студент сьогодні відсутній.
زُرْتُ القاهِرَةَ لِأَوَّلِ مَرَّةٍ في 2019.Я вперше відвідав Каїр у 2019 році.
الغُرْفَةُ الأُولى عَلى اليَمينِ.Перша кімната праворуч.
نَسْكُنُ في الطّابِقِ الحادِيَ عَشَرَ.Ми живемо на одинадцятому поверсі.
كَمِ السّاعَةُ؟ - السّاعَةُ الثّالِثَةُ وَالنِّصْفُ.Котра година? Пів на четверту.
يَبْدَأُ الاجْتِماعُ في السّاعَةِ الرّابِعَةِ إِلّا رُبْعاً.Зустріч починається за чверть до четвертої.
وَصَلَ القِطارُ في السّاعَةِ الثّامِنَةِ صَباحاً.Потяг прибув о восьмій ранку.
نَعْمَلُ مِنَ الأَحَدِ إِلى الخَميسِ.Ми працюємо з неділі по четвер.
اِنْتَظَرْتُ ثَلاثَةَ أَرْباعِ ساعَةٍ أَمامَ البابِ.Я чекав три чверті години перед дверима.
نَجَحَ ثُلُثا الطُّلّابِ في الامْتِحانِ.Дві третини студентів склали іспит.
وُلِدَتْ عامَ 1998 في مَدينَةِ الرِّباطِ.Вона народилася 1998 року в місті Рабат.

Типові помилки

  • السّاعَةُ الثَّلاثَةُ -> السّاعَةُ الثّالِثَةُ — час позначають порядковим числівником, а не кількісним. الثَّلاثَة — це кількість «три», الثّالِثَة — це «третя».
  • السّاعَةُ الأُولى -> السّاعَةُ الواحِدَةُ — «перша година» — єдине місце, де для часу використовують واحِدَة. الأُولى означає «перша» і вживається для розділів, кімнат і разів, а не для години на циферблаті.
  • الدَّرْسُ ثالِثٌ -> الدَّرْسُ الثّالِثُ — порядковий числівник — це نَعْت, і він мусить повторювати означеність свого іменника. Залишений невизначеним, він перетворює фразу на речення: «урок є третім».
  • الصَّفْحَةُ الثّالِثُ -> الصَّفْحَةُ الثّالِثَةُ — і він мусить повторювати рід. صَفْحَة — жіночого роду, тож порядковий числівник набуває ة.
  • في الفَصْلِ الأَوَّلُ -> في الفَصْلِ الأَوَّلِ — і відмінок. Після في обидва слова стоять у مَجْرور; порядковий числівник не звільнений від цього тільки тому, що це числівник.
  • الطّالِبُ الثّانِيْ -> الطّالِبُ الثّاني — ніколи не ставте сукун на ي слова الثّاني. Його закінчення в називному й родовому відмінках не вимовляються, і ي просто залишається без позначки; пишеться лише знахідний відмінок, الثّانِيَ.
  • الفَصْلُ السّائِتُ -> الفَصْلُ السّادِسُ — порядковий числівник від سِتَّة будується на корені س-د-س, який також дає дріб سُدُس. У ньому немає ت.
  • الدَّرْسُ الأَحَدَ عَشَرَ -> الدَّرْسُ الحادِيَ عَشَرَ — «одинадцятий» — це الحادي, а не кількісний числівник أَحَد. Друга частина عَشَرَ ніколи не змінюється.
  • السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعٌ -> السّاعَةُ الرّابِعَةُ إِلّا رُبْعاً — усе, що йде після إِلّا, стоїть у знахідному відмінку, у будь-якій позиції в реченні.
  • في السّاعَةِ الثّامِنَةِ وَالنِّصْفُ -> في السّاعَةِ الثّامِنَةِ وَالنِّصْفِ — те, що йде після وَ, копіює відмінок السّاعَة, тож перетворюється на касру після прийменника.

Поради

  • Учіть порядковий числівник як форму, а не як дванадцять окремих слів: візьміть кількісний числівник, залиште його три літери, влийте їх у فاعِل. Окремо запам’ятати треба лише 1, 2 і 6.
  • Тиждень поспіль щоразу, як дивитеся на годинник, називайте час уголос арабською. Чотири конструкції (وَالرُّبْعُ، وَالنِّصْفُ، إِلّا رُبْعاً، وَعَشْرُ دَقائِقَ) покривають майже кожну годину доби.
  • Підказка для запам’ятовування سادِس: дріб سُدُس показує вам د, яку проковтнуло слово سِتَّة.
  • Коли не впевнені щодо закінчення у фразі про час, запитайте себе, у якому відмінку стоїть السّاعَة. Усе, що приєднане через وَ, слідує за ним; лише частина після إِلّا відмовляється і залишається в знахідному відмінку.
  • Вивчіть набір назв місяців того регіону, де ви справді читаєте чи подорожуєте, а інший тримайте лише для впізнавання. Стрічка новин того самого дня може використати і كانونُ الثّاني, і يَنايِر для того самого місяця.
  • На письмі цифри залишаються цифрами — 3 مارِس 2026 — і перетворюються на слова лише тоді, коли ви їх вимовляєте. Не намагайтеся відмінювати написану цифру.
  • Дві форми варто вивчити до автоматизму, бо вони трапляються в кожному бланку, який вам доведеться заповнювати: تاريخُ الميلادِ (дата народження) і رَقْمُ الصَّفْحَةِ (номер сторінки).
  • Поки що облиште теорію: чому ثانٍ втрачає своє ي і чому أَوَّلُ відмовляється від танвіна — тема уроку 41, а граматика إِلّا — уроку 62. Форми вище працюють і без цього.