Коротко

Рахувати англійською — найпростіша граматика, яка тільки буває: береш число, ставиш після нього множину — і готово: «three books», «twenty books», «a hundred books». Арабська щоразу ставить два додаткові запитання. Яку форму набуває саме число — і що це число потім робить з іменником позаду себе? Відповіді змінюються в міру зростання числа: 1-2 поводяться одним чином, 3-10 — іншим, усе від 11 до 99 — третім, а 100 і 1000 знову повертаються до власної конструкції. Саме тому ті, хто вже вільно розмовляє, усе ще спотикаються на «п’ять студентів».

Добра новина в тому, що таких моделей лише декілька, вони цілком регулярні, і в цьому уроці ви отримаєте їх усі. Хоч би яка була модель, у іменника після числа одне завдання — сказати, що саме рахують, — хоча власну технічну назву, التَّمْييز, «специфікатор», традиційна граматика дає йому лише починаючи з 11; з числами 3-10, а також зі 100 і 1000 той самий іменник є مُضافٌ إِلَيْهِ звичайної إِضافَة. Вивчіть, якої форми вимагає кожен діапазон чисел, а також те дивне правило узгодження, за яким ثَلاثَةٌ поєднується з іменником чоловічого роду, а ثَلاثٌ — жіночого, і перед вами відразу відкриються ціни, вік, дати й кількості.

Правило

1. Самі числівники. Арабська записує цифри зліва направо всередині речення, що йде справа наліво, використовуючи один із двох конкурентних наборів знаків: звичні вам 0-9 (єдиний набір у Магрибі, дедалі частіший і деінде) або індо-арабські цифри, досі звичні в Єгипті та більшій частині Машрику. Обидва набори читають як одні й ті самі повні слова, і в цьому уроці друкуються 0-9. Слова для 0-10 мають по дві форми кожне (парадигми — у наступному розділі); 11-19 — це двослівні складені форми; 20, 30, 40 … використовують те саме закінчення цілої (правильної) множини чоловічого роду, яке ви зустрічали в уроці 9. Слово «100» традиційно пишеться як مِائَةٌ, з аліфом, який пишеться, але не вимовляється, — орфографічна скам’янілість. Сучасне спрощене написання مِئَةٌ тепер цілком прийнятне й дедалі поширеніше; обидва варіанти читаються однаково. Оберіть один і дотримуйтеся його.

2. Перша модель — 1 і 2 стоять після іменника, як прикметники. Це протилежно порядку слів в англійській мові, і це найчастіше забуте з трьох правил. واحِدٌ і اِثْنانِ — це взагалі не числівники-лічильники; це звичайні прикметники, які стоять після свого іменника й узгоджуються з ним у роді, відмінку та означеності, точнісінько як будь-який прикметник з уроку 8:

• كِتابٌ واحِدٌ — одна книжка
• طالِبَةٌ واحِدَةٌ — одна студентка
• كِتابانِ اثْنانِ — дві книжки

А ось і практичний висновок: зазвичай ви їх узагалі не вимовляєте. Сама форма іменника вже несе цю інформацію. كِتابٌ саме собою означає «книжка, одна книжка», а двоїна كِتابانِ (урок 12) означає «дві книжки» без жодного числівника. Додавайте واحِدٌ або اِثْنانِ, лише коли наголошуєте на кількості — «лише одна книжка», «дві, а не три».

3. Друга модель — від 3 до 10 утворюють إِضافَة з іменником у множині родового відмінка. Починаючи з трьох, число перескакує перед іменник і бере керування на себе. Ця пара — конструкція саме того типу, який ви вивчали в уроці 20: число є مُضاف, а порахований іменник — مُضافٌ إِلَيْهِ, тож іменник переходить у множину й у родовий відмінок:

• ثَلاثَةُ كُتُبٍ — три книжки
• عَشَرَةُ أَيّامٍ — десять днів
• خَمْسُ طالِباتٍ — п’ять студенток
• تِسْعُ سَنَواتٍ — дев’ять років

Оскільки це справжня إِضافَة, число втрачає танвін (ثَلاثَةُ, а не *ثَلاثَةٌ), а іменник набуває невизначеного родового відмінка на ـٍ. І оскільки це справжня إِضافَة, ة у слові ثَلاثَةُ вимовляється як повний ت — у ثَلاثَةُ كُتُبٍ чути тверде ت посередині, а не легке кінцеве -a, яке буває в паузальному ثَلاثَة.

4. Зміна роду навпаки (التَّذْكيرُ والتَّأْنيثُ في العَدَد). Для чисел 3-10 число набуває родового маркування, протилежного до того, що воно рахує. Іменник чоловічого роду «притягує» ة на число; іменник жіночого роду залишає число без цього закінчення:

• чоловічий рід كِتابٌ -> ثَلاثَةُ كُتُبٍ (число несе ة)
• жіночий рід طالِبَةٌ -> ثَلاثُ طالِباتٍ (число без ة)

Це виглядає збоченням — і так воно і є; граматики називають це «полярністю», і тут нема чого розуміти, лише тренувати. Дві практичні примітки:

• Визначайте рід за одниною, а не за формою множини. كُتُبٌ зовсім не виглядає як слово чоловічого роду, але його однина كِتابٌ — чоловічого роду, тож число набуває ة. سَنَواتٌ має закінчення жіночої множини, а його однина سَنَةٌ — жіночого роду, тож число залишається без цього закінчення: تِسْعُ سَنَواتٍ. أَيّامٌ — ламана множина від чоловічого يَوْمٌ: عَشَرَةُ أَيّامٍ.
• Полярність діє для 3-10 і для одиничної частини чисел 13-19 і 23-99. Вона не діє для 1, 2, 11 і 12, які просто узгоджуються зі своїм іменником, а також для десятків чи для مِائَةٌ і أَلْفٌ, які ніколи не змінюють форму залежно від роду того, що рахують.

5. Третя модель — від 11 до 99 іменник стоїть в однині й знахідному відмінку. Це велике спрощення. Усе від 11 до 99 бере порахований іменник в однині й невизначеному знахідному відмінку, що закінчується на танвін-фатху ـً:

• أَحَدَ عَشَرَ كِتابًا — одинадцять книжок (буквально «одинадцять книжка»)
• إِحْدى عَشْرَةَ طالِبَةً — одинадцять студенток
• عِشْرونَ طالِبًا — двадцять студентів
• خَمْسَةٌ وعِشْرونَ كِتابًا — двадцять п’ять книжок

Один іменник, одне закінчення — від 11 аж до 99. Зверніть увагу на написання цього закінчення: після танвін-фатхи додається аліф (كِتابًا، طالِبًا، يَوْمًا), але не після ة, і не після кінцевої хамзи, перед або під якою вже стоїть аліф (طالِبَةً، سَنَةً، مَساءً).

6. Чому ـً важливіше за інші закінчення. Посібник із вимови вже казав вам, що в الوَقْف — зупинці в кінці фрази — відмінкові закінчення просто не вимовляються. Знахідний танвін — відома винятка: танвін ви відкидаєте, але аліф залишаєте, і слово закінчується чутним довгим голосним. Тож عِشْرونَ كِتابًا справді чути з цим закінченням навіть у невимушеній мові, тоді як ـٍ у ثَلاثَةُ كُتُبٍ зникає в паузі. З усіх відмінкових закінчень, які друкує цей курс, саме це ви справді почуєте на радіо, — тож рахунок — гарне місце, щоб почати тренувати слух на إِعْراب.

7. Складені числа 21-99: одиниця + وَ + десяток. Арабська спершу називає меншу частину, поєднану з وَ: «п’ять і двадцять». Одинична частина поводиться так само, як і сама собою (тож 3-9 зберігають свою полярність), десяток ніколи не змінюється за родом, а تَمْييز залишається в однині знахідного відмінка:

• خَمْسَةٌ وعِشْرونَ كِتابًا — 25 книжок
• خَمْسٌ وعِشْرونَ طالِبَةً — 25 студенток
• واحِدٌ وثَلاثونَ يَوْمًا / إِحْدى وثَلاثونَ لَيْلَةً — 31 день / 31 ніч
• اِثْنانِ وأَرْبَعونَ رَجُلًا — 42 чоловіки

8. Що відмінюється, а що застигло. Три різні типи поведінки, і їх потрібно розрізняти:

• 3-10 відмінюються повністю, як перший член إِضافَة: ثَلاثَةُ كُتُبٍ (مَرْفوع) / قَرَأْتُ ثَلاثَةَ كُتُبٍ (مَنْصوب) / في ثَلاثَةِ كُتُبٍ (مَجْرور). Один голий голосний, без танвіну.
• 11-19 — مَبْنِيّ, тобто застиглі. Обидві частини стоять на фатсі незалежно від того, що відбувається в реченні: أَحَدَ عَشَرَ، ثَلاثَةَ عَشَرَ، تِسْعَةَ عَشَرَ — і як підмет, і як додаток, і після прийменника. Єдиний виняток — 12, перша частина якого є двоїною і тому змінюється: اِثْنا عَشَرَ (مَرْفوع), але اِثْنَيْ عَشَرَ (مَنْصوب ومَجْرور).
• Десятки несуть закінчення цілої (правильної) множини чоловічого роду й змінюються разом із ним: عِشْرونَ, коли фраза стоїть у مَرْفوع, عِشْرينَ, коли вона в مَنْصوب або مَجْرور, — جاءَ عِشْرونَ طالِبًا, але رَأَيْتُ عِشْرينَ طالِبًا. ن тут ніколи не зникає, бо число не є مُضاف.

9. 100 і 1000 знову повертаються до إِضافَة — з іменником у родовому відмінку однини. مِائَةٌ і أَلْفٌ — звичайні іменники, тож вони утворюють конструкцію, як і будь-який інший іменник, а їхній порахований іменник стоїть у родовому відмінку однини: مِائَةُ كِتابٍ، أَلْفُ سَنَةٍ، مِائَةُ طالِبٍ. مِائَةٌ — жіночого роду, тому сотні утворюються з голою одиницею: ثَلاثُمِائَةٍ، خَمْسُمِائَةٍ (зазвичай пишеться як одне слово). أَلْفٌ — чоловічого роду і рахується звичайним чином: ثَلاثَةُ آلافٍ. У довгому складеному числі تَمْييز узгоджується з найближчим до нього числом: مِائَةٌ وخَمْسَةٌ وعِشْرونَ كِتابًا, але саме собою — مِائَةُ كِتابٍ.

10. «Ці три книжки» — рахування чогось означеного. Усе сказане вище стосується рахування невизначених речей. Щоб порахувати щось уже означене, залиште іменник з його الـ і поставте число після нього як прикметник, з власним الـ і тією самою полярністю:

• الكُتُبُ الثَّلاثَةُ — ці три книжки
• الطّالِباتُ الخَمْسُ — ці п’ять студенток

11. Питання «скільки». كَمْ з уроку 15 бере точнісінько ту саму модель, що й 11-99, — один іменник в однині знахідного відмінка одразу за собою: كَمْ كِتابًا قَرَأْتَ؟ / كَمْ ساعَةً تَعْمَلُ؟ Відповідайте повною числовою фразою або просто числом.

Форми й моделі

0-10. Обидва стовпці обираються за родом однини порахованого іменника; починаючи з 3 маркування змінюється на протилежне.

Це самостійні форми — так ви казали б їх, рахуючи вголос. Перед іменником танвін зникає (ثَلاثَةُ كُتُبٍ). ثَمانٍ — єдине незручне слово: перед іменником воно виглядає як ثَماني نِساءٍ, а в знахідному відмінку — ثَمانِيَ.

11-19 — два застиглих слова, обидва на фатсі. Одинична частина змінює рід навпаки (полярність), частина عَشَرَ узгоджується з іменником напряму.

Десятки — одне слово, дві форми, і жодного роду.

Сотні й тисячі — звичайні іменники, тож конструкція з родовим відмінком однини.

Чотири моделі на одній сторінці — цю таблицю варто запам’ятати.

Лише рядок 11-99 є تَمْييز у строгому традиційному сенсі; два інших складених рядки — це звичайна إِضافَة, у якій порахований іменник є її مُضافٌ إِلَيْهِ (правила 3 і 9).

Число 3-10 у всіх трьох відмінках — змінюється лише саме число; مُضافٌ إِلَيْهِ зафіксований у родовому відмінку, точнісінько як у будь-якій إِضافَة.

Полярність на реальних прикладах множини — завжди перевіряйте однину.

Приклади

Типові помилки

• ثَلاثُ كُتُبٍ -> ثَلاثَةُ كُتُبٍ — однина — чоловічого роду كِتابٌ, тож число набуває ة. Не визначайте рід за виглядом множини.
• ثَلاثَةُ بَناتٍ -> ثَلاثُ بَناتٍ — і дзеркальна помилка: بِنْتٌ — жіночого роду, тож від 3 до 10 число залишається без закінчення.
• عِشْرونَ كُتُبٍ -> عِشْرونَ كِتابًا — від 11 до 99 порахований іменник стоїть в однині й знахідному відмінку. Родовий множини належить лише числам 3-10.
• خَمْسَةُ كِتابٍ -> خَمْسَةُ كُتُبٍ — і дзеркало цього: 3-10 вимагають множини. Однина тут — це модель 11-99, застосована не в тому діапазоні.
• ثَلاثَةُ كُتُبٌ -> ثَلاثَةُ كُتُبٍ — іменник після 3-10 є другим членом إِضافَة, тож він стоїть у مَجْرور: танвін-касра, а не танвін-дамма.
• ثَلاثَةٌ كُتُبٍ -> ثَلاثَةُ كُتُبٍ — число є першим членом тієї самої إِضافَة, тож воно втрачає танвін і зберігає один голий голосний.
• واحِدُ كِتابٍ -> كِتابٌ واحِدٌ — 1 — не лічильне слово. Воно стоїть після свого іменника як прикметник, і найчастіше його просто пропускають.
• اِثْنانِ كُتُبٍ -> كِتابانِ — «два» будь-чого — це двоїна, і двоїна сама вже каже «два». Додавайте اثْنانِ після неї лише для наголосу.
• جاءَ عِشْرينَ طالِبًا -> جاءَ عِشْرونَ طالِبًا — десятки й справді відмінюються: ـونَ для підмета, ـينَ після додатка дієслова чи після прийменника.
• أَحَدَ عَشَرُ كِتابًا -> أَحَدَ عَشَرَ كِتابًا — числа від 11 до 19 застигли на фатсі в обох частинах, у будь-якій позиції в реченні. Змінюється лише 12 (اِثْنا / اِثْنَيْ).
• مِائَةُ كُتُبٍ -> مِائَةُ كِتابٍ — 100 і 1000 беруть родовий відмінок однини, а не множини. Модель із множиною закінчується на 10.

Поради

• Вивчайте 3-10 парами, а не як окремі слова: ثَلاثَةٌ/ثَلاثٌ، أَرْبَعَةٌ/أَرْبَعٌ، خَمْسَةٌ/خَمْسٌ. Запам’ятати лише одну форму й виводити другу під тиском часу ніколи не спрацьовує.
• Одне речення містить суть усієї системи: «до десяти іменник стоїть у множині й родовому відмінку; з одинадцяти — в однині й знахідному; один і два йдуть після іменника». Повторюйте, доки це не стане автоматичним.
• Для полярності тренуйте рефлекс: «яка тут однина, і якого роду вона сама»? Рід закінчення множини не має значення — سَنَواتٍ і طالِباتٍ беруть число без закінчення тому, що سَنَةٌ і طالِبَةٌ — жіночого роду, а не через ـاتٌ.
• Тренуйтеся з двома незмінними прикладами, одним чоловічого й одним жіночого роду — كِتابٌ і طالِبَةٌ — і рахуйте вголос від 1 до 25 з кожним із них. Десять хвилин такого тренування дадуть більше, ніж будь-яке читання.
• Прислухайтеся до ـًا. Після 11 це єдине закінчення, яке зберігається в паузі, тож у справжньому записі ви почуєте عِشْرينَ طالِبًا з незайманим закінченням. Використовуйте це як безкоштовну практику إِعْراب.
• Не ковтайте ة у ثَلاثَةُ كُتُبٍ: усередині конструкції це тверде ت, і вимовляти його правильно — найшвидший спосіб звучати так, ніби ви знаєте правило.
• Номери телефонів, номери кімнат і роки, записані цифрами, читають по цифрі або як прості числа взагалі без порахованого іменника, тож ніщо з цього до них не застосовується. А це чимало повсякденних чисел, якими ви можете користуватися вже сьогодні.
• Поки що ігноруйте незручні кутки: ثَمانٍ, довгі складені тисячі та той факт, що деякі форми множини в родовому відмінку беруть фатху замість касри. Це справа уроку 41.