Коротко

Умовний спосіб (tryb przypuszczający) — це польський відповідник «зробив би»: те, що ви зробили б, могли б зробити або хотіли б. Це не новий набір форм для заучування: ви берете вже знайому вам форму на -ł минулого часу (урок 21), додаєте маленьку частку by і приєднуєте ті самі рухомі особові закінчення, що й у минулому часі. Отже, czytał (він читав) -> czytałby (він читав би), czytałem (я читав) -> czytałbym (я читав би). Оскільки він побудований на формі на -ł, умовний спосіб і далі узгоджується за родом і розрізняє чоловічо-особовий/нечоловічо-особовий рід у множині.

Правило

Умовний спосіб складається з трьох елементів у фіксованому порядку:

форма на -ł + by + особове закінчення

Форма на -ł — це саме родова форма минулого часу (-ł / -ła / -ło / -li / -ły). by незмінна. Особове закінчення — це клітика минулого часу -m / -ś / (нічого) / -śmy / -ście, і вона приєднується до by, а не до форми на -ł:

• 1 ос. одн. byłbym = był + by + m (не byłembym)
• 2 ос. одн. byłbyś = był + by + ś
• 3 ос. одн. byłby = był + by (без закінчення)
• 1 ос. мн. bylibyśmy = byli + by + śmy
• 2 ос. мн. bylibyście = byli + by + ście
• 3 ос. мн. byliby = byli + by (без закінчення)

Це форма минулого часу, тож рід і далі позначається

Оскільки умовний спосіб будується на формі на -ł, чоловік і жінка кажуть його по-різному, так само як у минулому часі: чоловік каже chciałbym («я хотів би»), а жінка — chciałabym («я хотіла б»). У множині зберігається протиставлення чоловічо-особового та нечоловічо-особового роду (урок 30): oni zrobiliby (група з чоловіком) проти one zrobiłyby (жінки/речі).

Рухоме «by»: воно може перескакувати на сполучник

Як і закінчення минулого часу, by (разом зі своїм особовим закінченням) — це клітика, і воно не мусить стояти саме на дієслові. У нейтральному порядку слів воно лишається на формі на -ł (Chętnie bym poszedł, Poszedłbym chętnie), але дуже часто відокремлюється й перескакує на попереднє слово — сполучник або питальне слово, — яке тоді вбирає в себе і by, і особове закінчення:

• że + by + m -> żebym, aby + m -> abym, gdy + by + m -> gdybym
• co -> co by / cobym, kto -> kto by, jak -> jak by

Ось чому вступні слова речень мети та нереальної умови виглядають саме так: żeby, aby, gdyby — це буквально сполучник + by, і вони й далі несуть особове закінчення (żebyś, żebyśmy, gdybyś, gdybyśmy). Одне тверде правило, успадковане з минулого часу: by ніколи не приєднується до заперечення nie — пишіть nie zrobiłbym, а не niebym zrobił.

Для чого вживається умовний спосіб

• Ввічливість / пом’якшення — щоденне ядро вживання. Chciałbym… (я хотів би) звучить набагато м’якше, ніж Chcę…; Czy mógłbyś…? (Могли б ви…?) пом’якшує прохання.
• Побажання та обережні твердження: Wolałbym zostać. (Я краще залишився б.) To byłby dobry pomysł. (Це була б гарна ідея.)
• Речення мети з żeby / aby («щоб»): коли в обох частинах різні підмети, після żeby йде умовний спосіб (Powiedz mu, żeby przyszedł — Скажи йому, щоб прийшов); коли підмет той самий, після żeby йде голий інфінітив (Przyszedłem, żeby ci pomóc — Я прийшов, щоб тобі допомогти).
• Нереальні умовні речення з gdyby («якби…»): Gdybym miał czas, poszedłbym. (Якби я мав час, я пішов би.) Обидві частини стоять в умовному способі. Це докладно розкрито в уроці 51.

Форми й моделі

Як поєднуються три елементи (особове закінчення стоїть на by, а не на формі на -ł):

Повна парадигма — правильне дієслово czytać (читати, недоконаний вид) = «читав би»:

Дієслово być (бути) = «був би» — зразок для всіх форм:

Дієслово доконаного виду — zrobić (зробити) = «зробив би»: ті самі закінчення; вид надає значення «одноразово, до кінця».

Модальне дієслово móc (могти) = «міг би» — стежте за чергуванням ó/o, успадкованим від форми на -ł минулого часу:

Злиття «сполучник + by» (особове закінчення їде разом):

Приклади

Типові помилки

• byłembym / czytałembym -> byłbym / czytałbym — особове закінчення приєднується до by, а не до форми на -ł. Закінчення минулого часу ніколи не пишуть двічі.
• ja chciałbym, сказане жінкою, -> chciałabym — форма на -ł і тут узгоджується з родом мовця.
• oni zrobiłyby (група з чоловіком) -> zrobiliby — група, до якої входить чоловік, є чоловічо-особовою: -li перед by.
• niebym poszedł / nie bym poszedł -> nie poszedłbym — by ніколи не приєднується до nie; лишайте його на дієслові.
• Gdybym miałbym czas -> Gdybym miał czas — не подвоюйте by: якщо воно вже є в gdyby, дієслово цієї частини втрачає власне by (форма на -ł лишається голою: miał).
• Chcę stolik przy oknie (офіціантові) -> Chciałbym stolik przy oknie — простий теперішній час звучить різко; ввічлива форма — умовний спосіб.
• Powiedz mu, że przyszedł (у значенні «скажи йому прийти») -> Powiedz mu, żeby przyszedł — речення мети/наказу потребує żeby + умовного способу, а не простого że.

Поради

• Один рецепт годиться для будь-якого дієслова: форма на -ł минулого часу + by + особове закінчення минулого часу. Якщо ви вмієте будувати минулий час, умовний спосіб дістається вам майже задарма.
• Закінчення завжди їде на by: -bym, -byś, -by, -byśmy, -byście, -by. Проговорюйте їх одним блоком, як міні-дієвідмінювання.
• Вивчіть три формули ввічливості як готові фрази: chciałbym / chciałabym (я хотів би), czy mógłbyś / mogłabyś (могли б ви), wolałbym / wolałabym (я краще б).
• żeby, aby, gdyby уже містять by — тож дієслово всередині цих речень лишається у формі на -ł (gdybym miał), без другого by.
• Той самий підмет -> żeby + інфінітив (żeby pomóc); інший підмет -> żeby + умовний спосіб (żeby pomógł). Цей єдиний тест розв’язує більшість речень із żeby.
• Пригадайте тест для множини з минулого часу: чи є в групі чоловік? Так -> -liby; ні -> -łyby.