Коротко

У грецькій мові є лише один означений артикль, але він змінює форму: узгоджується з іменником у роді (чоловічому, жіночому, середньому), числі (однина, множина) і відмінку (називний, родовий, знахідний). Разом це дванадцять коротких слів, і кілька з них повторюються, тож насправді запам’ятати треба небагато: ο, η, το в однині і οι, οι, τα у множині, а також του/της/των і τον/την/τους/τις.

Друга половина уроку — про те, де вживається артикль, і тут грецька мова набагато щедріша за англійську. Грецькою кажуть «ця Марія», «ця Греція», «цей пан Пападопулос», «ця любов», «ця кава». Там, де англійська опускає артикль — перед іменами, назвами країн, титулами, абстрактними іменниками, цілими категоріями, — грецька зазвичай його зберігає. Пропустити артикль — одна з найпомітніших помилок початківця.

Правило

Узгодження. Граматичну інформацію несе артикль; іменник лише підлаштовується під нього. Оскільки артикль короткий і дуже частотний, саме за ним слухач визначає рід і відмінок. Вивчайте кожен новий іменник разом з його називним артиклем — не σπίτι, а το σπίτι, не θάλασσα, а η θάλασσα. Артикль — це мітка роду.

Лише три відмінки. У новогрецькій номінальні частини мови мають чотири відмінки, але артикль трапляється лише в трьох із них: ονομαστική (називний, підмет), γενική (родовий) і αιτιατική (знахідний, прямий додаток і відмінок після прийменників). Четвертий відмінок, κλητική (кличний, для звертання), не має жодного артикля: кажуть «Γιώργο!», «κύριε Παπαδόπουλε!», ніколи ο Γιώργο. А давального відмінка в новогрецькій узагалі немає, тож немає й давального артикля — забудьте про будь-які давньогрецькі форми давального, які могли вам траплятися.

Спільні форми. Зверніть увагу на економію: родовий однини — του і для чоловічого, і для середнього роду; середній рід має ту саму форму το (одн.) і τα (мн.) для називного й знахідного; називний множини — οι і для чоловічого, і для жіночого роду; а родовий множини — των для всіх трьох родів. П’ять форм виконують подвійну роль (το, του, οι, των, τα); інші сім — ο, η, της, τον, την, τους, τις — кожна відповідає лише одній клітинці.

Артикль з іменами та назвами країн. Особові імена в грецькій — звичайні іменники, і в звичайних реченнях вони вживаються з артиклем: η Μαρία, ο Γιώργος. Так само поводяться країни, регіони й більшість міст — кожне з усталеним родом, який просто треба запам’ятати: η Ελλάδα, η Ιταλία, ο Καναδάς, το Μεξικό, η Αθήνα, το Λονδίνο. Титули поводяться так само, коли ви говорите про когось: ο κύριος Παπαδόπουλος, η κυρία Ιωάννου.

Артикль із загальними та абстрактними поняттями. Коли іменник позначає цілий клас чи абстрактне поняття, грецька вживає артикль там, де англійська не вживає нічого: η αγάπη «любов», ο χρόνος «час», ο καφές «кава» (як щось, що вам загалом подобається), τα ελληνικά «грецька (мова)». Англійське «Coffee is expensive» грецькою — «Ο καφές είναι ακριβός».

Форми й моделі

Повна таблиця. Усі дванадцять форм односкладові, тож жодна з них не має наголосу — з одним застереженням: жіноче η пишеться без наголосу, тоді як наголошене ή означає «або».

Та сама таблиця, але з іменником, щоб почути ритм. (Самі закінчення іменника — тема наступного уроку; тут лише зверніть увагу, що наголос може зміщуватися, як-от у ο άνθρωπος → του ανθρώπου.)

Зсув наголосу в довшому іменнику чоловічого роду — для порівняння:

Де англійська не вживає артикля, а грецька вживає:

Приклади

Типові помилки

• Μαρία είναι δασκάλα. -> Η Μαρία είναι δασκάλα. Особові імена зберігають артикль у звичайних реченнях; він зникає лише тоді, коли ви звертаєтеся до неї («Μαρία!»).
• Είμαι από Ελλάδα. -> Είμαι από την Ελλάδα. Назви країн вживаються з артиклем, а після прийменника από він переходить у знахідний відмінок.
• ο Ελλάδα, ο Ιταλία -> η Ελλάδα, η Ιταλία. Назви країн мають усталений рід, який ніяк не пов’язаний з англійською; вивчайте кожну з артиклем, як і будь-який іменник.
• Καλημέρα, ο κύριε Παπαδόπουλε. -> Καλημέρα, κύριε Παπαδόπουλε. У кличному відмінку артикля немає — але коли ви говорите про нього, кажете «Ο κύριος Παπαδόπουλος είναι εδώ».
• Βλέπω της φίλες μου. -> Βλέπω τις φίλες μου. της — це родовий відмінок жіночого роду однини; знахідний відмінок жіночого роду множини — τις. Вони звучать схоже, тож перевіряйте число й відмінок.
• Ρωτάω τις φίλους μου. -> Ρωτάω τους φίλους μου. У знахідному відмінку множини роди розходяться: τους для чоловічого, τις для жіночого, τα для середнього.
• Ξέρω ο Παύλος. -> Ξέρω τον Παύλο. Прямий додаток стоїть у знахідному відмінку, і артикль змінюється разом з ним: ο → τον.
• Αγάπη είναι δυνατή. -> Η αγάπη είναι δυνατή. Абстрактні іменники, коли вони позначають загальне поняття, вживаються з артиклем — на відміну від англійської.
• Μιλάω ελληνικά πολύ καλά - ελληνικά είναι δύσκολα. -> … τα ελληνικά είναι δύσκολα. Після μιλάω форма без артикля цілком природна («I speak Greek»), але коли назва мови є підметом речення, їй потрібне τα.

Поради

• Запам’ятовуйте таблицю рядками, а не окремими клітинками: ο - η - το, του - της - του, τον - την - το, потім οι - οι - τα, των - των - των, τους - τις - τα. Шість коротких «наспівів» охоплюють усю систему.
• Два надійні орієнтири: родовий множини завжди των, а середній рід ніколи не розрізняє називний і знахідний (το / τα для обох).
• Запам’ятовуйте кожен новий іменник як пару «артикль + іменник» (η θάλασσα, το τραπέζι, ο ουρανός). Іменник, вивчений без артикля, — це іменник, чий рід ви пізніше вгадаєте неправильно.
• Розрізняйте η і ή: артикль пишеться без наголосу, а слово, що означає «або», — з наголосом. «Η Άννα ή η Ελένη;»
  • «Анна чи Елені?»
• За замовчуванням додавайте артикль там, де англійська його не вживає. Якщо перекласти «мені подобається кава» дослівно, вийде μου αρέσει καφές, що звучить незавершено; грецька вимагає «Μου αρέσει ο καφές».
• Коли слабкий присвійний займенник стоїть після слова з наголосом на третьому складі від кінця, додайте другий наголос: ο δάσκαλός μου, το αυτοκίνητό του, το μάθημά μας. Сам артикль ніколи не має наголосу.
• Якщо не впевнені в роді країни, закінчення — непоганий орієнтир: більшість жіночого роду, особливо ті, що на -ία (η Γαλλία, η Γερμανία, η Ισπανία), кілька чоловічого роду (ο Καναδάς), кілька середнього роду (το Βέλγιο, το Μεξικό). Це тенденція, а не правило, тож вивчайте рід кожної країни разом з артиклем.