Коротко

В англійській є лише одне «вони», і воно охоплює всіх і все: the teachers are new, the books are new, they are new. Арабська ставить питання, якого англійська ніколи не ставить. Щойно іменник стає множиною, арабській важливо знати, чи ця множина позначає людей, чи щось інше — речі, тварин, ідеї, місця, механізми. Людей називають العاقِل, і вони зберігають звичайне узгодження в множині. Усе інше — це غَيْرُ العاقِل, і арабська трактує його множину як жіночий рід однини: не «books are new», а буквально «books is new» — الكُتُبُ جَديدَةٌ.

Це не курйоз, з яким можна ознайомитися пізніше. Він стосується прикметника (الكُتُبُ الجَديدَةُ), дієслова (وَصَلَتِ الرَّسائِلُ), займенника (أَيْنَ الكُتُبُ؟ - هِيَ عَلى المَكْتَبِ) і вказівного займенника (هٰذِهِ الكُتُبُ). Це також та сама помилка, яку учні роблять найчастіше, бо англійське «they» постійно просочується і породжує *الكُتُبُ جُدُدٌ або *الكُتُبُ هُمْ. Виправте одну звичку — коли множина позначає не людей, думайте هِيَ — і одразу зникає з десяток різних помилок.

Правило

1. Два класи множини: العاقِل і غَيْرُ العاقِل. Арабська граматика розділяє іменники множини за тим, на що вони вказують, а не за тим, як вони записані:

• العاقِل — людські істоти: مُعَلِّمونَ، طُلّابٌ، رِجالٌ، نِساءٌ، أَطْفالٌ، مُهَنْدِساتٌ.
• غَيْرُ العاقِل — усе інше: كُتُبٌ، أَبْوابٌ، سَيّاراتٌ، مُدُنٌ، أَشْجارٌ، أَفْكارٌ، قِطَطٌ، كِلابٌ، لُغاتٌ، أَسْئِلَةٌ.

Зверніть увагу, куди потрапляють тварини. عاقِل означає «наділений розумом», тож охоплює лише людей; коти, собаки, птахи й коні належать до غَيْرُ العاقِل і підпорядковуються правилу для речей.

2. Саме правило, одним рядком. Множина від غَيْرِ العاقِل поводиться в будь-якому узгодженні точно як іменник жіночого роду однини. Усе, що ви сказали б про مَدْرَسَةٌ, ви кажете й про كُتُبٌ.

Порівняйте справжній жіночий рід однини з множиною неістот — і побачите, що вони узгоджуються однаково:

• المَدْرَسَةُ الجَديدَةُ - المَدارِسُ الجَديدَةُ
• المَدْرَسَةُ كَبيرَةٌ - المَدارِسُ كَبيرَةٌ
• المَدْرَسَةُ قَريبَةٌ، وَهِيَ جَميلَةٌ - المَدارِسُ قَريبَةٌ، وَهِيَ جَميلَةٌ

3. Спосіб утворення множини не має значення. Уроки 9 і 10 дали вам два механізми утворення множини. Жоден з них не змінює цього правила:

• ламана множина: الكُتُبُ الجَديدَةُ، الأَبْوابُ مَفْتوحَةٌ، المُدُنُ الكَبيرَةُ جَميلَةٌ
• ціла жіноча множина: السَّيّاراتُ كَبيرَةٌ، اللُّغاتُ الأَجْنَبِيَّةُ مُهِمَّةٌ

Закінчення ـات на السَّيّارات дуже спокушає: воно виглядає як жіноча множина, тож учні додають до нього прикметник у формі жіночої множини, *السَّيّاراتُ كَبيراتٌ. Неправильно. Форма іменника тут нічого не вирішує; усе вирішує референт, а машини — не люди.

4. Рід іменника в однині теж не має значення. كِتابٌ — чоловічого роду, سَيّارَةٌ — жіночого, але щойно вони стають множиною й позначають неістот, обидва отримують те саме узгодження — жіночий рід однини: الكُتُبُ جَديدَةٌ، السَّيّاراتُ جَديدَةٌ. Про рід однини можна забути.

5. Прикметник. Обидві функції прикметника з уроку 8 працюють так само, як і раніше; прикметник просто вживається у формі жіночого роду однини:

• означення (усередині іменникової групи, повторює означеність і відмінок): الأَسْئِلَةُ الصَّعْبَةُ
• присудок (у номінальному реченні, неозначений і مَرْفوع): الأَسْئِلَةُ صَعْبَةٌ

Відмінок і означеність поводяться, як завжди, тож прикметник змінює своє закінчення разом з іменником:

• مَرْفوع: الكُتُبُ الجَديدَةُ عَلى المَكْتَبِ.
• مَنْصوب: قَرَأْتُ الكُتُبَ الجَديدَةَ.
• مَجْرور: في الكُتُبِ الجَديدَةِ صُوَرٌ كَثيرَةٌ.
• неозначений: هٰذِهِ كُتُبٌ جَديدَةٌ.

6. Дієслово. Підмет-множина неістот вимагає дієслова у формі жіночого роду однини — тієї самої форми, яку ви вжили б для هِيَ:

• минулий час: وَصَلَتِ الرَّسائِلُ. / الرَّسائِلُ وَصَلَتْ.
• теперішній час: تَصِلُ الطّائِراتُ في الصَّباحِ. / الطّائِراتُ تَصِلُ في الصَّباحِ.

Не пишіть *الرَّسائِلُ وَصَلوا чи *الطّائِراتُ يَصِلونَ. Це людські форми. Порядок дієслова й підмета в дієслівному реченні та яке узгодження викликає людський підмет, коли стоїть після дієслова, — тема уроку 19; наразі вам достатньо знати, що форма жіночого роду однини правильна для множини неістот у будь-якому порядку слів.

7. Займенник. Посилайтеся на множину неістот словом هِيَ, а до іменників і часток приєднуйте ـها:

• أَيْنَ الكُتُبُ؟ - هِيَ عَلى المَكْتَبِ.
• المُدُنُ القَديمَةُ جَميلَةٌ، وَشَوارِعُها ضَيِّقَةٌ.
• الحَقائِبُ ثَقيلَةٌ، لٰكِنَّها صَغيرَةٌ.

Англійські «they» і «them» тут стають هِيَ і ـها, і ніколи هُمْ і ـهُمْ.

8. Вказівний займенник. «Ці книжки» — це هٰذِهِ الكُتُبُ, так само, як ви сказали б هٰذِهِ المَدْرَسَةُ. هٰؤُلاءِ вживається лише для людей. Наразі просто запам’ятайте це — вказівні займенники отримають власний урок на кроці 13.

9. Людський стовпчик — для наочності контрасту. Люди зберігають повне узгодження в множині, і прикметник, дієслово та займенник узгоджуються за родом:

• المُعَلِّمونَ الجُدُدُ وَصَلوا. هُمْ في الغُرْفَةِ. هٰؤُلاءِ المُعَلِّمونَ.
• المُعَلِّماتُ الجَديداتُ وَصَلْنَ. هُنَّ في الغُرْفَةِ. هٰؤُلاءِ المُعَلِّماتُ.

جُدُدٌ — множина від جَديدٌ, вживана для людей; у сучасній арабській вона не описує книжки. جَديداتٌ — жіноча множина, вживана для людей; вона не описує машини. Тримайте кожне слово у своєму стовпчику.

10. Іменники, що називають групи людей. Деякі іменники-неістоти містять людей усередині себе: الدُّوَلُ (держави), الحُكوماتُ (уряди), الشَّرِكاتُ (компанії), الفِرَقُ (команди), الجامِعاتُ (університети). Іменник називає сутність, а не осіб, тож підпорядковується правилу для неістот: الشَّرِكاتُ الكَبيرَةُ، الفِرَقُ الرِّياضِيَّةُ جاهِزَةٌ، الدُّوَلُ العَرَبِيَّةُ.

11. Де правило не діє. Це правило лише про множину. Іменник-неістота в однині зберігає звичайне узгодження за своїм родом — الكِتابُ الجَديدُ، البابُ مَفْتوحٌ — а двоїна має власну систему, про яку йтиметься в наступному уроці. Тут нічого не стосується الكِتابانِ.

12. Лише для впізнавання: жіноча множина теж трапляється. У поезії, старішій прозі та деяких сталих виразах вам трапиться множина неістот з прикметником у жіночій множині: الجِبالُ الشّامِخاتُ، اللَّيالي الطَّويلاتُ. Це не помилка, і вміти це прочитати варто. Але в сучасному письмі жіночий рід однини — абсолютна норма — الجِبالُ الشّاهِقَةُ — тож уживайте лише його. Ставтеся до множинного варіанта, як до застарілого написання в англійській: упізнавайте, але не наслідуйте.

Форми й моделі

Головний контраст. Читайте вниз по двох стовпчиках, а не по рядках:

Власний рід іменника в однині втрачає значення, щойно він переходить у множину:

Прикметник, як і раніше, узгоджується у відмінку та означеності:

Людська множина — лише для порівняння: обидва роди зберігають власні форми множини:

Тут не розглянуто: двоїну (урок 12), відносний займенник, який узгоджується так само (урок 39), і узгодження дієслова, що стоїть перед людським підметом (урок 19).

Приклади

Типові помилки

• الكُتُبُ جُدُدٌ. -> الكُتُبُ جَديدَةٌ. — جُدُدٌ — це людська множина від جَديدٌ. Книжки — не люди, тож прикметник переходить у жіночий рід однини.
• السَّيّاراتُ كَبيراتٌ. -> السَّيّاراتُ كَبيرَةٌ. — закінчення ـات на іменнику — це пастка: воно показує, як утворено множину, а не на кого вона вказує. Машини все одно отримують كَبيرَةٌ.
• أَيْنَ الكُتُبُ؟ - هُمْ عَلى المَكْتَبِ. -> هِيَ عَلى المَكْتَبِ. — сюди просочилося англійське «they». На множину неістот посилаються словом هِيَ.
• هٰؤُلاءِ الكُتُبُ. -> هٰذِهِ الكُتُبُ. — هٰؤُلاءِ вказує лише на людей; речі в множині отримують жіночий рід однини هٰذِهِ.
• الرَّسائِلُ وَصَلوا. -> الرَّسائِلُ وَصَلَتْ. — وَصَلوا означає «вони (чоловіки) прибули». Множина речей отримує ту саму форму дієслова, що й هِيَ.
• الطّائِراتُ يَصِلونَ في الصَّباحِ. -> الطّائِراتُ تَصِلُ في الصَّباحِ. — теперішній час підпорядковується тому самому правилу: تـ, а не يـ … ـونَ.
• الأَبْوابُ مَفْتوحونَ. -> الأَبْوابُ مَفْتوحَةٌ. — ціле чоловіче закінчення множини належить людям; двері отримують жіночий рід однини ة.
• الكِلابُ صِغارٌ. -> الكِلابُ صَغيرَةٌ. — тварини належать до غَيْرُ العاقِل, хоч би якими живими вони були, тож صِغارٌ (людська множина) тут недоречна.
• المُعَلِّمونَ الجَديدَةُ. -> المُعَلِّمونَ الجُدُدُ. — правило діє лише в один бік. Не ставте людей у жіночий рід однини; вони зберігають повне узгодження в множині.
• الكِتابُ الجَديدَةُ. -> الكِتابُ الجَديدُ. — одна книжка — не множина. Узгодження в жіночому роді однини викликає саме множина, а не іменник в однині.

Поради

• Перш ніж обрати прикметник, дієслово чи займенник, подумки замініть множину на هِيَ. Якщо الكُتُبُ = هِيَ, то هِيَ جَديدَةٌ، هِيَ وَصَلَتْ، هٰذِهِ — кожен вибір випливає сам собою.
• Скористайтеся перевіркою двома питаннями: чи іменник у множині? чи це люди? Лише «так, так» відкриває узгодження в множині; «так, ні» щоразу означає жіночий рід однини.
• Вивчайте пари прикметників разом і розрізняйте їх: جَديدَةٌ для речей, جُدُدٌ для людей. Так само для صَغيرَةٌ / صِغارٌ і كَبيرَةٌ / كِبارٌ.
• Корисна фраза для запам’ятовування цілком: الكُتُبُ الجَديدَةُ проти الطُّلّابُ الجُدُدُ. Промовляйте їх одну за одною, поки неправильна не почне звучати неправильно.
• Не шукайте відповідь у закінченні іменника. سَيّاراتٌ закінчується на ـات, а مُدُنٌ — ні, проте обидва отримують те саме узгодження в жіночому роді однини.
• Читаючи текст, застосовуйте правило у зворотний бік: самотнє дієслово تـ або прикметник жіночого роду однини без жіночого іменника однини поруч зазвичай означає, що підметом є множина речей.
• Наразі не звертайте уваги на літературну жіночу множину (الجِبالُ الشّامِخاتُ). Упізнавайте її в тексті, а самі й далі вживайте жіночий рід однини.
• Не змішуйте сюди двоїну — вона має власне узгодження, і про неї йтиметься в наступному уроці.